ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 20.07.2005                                        Справа N 14/155
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 29.09.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
[...]
     розглянувши у  відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтермінал" на  рішення
господарського  суду  Луганської  області  від  05.04.2005  року у
справі N 14/155 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Промтермінал"  до  Акціонерного  банку  "Український  комунальний
банк" про стягнення суми та  за  зустрічним  позовом  Акціонерного
банку  "Український  комунальний  банк"  до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Промтермінал"      
 
про   стягнення суми,
 
                       У С Т А Н О В И В:
 
     У грудні  2004  року позивач звернувся до господарського суду
Луганської області з позовною заявою до відповідача про  стягнення
заборгованості з  урахуванням  інфляційних  сум і відсотків у сумі
4 060  829,54  грн.,  посилаючись  на  те,  що  останнім  порушено
зобов'язання за договором депозиту з повернення вкладу у зв'язку з
достроковим розірванням договору за ініціативою вкладника.
 
     Під час розгляду  справи  в  суді  першої  інстанції  позивач
уточнив   заявлені   вимоги   і   просив  стягнути  з  відповідача
безпідставно отримані та збережені кошти в сумі 596 458,15 грн.  у
зв'язку з тим, що депозитний договір є неукладеним.
 
     У свою  чергу  відповідач  за  первісним позовом звернувся до
суду із  зустрічним  позовом  до  позивача  за  первісним  позовом
про стягнення   безпідставно  отриманих  грошових  коштів  у  сумі
393 397,37  грн.,   посилаючись   на   неукладеність   депозитного
договору.
 
     Рішенням господарського    суду    Луганської   області   від
05.04.2005 року в первісному та зустрічному позовах відмовлено.
 
     В апеляційному  порядку   зазначене   рішення   суду   першої
інстанції не переглядалось.
 
     У касаційній  скарзі позивач за первісним позовом вважає,  що
судом порушено і неправильно застосовано  норми  матеріального  та
процесуального  права,  і  тому  просить  прийняте  ним  рішення в
частині   первісного   позову   скасувати   та   первісний   позов
задовольнити.
 
     Відзив на  касаційну  скаргу  від  відповідача  за  первісним
позовом до суду не надходив.
 
     Заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши доводи
касаційної скарги,  перевіривши матеріали справи та прийняте у ній
судове рішення,  суд  вважає,  що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
     Як вбачається   з   матеріалів  справи,  сторонами  у  справі
05.03.2004 року було укладено договір N  19/30-2004,  згідно  умов
якого  відповідач  за  первісним позовом взяв на себе зобов'язання
прийняти грошові  кошти  позивача  за  первісним  позовом  у  сумі
500 000 грн.  на депозитний рахунок N 26104109143 строком на 1 рік
до 05.03.2005  року  з  нарахуванням  18%  річних  і  виплатою  їх
щомісяця.
 
     Згідно п.   3.1  цього  договору  сторони  можуть  достроково
розірвати договір,   повідомивши   про   це   іншу   сторону    за
5 банківських днів.
 
     Відповідно до п.  2.2.3 договору позивач за первісним позовом
зобов'язався протягом одного банківського дня з моменту підписання
договору  перерахувати  грошові  кошти  на рахунок або внести їх в
касу банку, в іншому випадку договір вважається неукладеним.
 
     05.03.2004 року позивач за первісним позовом  перерахував  на
рахунок депозитного вкладу грошові кошти в сумі 300 000 грн.
 
     Відповідно до  ст.  638  ЦК  України  ( 435-15  ) (435-15)
          договір є
укладеним,  якщо сторони в належній формі  досягли  згоди  з  усіх
істотних умов договору.
 
     Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору,
умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для
договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою
хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
 
     Судом першої інстанції встановлено,  що сторони при укладенні
депозитного  договору  N  19/30-2004  від  05.03.2004 року досягли
згоди з усіх істотних умов договору і  протягом  більш  як  десяти
місяців виконували ці умови.
 
     Таким чином,   висновок  місцевого  господарського  суду  про
відсутність  правових  підстав  для  визнання  спірного   договору
неукладеним є обґрунтованим і відповідає матеріалам справи.
 
     Згідно зі  ст.  1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         особа,  яка набула
майно  або  зберегла  його  у  себе   за   рахунок   іншої   особи
(потерпілого)   без  достатньої  правової  підстави  (безпідставно
набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
 
     Ст. 1214 ЦК України ( 435-15  ) (435-15)
          визначено,  що  особа,  яка
набула  майно  або  зберегла  його  у себе без достатньої правової
підстави,  зобов'язана відшкодувати всі доходи,  які вона одержала
або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася
або могла  дізнатися  про  володіння  цим  майном  без  достатньої
правової підстави.
 
     Судом першої  інстанції встановлено,  що позивач за первісним
позовом,  перераховуючи  АБ   "Укркомунбанк"   грошові   суми   на
поповнення  депозитного  рахунку,  а  відповідач,  виплачуючи йому
встановлені  договором  проценти,  діяли  в  межах  своїх  прав  і
обов'язків, визначених спірним депозитним договором.
 
     Згідно ст.  33  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
 
     Отже, висновок  місцевого  господарського  суду  про  те,  що
сторонами не доведено набуття або збереження протилежною  стороною
їхнього  майна  без  достатньої правової підстави,  ґрунтується на
матеріалах справи та встановлених обставинах і відповідає  вимогам
закону.
 
     Таким чином,   суд   першої   інстанції,  дійшов  правильного
висновку про відсутність правових підстав  для  задоволення  вимог
про  стягнення  набутих без достатньої підстави грошових коштів за
первісним позовом та  вимог  про  стягнення  безпідставно  набутих
коштів   за   зустрічним  позовом  й  обґрунтовано  відмовив  і  в
первісному і в зустрічному позовах.
 
     Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
 
     За таких обставин,  прийняте у  справі  рішення  суду  першої
інстанції  відповідає матеріалам справи та вимогам закону,  і тому
його слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
 
     З огляду наведеного та керуючись ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9,
111-11  Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу  Товариства  з  обмеженою   відповідальністю
"Промтермінал" залишити без задоволення,  а рішення господарського
суду Луганської області від 05.04.2005 року - без змін.