ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2005 Справа N 13/382-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 22.09.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ у м. Полтаві
на постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 16.03.2005
у справі господарського суду Харківської області
за позовом ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в
особі філії Газопромислового управління "Полтавагазвидобування"
до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова
ТОВ "Автосільгосмаш"
ДПІ у м. Полтаві
про зобов'язання здійснити зміни в податковому обліку та
зобов'язання зменшити суму нарахованої пені
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 11.01.2005 господарського суду Харківської
області позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано ДПІ м. Полтави зменшити в особових картках філії
Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" суму
нарахованої пені по різниці в ціні газу в розмірі 716404,11 грн.,
по рентній платі за нафту - 35032,64 грн., по рентній платі за
газ - 55934444,22 грн., по відрахуваннях на геологорозвідувальні
роботи - 21437961,91 грн.
В решті частині позовних вимог провадження припинено.
Постановою від 16.03.2005 Харківського апеляційного
господарського суду рішення господарського суду Харківської
області від 11.01.2005 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що ставки, механізм справляння
збору на геологорозвідувальні роботи та рентні платежі не
встановлені законами з оподаткування, тому відповідач не вправі
застосовувати положення Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
при нарахуванні пені за несвоєчасну
їх сплату.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ДПІ у м. Полтаві
звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою і просить їх скасувати, мотивуючи тим, що вони прийняті з
неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права, зокрема п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
; п. 2 ст. 83, ч. 1 ст. 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідач вважає, що предметом позову по справі N 13/382-04
є зменшення пені по податку на прибуток та податку на додану
вартість, а судом першої інстанції у спірному рішенні незаконно
задоволено позов про зменшення пені по різниці у цінах на
природний газ, рентній платі за нафту, газ, відрахуваннях на
геологорозвідувальні роботи, тому суд першої інстанції вийшов за
межі позовних вимог всупереч приписам пункту 2 статті 83
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Позивач заявою від 19.01.2005 уточнив предмет та підстави
позову. У вказаній заяві позивач просить зобов'язати відповідача
зменшити суму нарахованої пені по різниці у цінах на природний
газ, рентній платі за нафту, газ, відрахуваннях на
геологорозвідувальні роботи та обґрунтовує незаконність її
нарахування.
Тому, посилання відповідача на те, що предметом позову у
даній справі є виключно зменшення пені з податку на прибуток та
податку на додану вартість спростовується матеріалами справи.
Таким чином, що суд першої інстанції не вийшов за межі
позовних вимог, як це передбачено приписами пункту 2 статті 83
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно преамбули Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними
цільовими фондами" N 2181 ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000 р., цей Закон
є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює
порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед
бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів
(обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних
санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими
органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Статтею 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
встановлено:
пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму
податкового боргу (без урахування пені), що справляється з
платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового
зобов'язання (п. 1.4.);
податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання
(з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно
узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи
судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також
пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання
(п. 1.3.);
податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків
сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму
коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом ( 2181-14 ) (2181-14)
або іншими законами України (п. 1.2.).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
, встановлення і скасування податків і
зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних
цільових фондів, а також пільг їх платникам, здійснюються
Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки
Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього
Закону, інших законів України про оподаткування; ставки, механізм
справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), і пільги
щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися
іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Господарським судом встановлено, що ставки, механізм
справляння відрахувань за геологорозвідувальні роботи встановлено
підзаконними нормативно-правовими актами, а саме: постановою
Кабінету Міністрів України N 115 ( 115-99-п ) (115-99-п)
від 29.01.99 "Про
затвердження Порядку встановлення нормативів збору за
геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного
бюджету та його справляння" та Інструкцією про порядок справляння
зборів за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок
Державного бюджету, затвердженою наказом N 105/309 ( z0474-99 ) (z0474-99)
від 23.06.1999 Комітету України з питань геології та використання
надр, ДПА України.
Платників рентної плати за нафту, газ, а також механізм
нарахування та порядок сплати рентної плати за нафту, газ
встановлено Порядком обчислення та внесення до Державного бюджету
України рентної плати за нафту, природний газ та газовий
конденсат, затвердженим постановою КМУ N 256 ( 256-2001-п ) (256-2001-п)
від
22.03.01, який також є підзаконним нормативно-правовим актом.
Ставки рентної плати за період, за який здійснені
нарахування, встановлені Законом України "Про Державний бюджет
України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
. Згідно п. 3) статті 4 Бюджетного
кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
, Закон України "Про Державний бюджет
України" є нормативно-правовим актом, що регулює бюджетні
відносини в Україні. Пунктом 20) статті 2 Бюджетного кодексу
України встановлено, що закон про Державний бюджет України -
закон, який затверджує повноваження органам державної влади
здійснювати виконання Державного бюджету України протягом
бюджетного періоду. Отже, закон України про державний бюджет
України за своєю правовою природою не є законом про оподаткування.
Платник податків не є безпосередньо суб'єктом бюджетних відносин
та несе відповідні зобов'язання перед бюджетами та державними
цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) на
підставі норм законодавства з оподаткування.
Таким чином, враховуючи, що нараховані суми пені з рентної
плати за нафту, газ, по відрахуваннях за геологорозвідувальні
роботи не є податковим боргом (податковим зобов'язанням).
Облік нарахованих і сплачених сум податків і зборів, який
ведеться органом державної податкової служби, спричиняє правові
наслідки для платника податків, а тому існують нормативно-правові
підстави для зобов'язання відповідача внести зміни в облік
податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до
державних цільових фондів, що сплачені (нараховані) позивачем.
Окрім того, судами вірно встановлено, що у платника податків
наявний матеріально-правовий інтерес у тому, щоб дані карток його
особових рахунків вірно відображали фактичний стан платежів до
бюджету з огляду на наступне.
Облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що
надходять до бюджету проводяться органами державної податкової
служби з використанням автоматизованої інформаційної системи,
засобами якої забезпечується автоматизоване виконання усіх
операцій, у тому числі ведення особових рахунків платників
податків (пункт 1.8 Інструкції про порядок ведення органами
державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів
(обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових
фондів ( z0114-94 ) (z0114-94)
у редакції наказу ДПА від 3 вересня 2001 року
N 342 ( z0887-01 ) (z0887-01)
. Відповідно до пунктів 3.1, та 3.8 розділу 3
зазначеної Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум
платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний
поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та
кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
У картках особових рахунків відображаються умови справляння
платежу та дані про платника податків, у тому числі терміни
подання розрахунків та терміни сплати; інформація про податкові
зобов'язання, нараховані за результатами документальних перевірок;
стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та
сплаченого платежу, штрафних санкцій, суми податкового боргу та
надміру сплачені) та інше.
Згідно з підпунктом 10.1 пункту 10 зазначеної Інструкції
( z0114-94, z0887-01 ) (z0114-94, z0887-01)
в особових рахунках платника податків
щомісяця підводяться підсумки та виводиться сальдо розрахунків
платника з бюджетом (суми податкового боргу та надміру сплачені).
На підставі облікових карток особових рахунків платника податків в
автоматичному режимі формуються податкові вимоги (пункт 13.1
розділу 13 Інструкції), тобто письмові вимоги податкового органу
до платника податків погасити суму податкового боргу, включаючи
пеню. За даними карток особових рахунків формується довідка про
наявність у платника податків перед бюджетом суми податкового
боргу в разі необхідності надання такої довідки за заявою платника
(пункт 13.2 розділу 13 Інструкції).
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 16.03.2005 Харківського апеляційного
господарського суду зі справи N 13/382-04 залишити без змін.