ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2005 Справа N 193/16-2004
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової –головуючого
Н.О. Волковицької
Г.М. Фролової
за участю представників:
позивача не з’явились (про час і місце розгляду
справи повідомлені належним чином)
відповідача - Ступак Р.В. –дов. від 15.03.2005 року;
- Сіренко О.С. –дов. від 25.03.2005 року
розглянувши у Фастівської об’єднаної державної
відкритому судовому податкової інспекції у Київській області
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 28.01.2005 року
у справі № 193/16-2004 господарського суду
Київської області
за позовом Київського обласного державного
об’єднання спиртової та лікеро-горілчаної
промисловості –Об’єднання –Київспирт
до Фастівської об’єднаної державної
податкової інспекції у Київській області
Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В:
У судовому засіданні 14.06.2005 року, на якому були присутні
представники позивача: Рязанов С.П. –дов. від 06.06.2005 року,
відповідача: Литвин П. В. –дов. від 14.06.2005 року, Ступак Р.В.
–дов. від 15.03.2005 року, було оголошено перерву на 05.07.2005
року о 15 год. 30 хв.
У червні 2004 року Київське обласне державне об’єднання
спиртової та лікеро-горілчаної промисловості –Об’єднання
“Київспирт” звернулося до господарського суду Київської області
з позовом до Фастівської об’єднаної державної податкової
інспекції у Київській області про визнання недійсними:
- податкового повідомлення-рішення від 19.09.2002 року №
0000062200/0 (з відповідним реєстраційним номером), яким згідно
з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
та
відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
акцизний збір” ( 18-92 ) (18-92)
визначено суму податкового зобов’язання
за платежем в розмірі 143 999, 28 грн. (в тому числі: основний
платіж 95 999, 52 грн., штрафні (фінансові) санкції 47 999, 76
грн.);
- податкового повідомлення-рішення від 19.09.2002 року №
0000052200/0 (з відповідним реєстраційним номером), яким згідно
з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
та
відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, підпункту 17.1.6 пункту 17.1
статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено суму податкового зобов’язання за
платежем –податок на додану вартість в розмірі 83 515, 83 грн.
(в тому числі: основний платіж 55 677, 22 грн., штрафні
(фінансові) санкції 27 838, 61 грн.);
- податкового повідомлення-рішення від 10.02.2002 року №
0000221701/0 (з відповідним реєстраційним номером), яким згідно
з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
та
відповідно до пункту 3 статті 7 Декрету Кабінету Міністрів
України “Про прибутковий податок з громадян” ( 13-92 ) (13-92)
,
підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено суму
податкового зобов’язання за платежем – прибутковий податок - в
розмірі 2 881, 98 грн. (в тому числі: основний платіж 960, 66
грн., штрафні (фінансові) санкції 1 921, 32 грн.);
- податкового повідомлення-рішення від 16.10.2002 року №
0000472312/0 (з відповідним реєстраційним номером), яким згідно
з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
та
відповідно до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
акцизний збір” ( 18-92 ) (18-92)
, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17
Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
( 2181-14 ) (2181-14)
визначено суму податкового зобов’язання за платежем
в розмірі 103 553, 25 грн. (в тому числі: основний платіж 82
842, 60 грн., штрафні (фінансові) санкції 20 710, 65 грн.);
- податкового повідомлення-рішення від 16.10.2002 року №
0000482312/0 (з відповідним реєстраційним номером), яким згідно
з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
та
відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено суму податкового зобов’язання за платежем –податок на
прибуток в розмірі 6 379, 50 грн. (в тому числі: основний платіж
5 280, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції 1 099, 50 грн.);
- податкового повідомлення-рішення від 16.10.2002 року №
0000462312/0 (з відповідним реєстраційним номером), яким згідно
з підпунктом “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону
України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
та
відповідно до пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.1.1 пункту 6.1,
підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3,
підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.3 пункту 7.5 статті 7
Закону України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
визначено суму
податкового зобов’язання за платежем –податок на додану
вартість, в розмірі 97 840, 26 грн. (в тому числі: основний
платіж 55 645, 37 грн., штрафні (фінансові) санкції 42 194, 89
грн.).
02.07.2004 року позивач, в порядку статті 22 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, надав уточнення до
позовної заяви, в яких просив визнати недійсними податкові
повідомлення-рішення Фастівської об’єднаної державної податкової
інспекції в Київській області від 19.09.2002 року № 000062200/0
(з відповідним реєстраційним номером), від 19.09.2002 року №
000052200/0 (з відповідним реєстраційним номером), від
16.10.2002 року № 0000462312/0 (з відповідним реєстраційним
номером), від 16.10.2002 року № 0000472312/0 (з відповідним
реєстраційним номером).
