ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2005 Справа N 38/319(27/189)
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 22.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін: [...]
розглянувши касаційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної
державної податкової інспекції
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 02.03.2005 р.
у справі N 38/319(27/189) Господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"
до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової
інспекції
до Відділення Державного казначейства України в
м. Орджонікідзе
про стягнення 1974684,37 грн.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство "Орджонікідзевський
гірничозбагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду
Дніпропетровського суду з позовом до Орджонікідзевської об'єднаної
державної податкової інспекції та Відділення Державного
казначейства України у м. Орджонікідзе про стягнення з Державного
бюджету України суми процентів, нарахованих на бюджетну
заборгованість по податку на додану вартість за травень 2001 р. в
сумі 1974684,37 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Орджонікідзевський
гірничозбагачувальний комбінат" збільшило розмір позовних вимог та
просить стягнути з Державного бюджету України суму процентів у
розмірі 3078526,07 грн., нараховану на бюджетну заборгованість по
податку на додану вартість за травень 2001 р.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
16.12.2003 р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено
частково: стягнуто з Державного бюджету України на користь
Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський
гірничо-збагачувальний комбінат" суму процентів, нарахованих на
бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень
2001 р. у розмірі 1905208,64 грн.; в іншій частині позовних вимог
відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 01.04.2004 р. змінено абзац перший резолютивної частини
рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
16.12.2003 р., а саме: стягнуто з Державного бюджету на користь
Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський
гірничо-збагачувальний комбінат" суму процентів, нарахованих на
бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень
2001 р. у розмірі 1974684,37 грн.; в іншій частині рішення
Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2003 р.
залишено без змін.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Орджонікідзевська об'єднана державна податкова
інспекція подала касаційну скаргу до Вищого господарського суду
України.
Постановою Вищого господарського суду України від
18.08.2004 р. касаційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної
державної податкової інспекції задоволено частково, рішення
Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2003 р. та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
01.04.2004 р. у справі N 27/189 скасовано, а справу передано на
новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
За новим розглядом справи, якій присвоєно номер
N 38/319(27/189), рішенням Господарського суду Дніпропетровської
області від 18.11.2004 р. яке залишене постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
02.03.2005 р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" задоволено:
стягнуто з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного
товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат"
суму відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку
на додану вартість за травень 2001 р. у розмірі 1974684,37 грн.;
стягнуто з Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової
інспекції на користь Відкритого акціонерного товариства
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" витрати по
сплаті держмита у розмірі 1700,00 грн. та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі
118,00 грн.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Орджонікідзевська об'єднана державна податкова
інспекція подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати
рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
18.11.2004 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 02.03.2005 р. та прийняти нове рішення,
яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог. Свою вимогу
Орджонікідзевська об'єднана державна податкова інспекція мотивує
тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції
неправильно застосовано норми матеріального та процесуального
права, а саме п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та ст.ст. 4, 4-2, п. 7 ч. 2
ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу Відкрите акціонерне товариство
"Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" доводить
безпідставність вимог Орджонікідзевської об'єднаної державної
податкової інспекції та правомірність прийнятої апеляційним
господарським судом постанови.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи та
заперечення представників сторін, які з'явились в господарське
засідання суду касаційної інстанції, перевіривши правильність
застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга Орджонікідзевської об'єднаної
державної податкової інспекції підлягає задоволенню частково.
Як вже було зазначено, позивачем подано позов щодо стягнення
нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану
вартість за травень 2001 р. процентів.
Господарським судом встановлено:
- 21.06.2001 р. позивачем було надано відповідачу податкову
декларацію з податку на додану вартість за травень 2001 р., за
якою до відшкодування підлягала сума податку на додану вартість у
розмірі 11264751 грн.
- 20.07.2001 р. позивач надав відповідачу уточнену декларацію
за травень 2001 р., відповідно до якої сума бюджетного
відшкодування становила 11264245 грн.
- станом на 14.10.2001 р. суму податку на додану вартість у
розмірі 11264245 грн. було відшкодовано позивачу повністю.
- позивач просить стягнути відсотки у розмірі 1974684,37 за
період з 21.07.2001 р. по 15.10.2002 р.
За загальним правилом відшкодування податку на додану
вартість, згідно п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у редакції, що існувала
на час виникнення спірних правовідносин, у разі коли за
результатами звітного періоду сума, визначена згідно з
підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Проте, постановою Кабінету Міністрів України від
13.06.2000 р. N 940 ( 940-2000-п ) (940-2000-п)
"Про доповнення переліку
підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь у
економічному експерименті" позивача включено до переліку
підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь у
економічному експерименті.
Згідно абз. 6 п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у редакції, що існувала
на час виникнення спірних правовідносин, для підприємств
гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в економічному
експерименті, що проводиться з 1 липня 1999 року до 1 січня
2002 року, у разі, коли за результатами звітного періоду сума
податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною
сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за
будь-якими операціями з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг),
має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню з
Державного бюджету України платнику податку протягом місяця, що
настає після подання податкової декларації. Отже, як випливає з
приписів даної правової норми, для підприємств
гірничометалургійного комплексу, які брали участь в економічному
експерименті, було встановлено спеціальне правило щодо визначення
від'ємного значення податку на додану вартість та його
відшкодування, яке здійснюється протягом місяця, що настає після
подання податкової декларації.
Як вже було зазначено, позивач подав уточнену податкову
декларацію за травень 2001 р. 20 липня 2001 р., отже, відповідно
до абз.6 п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, відшкодування від'ємного значення
податку на додану вартість мало бути здійснено відповідачем
протягом наступного місяця, тобто серпня 2001 р.
Згідно абз. 5 п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у редакції, що існувала
на час виникнення спірних правовідносин, Суми, що не відшкодовані
платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку,
вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної
заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від
облікової ставки Національного банку України, встановленої на
момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день
погашення. Платник податку має право у будь-який момент після
виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом
про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплачених податків. Таким чином, як випливає з приписів даної
правової норми, сума від'ємного значення податку на додану
вартість, що не відшкодована протягом місяця, що настав після
подачі декларації набуває статусу бюджетної заборгованості після
збігу цього місяця, отже спочатку наступного місяця. І тільки з
цього строку можливе нарахування процентів. За таких обставин,
від'ємне значення податку на додану вартість за травень 2001 р.
набуло статусу бюджетної заборгованості з 01 вересня 2001 р., що
правомірно було визначено апеляційним господарським судом. Проте,
вирішуючи даний спір, господарський суд не дослідив доказів та не
встановив обставин щодо розміру суми відсотків за встановлений
період, що підлягали відшкодуванню позивачу.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та
апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення
для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи
в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або
постанові господарського суду першої інстанції.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а
останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий
розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені
законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного
встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в
залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного
законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Орджонікідзевської об'єднаної державної
податкової інспекції задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
18.11.2004 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 02.03.2005 р. у справі N 38/319(27/189)
скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського
суду Дніпропетровської області.