ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2005 Справа N 14/218
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 08.09.05
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
за участю представників сторін: [...]
розглянувши касаційну скаргу Української державної
інноваційної компанії на рішення господарського суду м. Києва від
3 листопада 2004 року та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 7 лютого 2005 року у справі за позовом
Української державної інноваційної компанії в особі Київського
регіонального відділення до Акціонерного комерційного банку
"Київ", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю
"Інтерветмед"
про стягнення 2 520 000,00 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 3 листопада
2004 року в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
7 лютого 2005 року рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач просить їх
скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального і процесуального права.
Клопотання позивача про зупинення провадження у справі судом
відхилено за необгрунтованістю.
У відзиві на касаційну скаргу акціонерний комерційний банк
"Київ" просить в її задоволенні відмовити за необгрунтованістю
вимог.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали
справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як встановлено судами, 16 грудня 1997 року між Київським
міським відділенням державного інноваційного фонду України,
правонаступником якого є Українська державна інноваційна компанія
та ЗАТ "Інтерветмед" був укладений інноваційний договір N 17/97,
згідно умов якого інвестор здійснив цільовий внесок у вигляді
інвестиційної позики в сумі 2520000 грн.
За умовами укладеного договору, ЗАТ "Інтерветмед" мало
придбати необхідні матеріали та обладнання для здійснення проекту
"Розробка та освоєння виробництва субстанції моно компонентного
інсуліну."
Згідно п. 7 договору повернення інвестору його вкладу
забезпечується договором гарантії N 06-24 від 17.12.1997 року,
укладеного між АКБ "Київ" та державним інноваційним фондом
України.
Пунктом 2 договору гарантії передбачено, що в разі
невиконання ЗАТ "Інтерветмед" умов договору N 17/97 по поверненню
інноваційної позики, гарант на вимогу інвестора зобов'язується в
10-ти денний строк провести платіж на його рахунок в погашення
заборгованості товариства перед інвестором.
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 15.02.1999 року
N 93-р ( 93-99-р ) (93-99-р)
для поліпшення забезпечення хворих на цукровий
діабет препаратами інсулінів, передбачив щодо погашення
заборгованості в розмірі 2520 тис. грн. перед Українською
державною інноваційною компанією виконавцем інноваційного проекту
ЗАТ "Інтерветмед", шляхом безоплатної передачі протягом
1999-2000 років інноваційної продукції - препарату
"Моносуінсулін МК" органам і закладам охорони здоров'я на суму
боргу.
Вказаним розпорядженням Кабінет Міністрів України зобов'язав
Українську державну інноваційну компанію зарахувати вартість
переданого препарату в рахунок погашення позики фонду за
інноваційним договором.
Судом першої інстанції вірно встановлено, а апеляційним
підтверджено, що 20 липня 2000 року ЗАТ "Інтерветмед" затвердило
перелік препарату "Моносуінсулін МК", який безоплатно третьою
особою було передано протягом 1999 року закладам охорони
здоров'я областей України в рахунок погашення позики на суму
814 844 грн. 83 коп.
14 грудня 2000 року ЗАТ "Інтерветмед" був затверджений
наступний перелік безоплатної передачі препарату "Моносуінсулін
МК" на суму 1705172 грн.
Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди першої та
апеляційної інстанцій правильно встановили, що ЗАТ "Інтерветмед"
виконало розпорядження Кабінету Міністрів України від
15.02.1999 року N 93-р ( 93-99-р ) (93-99-р)
та безоплатно передало закладам
охорони здоров'я областей України препарат "Моносуінсулін МК" на
суму 2520016,83 грн. в рахунок погашення позики позивачу по
інноваційному договору.
Також, суди обгрунтовано визнали безпідставними посилання
скаржника на те, що ЗАТ "Інтерветмед" не виконало умови
розпорядження Кабінету Міністрів України N 93-р ( 93-99-р ) (93-99-р)
та
безоплатно не передало препарат.
Вказане розпорядження Кабінету Міністрів України від
15.02.1999 року у встановленому законом порядку недійсним визнано
не було.
Таким чином, у рішенні, залишеним без змін апеляційним судом,
місцевий суд вірно застосував норми матеріального права і
обгрунтовано відмовив позивачеві в позові.
За таких обставин, судові рішення відповідають вимогам закону
і обставинам справи, тому підстав для їх зміни немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду м. Києва від 3 листопада
2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду
від 7 лютого 2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу
Української державної інноваційної компанії - без задоволення.