ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2005 Справа N 7/266-10/495
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 31.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Стратієнко Л.В.,
Чабана В.В., за участю представників сторін: позивача -
Садовського А.М.
відповідача - Левченко О.П. дов. від 03.01.2005 року;
розглянувши касаційну скаргу ТзОВ "Меркурій" на постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 10 березня
2005 року у справі за позовом ТзОВ "Меркурій" до Мелітопольського
орендного підприємства теплових мереж
про стягнення 77846,40 грн. та за зустрічним позовом про
визнання договору недійсним та стягнення збитків,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
3 листопада 2004 року (суддя Алейнікова Т.Г.) позов ТзОВ
"Меркурій" задоволений. Стягнуто з відповідача на користь позивача
33568,80 грн. заборгованості, судові витрати. В іншій частині
позову відмовлено. Зустрічний позов залишений без розгляду.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
10 березня 2005 року рішення суду скасоване. В первісному позові
відмовлено. Зустрічний позов задоволений частково. Визнаний
недійсним договір на виконання робіт від 3 січня 2004 року N 2,
укладений між ТзОВ "Меркурій" та Мелітопольським орендним
підприємством теплових мереж. В частині стягнення збитків в сумі
8653,80 грн. за зустрічним позовом відмовлено. Стягнуто з
відповідача на користь позивача 33568,80 грн. вартості виконаних
підрядних робіт за договором на виконання робіт N 2, судові
витрати.
У касаційній скарзі ТзОВ "Меркурій" просить скасувати вказану
постанову суду, посилаючись на те, що вона прийнята з порушенням
норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних
обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним
господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм
матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,
4 січня 2004 року між сторонами у справі був укладений договір N 2
на виконання робіт.
Відповідно до умов укладеного договору, замовник замовляє, а
підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню наступних
робіт: теплоізоляція труб в районі Ризького ринку в м. Мелітополь
довжиною 650 м. За згодою сторін загальна сума договору складає
78000 грн. Згідно п. 2.2 договору, замовник здійснює остаточні
розрахунки згідно актів прийому-передачі виконаних робіт форми
N 2.
Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, правочин
юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії),
може бути визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 8 Закону України "Про ліцензування певних видів
господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
, ліцензійні умови є
нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють
кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для
провадження певного виду господарської діяльності.
Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид
господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до
встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.
На підставі п. 30 ст. 9 Закону України "Про ліцензування
певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
, ліцензуванню
підлягає такий вид господарської діяльності, як будівельна
діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва,
зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та
монтаж інженерних і транспортних мереж).
Відповідно до п. 1.3 "Ліцензійних умов провадження
будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для
будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій,
будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)
( z0939-01 ) (z0939-01)
, ліцензійні умови є обов'язковими для суб'єктів
господарювання, які виконують види робіт, визначені в додатку.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов
правильного висновку про те, що необхідною умовою для здійснення
ТзОВ "Меркурій" підрядних робіт по теплоізоляції труб теплотраси є
отримання ним відповідної ліцензії на право здійснення такого виду
діяльності.
Як встановлено апеляційним господарським судом, на час
виконання підрядних робіт за договором N 2 доказів наявності у
позивача ліцензії на право здійснення ним теплоізоляційних робіт
ТзОВ "Меркурій" суду надано не було. Також, не надано суду
ліцензії ТзОВ "Меркурій" на виконання вказаних робіт і на момент
укладення договору підряду від 4 січня 2004 року.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правильно
визнав такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги за
зустрічним позовом в частині визнання договору N 2 від 4 січня
2004 року недійсним.
Також, правильно суд апеляційної інстанції правильно відмовив
в задоволенні зустрічного позову про стягнення з ТзОВ "Меркурій"
збитків в сумі 8653, 80 грн. за недоведеністю цих вимог.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі того, що договір N 2 визнаний судом недійсним, в
первісному позові про стягнення з відповідача суми 77846,40 грн.
основного боргу слід відмовити, оскільки відсутнє зобов'язання
відповідача зі сплати цього боргу на підставі договору.
При вирішенні спору апеляційний суд всебічно дослідив надані
сторонами докази і правильно, враховуючи наявність підписаного
сторонами акту N 2-1 прийому виконаних підрядних робіт на суму
33568,80 грн., застосував двосторонню реституцію, відповідно до
ч. 1 ст. 216 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
і стягнув з відповідача на
користь позивача суму 33568,80 грн. вартості виконаних підрядних
робіт.
Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх
відповідність наведеним судом нормам матеріального права.
Наведені висновки апеляційного господарського суду
відповідають матеріалам справи та вимогам діючого законодавства.
Доводи касаційної скарги про необґрунтованість оскаржуваної
постанови помилкові і не відповідають матеріалам справи.
З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної
скарги немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
10 березня 2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ
"Меркурій" - без задоволення.