27.10.2004 року позивач, в порядку статті 22 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, надав доповнення до
позовної заяви, в яких просив визнати недійсними податкові
повідомлення-рішення Фастівської об’єднаної державної податкової
інспекції в Київській області:
1) по акту перевірки від 17.07.2002 року № 15:
- від 19.09.2002 року № 000062200/0 (реєстраційний № 412-26-0-
15/5691 від 19.09.2002 року) (акцизний збір в розмірі 143 999,
28 грн.);
- від 19.09.2002 року № 000052200/0 (реєстраційний № 413-26-0-
15/5692 від 19.09.2002 року) (податок на додану вартість в сумі
83 515, 83 грн.);
2) по акту перевірки від 04.10.2002 року № 106:
- від 16.10.2002 року № 0000462312/0 (реєстраційний № 465-23-1-
106/6520 від 16.10.2002 року) оспорюється підприємством
частково, а саме: основна сума податку на додану вартість
складає –54 443,37 грн. та фінансові санкції по даному рішенню
становлять –41 894,39 грн. ;
- від 16.10.2002 року № 0000472312/0 (реєстраційний № 466-23-1-
106/6521 від 16.10.2002 року) (акцизний збір в розмірі 103 553,
25 грн.
05.11.2004 року позивач, в порядку статті 22 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, надав уточнення до
позовної заяви, в яких просив визнати недійсними податкові
повідомлення-рішення Фастівської об’єднаної державної податкової
інспекції в Київській області:
1) по акту перевірки від 17.07.2002 року № 15:
- від 19.09.2002 року № 000062200/0 (акцизний збір в розмірі 143
999, 28 грн.);
- від 19.09.2002 року № 000052200/0 (податок на додану вартість
в сумі 83 515,83 грн.);
2) по акту перевірки № 106 від 04.10.2002 року
- від 16.10.2002 року № 0000462312/0 (податок на додану вартість
частково в розмірі 96 337, 76 грн.);
- від 16.10.2002 року № 0000472312/0 (акцизний збір в розмірі
103 553, 25 грн.).
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19.09.2002 року
прийняті на підставі акта від 17.07.2002 року № 15 позапланової
тематичної документальної перевірки Триліського спиртового
заводу з питання здійснення операцій з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах за результатами зустрічної
перевірки, яким встановлено порушення позивачем вимог статті 3
Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”
( 18-92 ) (18-92)
, пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та донараховано податок на додану
вартість в сумі 55 677,22 грн., акцизний збір в сумі 95 999,52
грн.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.10.2002 року
прийняті на підставі акта від 04.10.2002 року № 106 комплексної
документальної перевірки дотримання вимог податкового
законодавства ДП “Триліський спиртовий завод” за ІІ півріччя
2001 року –І півріччя 2002 року, яким встановлено порушення
статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”
( 18-92 ) (18-92)
, пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та донараховано податок на додану
вартість в розмірі 55 645, 37 грн., акцизний збір в розмірі 82
842, 60 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має всі необхідні
документи про фактичне надходження на розрахунковий рахунок
позивача іноземної валюти (передоплата) та вантажно-митні
декларації, що свідчать про перетин продукцією митного кордону
України, тобто з боку позивача ніяких порушень не допущено, тому
позивач неодноразово звертався до відповідача, але останній
приймав рішення, захищаючи свою точку зору, не враховуючи
обгрунтувань та заперечень з боку позивача. Крім того, позивач
зазначає, що відсутність порушень підтверджується також
експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати № Д74
від 28.04.2001 року, а також висновком судово-бухгалтерської
експертизи № 3864 від 05.03.3004 року.
Рішенням господарського суду Київської області від 17.11.2004
року (суддя Христенко О.О.), залишеним без змін постановою
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
28.01.2005 року (судді: Сибіга О.М. - головуючий, Шевченко В.Ю.,
Лобаня О.І.) по справі № 193/16-2004, позов задоволено. Визнано
недійсними податкові повідомлення-рішення Фастівської об’єднаної
державної податкової інспекції № 000052200/0 від 19.09.2002 року
в сумі 83 515, 83 грн., № 000062200/0 від 19.09.2002 року в сумі
143 999, 28 грн., № 0000472312/0 від 16.10.2002 року в сумі 103
553, 25 грн., № 0000462312/0 від 16.10.2002 року в частині
донарахування податку на додану вартість в сумі 54 443, 37 грн.
