ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.07.2005 Справа N 8/228-0
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 08.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.
за участю представників:
позивача - Олексюк В.П., Панасюк П.І.
відповідача - Шевченко О.А., Попова О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДПІ у м. Херсоні
на постанову від 17.02.2005 Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі N 8/228-0
за позовом ВАТ "Херсонський завод будівельних матеріалів-1"
(надалі - ВАТ "ХЗБМ-1")
до ДПІ у м. Херсоні
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від
29.02.2004 N 0000502600/0, від 31.03.2004 N 0000452600/1,
N 0000472600/1, N 0000482600/1, від 11.05.2004 N 0000492600/2,
N 0000462600/2
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Херсонської області від
09.08.2004 позов задоволено повністю у зв'язку з необгрунтованістю
оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 17.02.2005 рішення залишено
без змін з тих же підстав.
ДПІ у м. Херсоні в поданій касаційній скарзі просить рішення
та постанову скасувати, в позові відмовити, оскільки вважає, що
згідно з п. 3 Порядку ( z0688-98 ) (z0688-98)
N 555 для переходу на спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого
підприємства - юридична особа подає письмову заяву за умови сплати
всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати
яких настав на дату подання заяви, а матеріалами справи доведено
наявність у ВАТ "ХЗБМ-1" на момент переходу на спрощену систему
оподаткування (01.01.2002 р.) заборгованості перед Пенсійним
Фондом України в сумі 44427,64 грн. та заборгованості перед Фондом
страхування в сумі 13476,43 грн. Окрім того, скаржник вказує, що
навіть одна із наведених в акті перевірки обставин, а саме -
проведення позивачем розрахунків у формі, іншій, ніж грошовими
коштами, є достатньою підставою для необхідності переходу позивача
на загальну систему оподаткування, як того вимагає п. 5 Указу
Президента України N 746/99 ( 746/99, 727/98 ) (746/99, 727/98)
від 28.06.99 "Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва".
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на
предмет повноти їх встановлення і правильності юридичної оцінки
судами першої та апеляційної інстанцій і заслухавши пояснення
присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані
рішення та постанова - скасуванню з передачею справи на новий
розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.
На спірні правовідносини, пов'язані із застосуванням
позивачем в 2002-2003 рр. спрощеної системи оподаткування, обліку
та звітності, поширюється дія п.п. 1, 4, 5 Указу президента
України від 28.06.99 N 746/99 ( 746/99, 727/98 ) (746/99, 727/98)
"Про спрощену
систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" (надалі - Указ N 746/99), чим спростовуються
помилкові посилання скаржника в обгрунтування своїх заперечень на
п. 3 Порядку видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку
суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, затвердженого
наказом ДПА України від 13.10.98 N 476 ( z0688-98 ) (z0688-98)
(надалі -
Порядок). Зазначені Указ N 746/99 та Порядок по різному
врегульовують умови переходу на спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності.
Зокрема, пункт 4 Указу N 746/99 ( 746/99 ) (746/99)
такою умовою
визначає сплату всіх установлених податків та обов'язкових
платежів за попередній звітний (податковий) період, а пункт 3
Порядку ( z0688-98 ) (z0688-98)
- сплату всіх установлених податків та
обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання
заяви.
З огляду на безпідставне розширення пунктом 3 Порядку
( z0688-98 ) (z0688-98)
обсягу умов для переходу позивача на спрощену систему
оподаткування, передбачених п. 4 Указу N 746/99 ( 746/99 ) (746/99)
,
колегія на підставі ч. 2 ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про
недоведеність несплати позивачем податків та обов'язкових платежів
за попередній звітний (податковий) період - 4 квартал 2001 р., що
не спростовано податковим органом.
Водночас задовольняючи позов суд також виходив з
недоведеності проведення позивачем в охоплений перевіркою період
бартерних операцій та обумовленої цим відсутності підстав для
переходу товариства на загальну систему оподаткування.
Однак, судами попередніх інстанцій залишено поза увагою
обставини проведення позивачем остаточних розрахунків у товарній
формі у 2002-2003 роках (ПДВ - 13413,93 грн.) з метою ліквідації
існуючої заборгованості за відвантажену продукцію, яка виникла до
моменту переходу на спрощену систему оподаткування
(до 01.01.2002 р.). Таким чином вміщені в оскаржуваній постанові
висновки суду про недоведеність проведення позивачем бартерних
операцій в 2002-2003 рр. суперечать встановленим судом обставинам
погашення товариством в цей же період у товарній формі залишку
заборгованості, яка виникла до 01.01.2002 р.
Відповідно до п.1 Указу Президента України N 746/99
( 746/99 ) (746/99)
від 28.06.99 суб'єкти підприємницької діяльності -
юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за
єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб
розрахунків за відвантажену продукцію крім готівкового та
безготівкового розрахунків коштами. Зазначена правова норма є
імперативною, а тому платник єдиного податку не вправі
розраховуватися за придбані товари з контрагентом у негрошовій
формі незалежно від моменту виникнення заборгованості за
відвантажену продукцію (до переходу на спрощену систему
оподаткування чи після). Згідно зі ст. 5 Указу N 746/99 у разі
порушення вимог, встановлених ст. 1 цього Указу, платник єдиного
податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку
та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Вищенаведені обставини не досліджені судом, а тому є
підставою для нового розгляду справи.
З огляду на те, що визначення позивачу за всіма оспорюваними
податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань по
конкретним податкам та обов'язковим платежам має похідний характер
від встановлення підстав для застосування товариством спрощеної
системи оподаткування протягом 2002-2003 рр., оскаржувані рішення
та постанова підлягають скасуванню в повному обсязі розглянутих
позовних вимог з передачею справи на новий розгляд.
Враховуючи імперативні приписи п.п 1, 5 Указу N 746/99
( 746/99 ) (746/99)
колегія погоджується з твердженнями скаржника про те,
що проведення позивачем розрахунків у товарній формі хоча б по
одній господарській операції є достатньою підставою для
обов'язкового переходу позивача на загальну систему оподаткування.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета
даного господарського спору, судами першої та апеляційної
інстанції в супереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не надано ретельної правової оцінки, а
згідно імперативних вимог ч. 2 ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над
іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у
справі докази.
Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч. 2
ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
дійшла висновку про неповне встановлення обставин
справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної
оцінки всім обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає
направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування інших
обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення
спору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у м. Херсоні задовольнити частково.
Рішення господарського суду Херсонської області від
09.08.2004 та постанову Запорізького апеляційного господарського
суду від 17.02.2005 у справі N 8/228-0 скасувати з передачею
справи на новий розгляд до господарського суду Херсонської
області.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун