ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2005 Справа N 8/552
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 19.09.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Укрдонгазстрой" на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 4 травня 2005 року у справі N 8/552
Господарського суду Донецької області за позовом Комунального
підприємства "Міське управління капітального будівництва",
м. Маріуполь, Донецької області, до Товариства з обмеженою
відповідальністю "Укрдонгазстрой", м. Краматорськ, Донецької
області,
про стягнення 23 940 грн. 00 коп.
за участю представників: [...]
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2004 року позивач Комунальне підприємство "Міське
управління капітального будівництва" пред'явив в суді позов до
відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
"Укрдонгазстрой" про стягнення 23 940 грн. 00 коп.
Вказував, що 9 грудня 2002 року між ним та відповідачем був
укладений договір підряду - контракт N 90/2002 на будівництво
мереж водопостачання в селі Безіменне Новоазовському районі
Донецької області, відповідно до умов якого він сплатив
відповідачеві 23 940 грн. авансу, а останній зобов'язався виконати
передбачені договором роботи починаючи з грудня 2002 року та
закінчити їх у квітні 2003 року.
Посилаючись на невиконання відповідачем умов договору,
позивач, після уточнення позовних вимог, просив розірвати контракт
та стягнути з відповідача 23 940 грн. збитків.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 18 лютого
2005 року позов задоволено.
Постановлено розірвати контракт N 90/2002 від 9 грудня
2002 року та стягнути з відповідача на користь позивача
23 940 грн. у відшкодування збитків, 239 грн. 40 коп. в повернення
витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване порушенням відповідачем істотних умов
договору щодо строку початку виконання робіт та заподіянням
збитків внаслідок невиконання умов контракту, що полягають у
сплаті 23 940 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
4 травня 2005 року рішення залишено без змін з тих же мотивів.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові
рішення та постанову з підстав їх невідповідності до вимог норм
матеріального та процесуального законодавства та передати справу
на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права судова колегія Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого
суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами встановлено, що спірні правовідносини виникли з
укладеного між сторонами контракту N 90/2002 від 9 грудня
2002 року на виконання робіт, який за своєю правовою природою є
договором підряду, та до врегулювання яких застосовується
положення ст.ст. 161, 332 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, що діяли на час
виникнення спірних правовідносин та ст.ст. 623, 849 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідно до умов контракту відповідач зобов'язаний
розпочати виконання робіт по будівництво мереж водопостачання в
селі Безіменне Новоазовському районі Донецької області та
завершити їх у квітні 2003 року.
Відповідно до п. 6 контракту позивач сплатив відповідачеві
23 940 грн. авансу, проте, останній не приступав до виконання
передбачених договором робіт у визначений термін.
Відповідно до вимог ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, що
узгоджується з ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні
виконуватися належним чином, відповідно до вказівок закону,
договору.
На підставі ст. 849 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та ст. 320
ГК України ( 436-15 ) (436-15)
в разі, якщо підрядник не приступає
своєчасно до виконання договору або виконує роботу так повільно,
що закінчення її в строк стає явно неможливим, позивач вправі
відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Задовольняючи вимоги позивача, місцевий господарський суд
відповідно до наведених вимог закону та встановлених обставин
дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідач не приступив
до виконання передбачених контрактом, тому позивач вправі вимагати
відшкодування збитків в сумі 23 940 грн., сплачених на рахунок
відповідача платіжним дорученням N 729 від 27.12.2002 року в
якості авансу за виконання останнім договору.
З заведеними висновками правильно погодився суд апеляційної
інстанції розглядаючи справу в апеляційному провадженні та
підставно залишив рішення місцевого суду без змін.
Твердження касаційної скарги про порушення норм
процесуального законодавства, зокрема ст. 4-3, 30, 32 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у
касаційному провадженні і тому їх належить залишити поза увагою.
Посилання на неправильне застосування судами вимог норм
матеріального права, а саме: ст. 612 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
ст. 220 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, - не можуть бути підставою до зміни
або скасування судових постанов у даній справі, оскільки посилання
місцевого суду на вказані норми не вплинуло на правильність його
висновків, спірні правовідносини вирішені судом відповідно до
ст.ст. 161, 332 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, що діяли на час виникнення
спірних правовідносин та ст.ст. 623, 849 ЦК України, що правильно
застосовані судами попередніх інстанцій.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до
намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до
уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається
за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Укрдонгазстрой" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
4 травня 2005 року у справі N 8/552 залишити без змін.