та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 41 894, 39 грн. Стягнуто
з Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції на
користь Київського обласного державного об’єднання спиртової та
лікеро-горілчаної промисловості –Об’єднання “Київспирт” 170, 00
грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-
технічне забезпечення судового процесу та 3 300,00 грн. за
проведення судової експертизи.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди першої та
апеляційної інстанцій з посиланням на статтю 1, пункт 2 статті
2, статтю 4 Закону України “Про операції з давальницькою
сировиною у зовнішньоекономічних відносинах” ( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
,
статтю 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”
( 18-92 ) (18-92)
, підпункт 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, зазначили про
те, що підприємство “Трільський спиртовий завод” мало всі
підстави для застосування нульової ставки для обчислення податку
на додану вартість та було звільнено від сплати акцизного збору
по господарській операції з передачі давальницької сировини
спирту-ректифікату іноземному суб’єкту господарювання на
території України –компанії “Famagest Trading Limited” (Кіпр).
Крім того, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується,
що на всіх аркушах вантажно-митних декларацій, які підтверджують
вивіз готової продукції, виробленої з давальницької сировини,
проставлено штамп “Під митним контролем”, реєстраційний номер та
особиста номерна печатка інспектора митниці. Відповідно до
пункту 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574
( 574-97-п ) (574-97-п)
та Типової технології митного контролю та митного
оформлення товарів та інших предметів, затвердженої наказом
Державної митної служби України від 30.12.1998 року № 828
( z0032-99 ) (z0032-99)
, вантажно-митна декларація вважається повністю
оформленою за наявності на всіх аркушах особистої номерної
печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.
Не погоджуючись з постановою, Фастівська об’єднана державна
податкова інспекція Київської області звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою (та доповненням
до касаційної скарги) на постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 28.01.2005 року по справі №
193/16-2004, в якій просить рішення та постанову скасувати,
провадження у справі припинити, мотивуючи касаційну скаргу
доводами про порушення судами норм матеріального права, а саме:
статей 2, 3, 4, 6, 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, Декрету Кабінету Міністрів України “Про
акцизний збір” ( 18-92 ) (18-92)
, статті 1 Закону України “Про операції
з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”
( 327/95-ВР ) (327/95-ВР)
. Зокрема, заявник зазначає, що законодавець
визначив, що виробник підакцизного товару є платником акцизного
збору незалежно від того, на яких умовах він цей товар виробляє
і виробляє його з власної чи давальницької сировини, а також на
яких умовах його реалізує.
Позивач відзив на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників
сторін, присутніх у судових засіданнях, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню частково з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України переглядає за
касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського
суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та
апеляційної інстанції.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,
31.01.2001 року між Концерном “Укрспирт” (Комісіонер) та
Триліським спиртовим заводом (Комітент) був укладений договір
комісії № 16-8-6/8к. Відповідно до пункту 1 вказаного вище
договору Комісіонер зобов’язувався за дорученням Комітента
укласти від свого імені, але за рахунок Комітента контракт з
іноземними покупцями на реалізацію спирту. На підставі договору
комісії від 31.01.2001 року № 16-8-6/8к Концерном “Укрспирт”
31.01.2001 року укладено контракт № 16-8-6/8 з Компанією
“Famagest Trading Limited” (Кіпр). Згідно з пунктами 1, 2
вказаного контракту Концерн “Укрспирт” продає, а компанія
“Famagest Trading Limited” (Кіпр) купує 48 000 дал спирту
ректифікату вищого очищення мелясний, а згідно з підпунктом 3.1
- поставка спирту здійснюється залізничним транспортом на умовах
EXW (франко-завод продавця) шляхом його передавання за актом
приймання-передачі від Триліського спиртового заводу до
Відкритого акціонерного товариства “Золотоніська парфумерно-
косметична фабрика”, для переробки в одеколони згідно договору
від 19.01.2001 року № 017-01, з наступним вивезенням з митної
території України. Між компанією “Famagest Trading Limited”
(Кіпр) та Відкритим акціонерним товариством “Золотоніська
парфумерно-косметична фабрика” укладено контракт від 19.01.2001
року № 017-01 на виготовлення з давальницької сировини
(етилового спирту) парфумерно-косметичної продукції для
подальшої її реалізації за межами митної території України.
