ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2005 Справа N 37/526-42/308
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Щотки С.О.
суддів : Мележик Н.І.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у Житлово-будівельного кооперативу
відкритому судовому “Нафтохімік”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову від 17.03.2005 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 37/526-42/308
за позовом ТОВ “Фонд правових ініціатив” (надалі –Фонд)
До Житлово-будівельного кооперативу
“Нафтохімік” (надалі –Кооператив)
Про стягнення 52 549,90 грн.
за участю представників:
від позивача - Мамалига А.В.
від відповідача - Хаперський А.С., Калашнюк С.А.,
Богайчук В.О.
в судовому засіданні 08.07.2005 р. оголошувалась перерва
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2003 р. Фонд звернувся до суду з позовом про стягнення
з Кооперативу суми основного боргу, пені та відсотків річних в
порядку ст. ст. 161, 162, 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. В
обґрунтування позовних вимог Фонд посилався на невиконання
Кооперативом зобов’язань за договором № Ц-64 від 17.08.2000 р.
про постачання теплової енергії в частині її оплати за січень-
червень 2001 р., право вимоги за яким позивач набув на підставі
договору уступки вимоги від 28.07.2003 р.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.09.2004 р.
(суддя Паламар П. І.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 17.03.2005 р. (судді:
Алданова С.О., Гольцова Л.А., Рябуха В.І.), стягнуто з
відповідача на користь позивача 48546,67 грн. боргу з підстав
правомірності та обґрунтованості позовних вимог в цій частині.
Не погоджуючись з постановою, Кооператив звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення про
відмову в позові, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним
застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали
справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши
правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу
без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає,
що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами,
17.08.2000 р. між ТОВ СВП “Академтеплоенерго” (енергопостачальна
організація) та Кооперативом (споживач) укладено договір № Ц-64
про постачання теплової енергії (надалі –Договір), відповідно до
умов якого енергопостачальна організація зобов’язалась
поставляти відповідачу теплову енергію в потрібних обсягах, а
Кооператив зобов’язався приймати її та оплачувати.
В свою чергу, 28.07.2003 р. між ТОВ СВП “Академтеплоенерго”
(первісний кредитор) та Фондом (новий кредитор) укладено договір
уступки вимоги, відповідно до умов якого позивач набув право
вимоги до відповідача за Договором за поставлену відповідачу в
період січень-червень 2001 р. і неоплачену теплову енергію.
В силу ст. ст. 4, 41, 151, 197 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
на підставі
договору № Ц-64 від 17.08.2000 р. та договору уступки вимоги від
28.07.2003 р. між сторонами виникли та існували зобов’язальні
відносини.
Відповідно до ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання
повинні виконуватися належним чином і в установлений строк
відповідно до вказівок закону, договору. Одностороння відмова
від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не
допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів
дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 99, 101
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об’єктивно розглянули
в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності;
дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і
заперечень докази; належним чином проаналізували зобов’язальні
відносини сторін, що виникли та існували на підставі договору
про постачання теплової енергії № Ц-64 від 17.08.2000 р. та
договору уступки вимоги від 28.07.2003 р.; встановили обставини
неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором № Ц-
64 від 17.08.2000 р., що спричинило виникнення заборгованості в
оспорюваній сумі, погашення якої позивач має право вимагати у
відповідності до договору уступки вимоги від 28.07.2003 р.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим
господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін,
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини, правомірно задоволено позов частково.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст.
101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно розглядаючи справу, з
достатньою повнотою з’ясував обставини, які мали значення для
правильного розгляду поданої відповідачем апеляційної скарги.
Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини на які
посилався відповідач в обґрунтування своїх вимог і заперечень,
ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та
відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок,
прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає
положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постановах Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі
змінами та доповненнями.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією
суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу “Нафтохімік”
залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.03.2005 р. у справі № 37/526-42/308 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Щотка
С у д д і: Н. Мележик
О. Подоляк