ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2005 Справа N 5/163
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 03.03.2005
у справі N 5/163
господарського суду Запорізької області
за позовом ЗАТ КБ "ПриватБанк"
до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі
про визнання недійсним акта
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
25.08.2004 у справі N 5/163, залишеним без змін постановою
Запорізького апеляційного господарського суду від 03.03.2005 позов
задоволено: визнано недійсним рішення СДПІ по роботі з ВПП у
м. Запоріжжі від 26.01.2004 N 1 про стягнення коштів та продаж
інших активів платника податків в рахунок погашення його
податкового боргу. Стягнуто з СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі
на користь позивача 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі
просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області
від 25.08.2004, постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 03.03.2005 у справі N 5/163 та постановити нове рішення,
яким у позові відмовити, посилаючись на порушення господарським
судом апеляційної інстанції п.п. 5.2.2, 5.2.4 п. 5.2 ст. 5,
п.п. 6.2.2, 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III
( 2181-14 ) (2181-14)
.
В засіданні господарського суду було оголошено перерву до
14.07.2005 до 14 год. 20 хв.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України [...] від 13.07.2005 N 02-12.2/270 змінено склад колегії
суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого - судді
[...].
Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача,
перевіривши матеріали справи, правильність застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено наступне.
10.01.2003 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було
направлено позивачу першу податкову вимогу N 1/5 на суму
7 291 147,62 грн., а 19.02.2003 другу податкову вимогу N 2/36 на
суму 728 499,77 грн. Вказані в податкових вимогах суми податкового
боргу утворились внаслідок прийняття СДПІ по роботі з ВПП у
м. Запоріжжі податкових повідомлень-рішень від 11.12.2002
N 170304/3 з податку на прибуток у розмірі 339 262,50 грн.,
N 180304/3 з прибуткового податку з громадян у розмірі
464 007,90 грн. та N 190304/3 зі збору за забруднення
навколишнього природного середовища у розмірі 2 165,11 грн.
Підставою для прийняття вказаних податкових
повідомлень-рішень став акт перевірки СДПІ по роботі з ВПП у
м. Запоріжжі від 10.06.2002 N 11/33-04 про результати комплексної
документальної перевірки Запорізького регіонального управління ЗАТ
КБ "ПриватБанк".
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті СДПІ по
роботі з ВПП у м. Запоріжжі за наслідками апеляційного узгодження
податкового зобов'язання, після прийняття рішення ДПА України від
29.11.2002 N 8081/6/25-0115 за скаргами позивача.
Рішенням господарського суду Запорізької області від
19.03.2003 у справі N 5/43/03 за позовом ЗАТ КБ "ПриватБанк" в
особі Запорізького регіонального управління до СДПІ по роботі з
ВПП у м. Запоріжжі про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень від 11.12.2002 N 170304/3, N 180304/3 та
N 190304/3, позов задоволено частково: визнано недійсними
податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі
від 11.12.2002 N 170304/3 в частині донарахування податку на
прибуток з врахуванням штрафних санкцій у сумі 276 375,84 грн. і
N 180304/3 в частині донарахування прибуткового податку з громадян
у сумі 154 669,30 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
01.08.2003 рішення господарського суду Запорізької області від
19.03.2003 у справі N 5/43/03 змінено: податкові
повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від
11.12.2002 N 170304/3 та N 180304/3 визнані недійсними в повному
обсязі. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2003
постанова Запорізького апеляційного господарського суду від
01.08.2003 скасована, а рішення господарського суду Запорізької
області від 19.03.2003 у справі N 5/43/03 залишено без змін.
26.01.2004 відповідачем було прийнято рішення N 1 про
стягнення коштів та продаж інших активів платника податків
(в рахунок погашення його податкового боргу), яке є предметом
оскарження.
Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди першої та
апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, відповідно до
п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове повідомлення або
податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо рішення
контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання
або стягнення податкового боргу скасовується або змінюються судом,
у зв'язку з чим факт визнання частково недійсними податкових
повідомлень-рішень від 11.12.2002 N 170304/3 та N 180304/3
рішенням господарського суду Запорізької області у справі
N 5/43/03 свідчить як про відкликання зазначених податкових
повідомлень-рішень СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, так і про
відкликання першої та другої податкової вимог (оскільки зазначені
в податкових вимогах суми податкового боргу утворилися в т.ч. і
внаслідок винесення відповідачем зазначених податкових
повідомлень-рішень); по-друге, відповідачем не надано доказів
направлення позивачу після набрання законної сили рішенням
господарського суду Запорізької області у справі N 5/43/03 нових
податкових повідомлень-рішень, а після їх несплати - нових першої
та другої податкових вимог; по-третє, з врахуванням того, що перша
та друга податкові вимоги вважаються відкликаними, у відповідача
були відсутні правові підстави для прийняття рішення N 1 від
26.01.2004 про стягнення коштів та продаж інших активів платника
податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Однак зазначені висновки господарських судів не є такими, що
грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права,
з огляду на наступне.
Господарськими судами при розгляді справи не враховано
особливості формування і направлення податкових вимог, встановлені
ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Так, п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено, що у разі,
коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового
зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає
такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги мають
містити крім відомостей, передбачених п.п. 6.2.3 цієї статті,
посилання на підстави їх виставлення; сум податкового боргу,
належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік
запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового
боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які
самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму
податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без
попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Таким чином, податкові вимоги можуть містити вимогу сплатити
як податковий борг, що виник внаслідок невиконання податкових
повідомлень-рішень, так і борг, що виник у зв'язку з невиконанням
самостійно узгодженого зобов'язання. Крім того, вказаним Законом
не передбачено можливості направлення податкових вимог за кожним
окремим податковим повідомленням-рішенням, а лише вимогу, що
містить припис погасити суму всієї заборгованості. Більше того,
відповідно до п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі, коли у платника
податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає
новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму
консолідованого боргу. При цьому, окрема податкова вимога щодо
такого нового податкового боргу не виставляється.
Відповідно до п.п. "в" п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкове
повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо
рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового
зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи
змінюється судом.
Господарськими судом встановлено, що предметом оскарження в
господарському були суді лише податкові повідомлення-рішення.
Господарськими судами встановлено і матеріалами справи
підтверджено, що внаслідок визнання судом частково недійсними
податкових повідомлень-рішень від 11.12.2002 N 170304/3 та
N 180304/3 не зникли підстави для існування податкового боргу
позивача в цілому, оскільки податкові вимоги формувалися з
врахуванням винесених податкових повідомлень-рішень від 11.12.2002
N 170304/3 та N 180304/3 (які було визнано лише частково
недійсними) та податкового повідомлення-рішення N 190304/3 (яким
було визначено суму податкових зобов'язань зі збору за забруднення
навколишнього природного середовища), яке за наслідками розгляду
справи N 5/43/03 було залишене без змін.
Згідно з п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли інші,
передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не
дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника
податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових
джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів,
які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом
продажу інших активів такого платника податків.
Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків
провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту
надіслання йому другої податкової вимоги.
Таким чином, встановивши факт існування податкового боргу і
після визнання частково недійсними податкових повідомлень-рішень
від 11.12.2002 N 170304/3 та N 180304/3, господарські суди дійшли
помилкового висновку про відсутність підстав для прийняття рішення
від 26.01.2004 N 1 про стягнення коштів та продаж інших активів
платника податків у зв'язку з неправильним застосуванням приписів
ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
Неправильне застосування господарськими судами норм
матеріального права з врахуванням встановлених обставин справи
відповідно до ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для скасування
постановлених у справі судових рішень з прийняттям рішення про
відмову в позові.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 2
ст. 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального права
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі
задовольнити.
Скасувати рішення господарського суду Запорізької області від
25.08.2004, постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 03.03.2005 у справі N 5/163.
У задоволенні позову відмовити.