Давальницька сировина була придбана Компанією “Famagest Trading
Limited” (Кіпр) на підставі контракту від 31.01.2001 року № 16-8-
6/8, пунктом 5 якого передбачено, що право власності на
давальницьку сировину (етиловий спирт) та виготовлену з нього
продукцію належить Компанії “Famagest Trading Limited” (Кіпр).
19.01.2001 року між Компанією “Famagest Trading Limited” (Кіпр)
та Відкритим акціонерним товариством “Золотоніська парфумерно-
косметична фабрика” укладено договір комісії № 07-01-К, згідно
якого Компанією “Famagest Trading Limited” (Кіпр) надано
доручення резиденту України - Відкритому акціонерному товариству
“Золотоніська парфумерно-косметична фабрика” здійснити продаж
парфумерно-косметичної продукції нерезидентам України за
винагороду.
Судами також встановлено, що згідно довідки від 23.02.2001 року
№ 1 про надходження коштів для гарантованої оплати продукції,
виданої Фастівським відділенням АК “Промислово-інвестиційний
банк”, на рахунок в іноземній валюті Триліського спиртового
заводу за контрактом від 31.01.2001 року № 16-8-6/8 надійшли
грошові кошти від Компанії “Famagest Trading Limited” (Кіпр) в
розмірі 34 545 доларів США за спирт вищого очищення мелясний в
кількості 8 000 дал. На відпуск спирту етилового на експорт на
загальну кількість 8 000 дал. без урахування переробки Концерном
“Укрспирт” виписані наряди від 01.03.2001 року № 16/8-20, № 16/8-
21, № 16/8-22, в яких постачальником зазначений Триліський
спиртовий завод, покупцем - Компанія “Famagest Trading Limited”
(Кіпр), підставами –контракт від 31.01.2001 року № 16-8-6/8,
договір комісії від 31.01.2001 року № 16-8-6/8К, подальша
переробка згідно договору від 19.01.2001 року № 017-01. Між
Триліським спиртовим заводом та Компанією “Famagest Trading
Limited” (Кіпр) складено акт від 05.03.2001 року приймання-
передачі товару (спирту-ректифікату в/о в кількості 7 999, 96
дал) та транспортних послуг за контрактом від 31.01.2001 року №
16-8-6/8 та договором комісії від 31.01.2001 року № 16-8-6/8К.
За контрактом від 31.01.2001 року № 16-8-6/8 складено акт
приймання-передачі товару від 07.03.2001 року № 1, згідно якого
Компанією “Famagest Trading Limited” (Кіпр) переданий Відкритому
акціонерному товариству “Золотоніська парфумерно-косметична
фабрика” спирт ректифікат в/о в кількості 7 999, 96 дал.
Проведення господарських операцій між Триліським спиртовим
заводом та Компанією “Famagest Trading Limited” (Кіпр) з
передачі спирту та його транспортування до м. Золотоноша
засвідчується актом від 31.07.2001 року № 2 про приймання-
передачу товару та послуг за контрактом від 31.01.2001 року № 16-
8-6/8 та договором комісії від 31.01.2001 року № 16-8-6/8К.
Вивіз готової продукції (одеколону), виробленої з давальницької
сировини Триліського спиртового заводу, оформлювався Відкритим
акціонерним товариством “Золотоніська парфумерно-косметична
фабрика” вантажно-митними деклараціями, на всіх аркушах яких
проставлено штамп “Під митним контролем”, реєстраційний номер та
особиста номерна печатка інспектора митниці.
Відповідно до частини першої статті 5 Декрету Кабінету Міністрів
України “Про акцизний збір” ( 18-92 ) (18-92)
в редакції, діючої до
набрання чинності Законом України від 22.05.2003 року № 849-ІV
( 849-15 ) (849-15)
, зокрема, станом на 2001 рік, акцизний збір не
справляється при реалізації підакцизних товарів (продукції) на
експорт за іноземну валюту.
Законом України від 22.05.2003 року № 849- ІV ( 849-15 ) (849-15)
частина
перша статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний
збір” ( 18-92 ) (18-92)
замінена частинами першою-третьою, у зв'язку з
чим частина перша цієї статті викладена в такій редакції
“Акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені
(експортовані) платником акцизного збору за межі митної
території України”.
Як встановлено частиною другою цієї статті (також в редакції
Закону України від 22.05.2003 року № 849-ІV ( 849-15 ) (849-15)
) товари
вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі
митної території України в разі, коли їх вивезення
(експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною
декларацією.
