ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2005 Справа N 5/352
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді - Дерепи В.І. (доповідача)
суддів: Стратієнко Л.В., Чабана В.В.
за участю повноважних представників:
від позивача - Кучерука А.В. дов. від 01.01.2005 року;
від відповідача - Рижого І.Л. дов. від 31.03.2005 року;
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу
Володимирецького державного лісового господарства
на постанову від 9 березня 2005 року Львівського апеляційного
господарського суду
у справі за позовом Державного підприємства "Придніпровська
залізниця"
до Володимирецького державного лісового господарства
про стягнення штрафу в сумі 14085 гривень,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Рівненської області від
25 листопада 2004 року (суддя Мельничук С.С.) в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
9 березня 2005 року рішення суду скасовано. Позов задоволений.
Стягнуто з Володимирецького державного лісового господарства на
користь позивача 14085 грн. штрафу, судові витрати.
У касаційній скарзі Володимирецьке державне лісове
господарство просить вказану постанову суду скасувати, як прийняту
з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних
обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним
господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм
матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно залізничної
накладної N 35207179 відповідачем було здійснено відвантаження
вантажу ЗАТ "Кар'єр Старокримський" за поштовою адресою: 97345,
Старий Крим, п/я 7 і номером коду - 6876.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про транспорт"
( 232/94-ВР ) (232/94-ВР)
підприємства транспорту мають право вимагати від
пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог
цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та
інших нормативних актів України, що регулюють діяльність
транспорту.
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів
( z0863-00 ) (z0863-00)
, затверджених наказом Міністерства транспорту України
N 644 ( z0861-00 ) (z0861-00)
від 21.11.2000 року, вантажовідправник при
заповненні комплексу перевізних документів повинен вказати точне й
повне найменування установи, підприємства, організації, особи -
одержувача вантажу, його цифровий номер, поштову адресу та інші
дані зазначені в даному пункті Правил.
Суд вважає, що апеляційний господарський суд правильно
встановив той факт, що відправником - Володимирецьким державним
лісовим господарством був невірно вказаний код одержувача: замість
4942 вказано 6876.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки
неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених
ним у накладній.
На підставі ст. 122 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
,
за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника
стягується штраф у розмірі, згідно статті 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
,
підлягає стягненню штраф у п'ятикратному розмірі плати за
користування вагонами.
При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність
як за неправильне заповнення в залізничній накладній вказаних
реквізитів, так і за наслідки, які виникли.
Суд вважає, що апеляційний господарський суд правильно визнав
необгрунтованим висновок місцевого суду про те, що підставою для
накладення штрафу є неправильно зазначені в накладній код та
адреса одержувача, оскільки ст. 122 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
не ставить стягнення штрафу в залежність від
наслідків, які мають місце в результаті неправильно зазначеного
коду вантажоодержувача, тобто штраф підлягає стягненню за самий
факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті
порушень.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд вважає, що суд апеляційної інстанції
правильно прийшов до висновку про доведеність позивачем позовних
вимог про стягнення 14085 грн. штрафу.
Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, суд вважає
необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі
доказами і не відповідають вимогам закону.
Постанова апеляційної інстанції відповідає обставинам справи
та вимогам діючого законодавства, тому її необхідно залишити без
змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
9 березня 2005 залишити без змін, а касаційну скаргу
Володимирецького державного лісового господарства - без
задоволення.