Згідно абзацу 10 статті 1 Закону України “Про
зовнішньоекономічну діяльність” ( 959-12 ) (959-12)
експорт (експорт
товарів) –продаж товарів українським суб'єктом
зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам
господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій
формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний
кордон України, включаючи реекспорт товарів.
Порівняльний аналіз вищенаведених редакцій частини першої статті
5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”
( 18-92 ) (18-92)
дає підстави для висновку, що до 10.06.2003 року (дата
набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону
України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” ( 380-15 ) (380-15)
та деяких інших законодавчих актів” від 22.05.2003 року № 849-
ІV) необхідною і достатньою умовою для звільнення від справляння
акцизного збору оборотів з реалізації підакцизних товарів був їх
експорт за іноземну валюту безвідносно від виду експорту, тобто
з вивезенням чи без вивезення експортованих підакцизних товарів
за межі митної території України.
Після ж вказаної дати звільнення від справляння акцизного збору
встановлене лише для експорту підакцизних товарів з їх
вивезенням за межі митної території України.
Враховуючи наведене, помилковими є висновки відповідача про
порушення позивачем вимог Декрету Кабінету Міністрів України
“Про акцизний збір” ( 18-92 ) (18-92)
, а суди попередніх інстанцій
зробили обґрунтований висновок про те, що податкові повідомлення-
рішення Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції
Київської області від 19.09.2002 року № 000062200/0 в сумі 143
999, 28 грн. та від 16.10.2002 року № 0000472312/0 в сумі 103
553, 25 грн. не відповідають законодавству.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податок на додану
вартість обчислюється щодо операцій з продажу товарів, які були
вивезені (експортовані) платником податку за межі митної
території України.
Враховуючи кореспонденцію цієї норми з нормою пункту 8.1 статті
8 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, факт вивезення (експортування)
товарів за межі митної території України для застосування
нульової ставки ПДВ повинен підтверджуватися митною декларацією
відповідно до митного законодавства.
Оскільки експорт позивачем спирту не супроводжувався вивезенням
позивачем останнього за межі митної території України, у
позивача не було законних підстав для застосування нульової
ставки з податку на додану вартість при визначенні суми
податкових зобов'язань з вартості зазначеної операції з продажу.
Матеріали справи підтверджують, що сума податку на додану
вартість, донарахована позивачу згідно податкових повідомлень-
рішень від 19.09.2002 року № 000052200/0 та від 16.10.2002 року
№ 0000462312/0.
У зв’язку з порушенням позивачем Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
контролюючим органом на підставі
статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
на позивача вказаними податковими
повідомленнями-рішеннями накладені штрафні (фінансові) санкції.
Відповідна вказана сума податкового зобов'язання з податку на
додану вартість позивачу визначена контролюючим органом,
виходячи з бази оподаткування операції з продажу спирту,
збільшеної на суму донарахованого акцизного збору.
Неправильне застосування судами попередніх інстанцій підпункту
6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
є підставою для скасування постановлених
у справі судових рішень у відповідній частині.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що спір був
розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням статті 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
принципу всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому
процесі обставин справи в їх сукупності, що призвело до
прийняття незаконних та необґрунтованих рішення та постанови у
відповідній частині.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи
в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та
постанова у справі підлягають скасуванню в частині задоволення
позову про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Фастівської об’єднаної державної податкової інспекції у
Київській області від 19.09.2001 року № 000052200/0 в сумі 83
515, 83 грн. та від 16.10.2002 року № 0000462312/0 в частині
донарахування податку на додану вартість у сумі 54 443, 37 грн.
та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 41 894, 39 грн., а
справа в цій частині –направленню на новий розгляд до
господарського суду Київської області.
При новому розгляді справи суду необхідно всебічно та повно
з’ясувати обставини справи в їх сукупності та вирішити спір
відповідно до закону.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про
судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у
відповідності з нормами матеріального права, що підлягають
застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Київської області від 17.11.2004
року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 28.01.2005 року у справі № 193/16-2004
господарського суду Київської області скасувати в частині
задоволення позову про визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень Фастівської об’єднаної державної податкової
інспекції у Київській області від 19.09.2001 року № 000052200/0
в сумі 83 515, 83 грн. та від 16.10.2002 року № 0000462312/0 в
частині донарахування податку на додану вартість у сумі 54 443,
37 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 41 894, 39 грн.
В цій частині справу передати на новий розгляд до господарського
суду Київської області.
В іншій частині рішення та постанову залишити без змін.
Касаційну скаргу Фастівської об’єднаної державної податкової
інспекції у Київській області задовольнити частково
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Г. Фролова