ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2005 Справа N 21/372
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 31.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі: суддя
Селіваненко В.П. - головуючий, судді Джунь В.В. і Львов Б.Ю.
за участю представників:
позивача - Бедного О.І.,
відповідача - Назаренка Д.О.,
третьої особи - Єліферова О.Б., Шейк-Сейкіна О.М.,
розглянувши касаційні скарги Національної ради України з
питань телебачення і радіомовлення, м. Київ (далі - Національна
рада) та товариства з обмеженою відповідальністю Телекомпанії "АТВ
при ОНАЗ ім. О.С. Попова", м. Одеса (далі - ТОВ Телекомпанія "АТВ
при ОНАЗ ім. О.С. Попова")
на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2004 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
01.02.2005
зі справи N 21/372
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
Телекомпанії "ІТВ", м. Одеса (далі - ТОВ Телекомпанія "ІТВ")
до Національної ради
про визнання недійсним рішення Національної ради від
14.07.2004 N 833 та зобов'язання розглянути заяву про видачу
ліцензії,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору, на стороні відповідача - ТОВ Телекомпанія "АТВ при ОНАЗ
ім. О.С. Попова",
В С Т А Н О В И В:
ТОВ Телекомпанія "ІТВ" подала до господарського суду міста
Києва позов про визнання недійсним рішення Національної ради від
14.07.2004 N 833 про оголошення конкурсного відбору на право
користування 57 телевізійним каналом (далі - ТВ канал) у м. Одесі,
надрукованого в газеті "Говорить і показує Україна" від 23.09.2004
N 39 (далі - оспорюване рішення).
У подальшому названа Телекомпанія уточнила та доповнила
позовні вимоги і просила визнати оспорюване рішення недійсним у
частині оголошення конкурсу на право користування 57 ТВ каналом у
м. Одесі та зобов'язати Національну раду розглянути заяву ТОВ
Телекомпанії "ІТВ" про видачу ліцензії на право користування 57 ТВ
каналом у м. Одесі відповідно до умов конкурсу, оголошеного
10.07.2003.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2004
(суддя Шевченко Е.О.) позов задоволено частково: оспорюване
рішення визнано недійсним у частині оголошення конкурсу на право
користування 57 ТВ каналом у м. Одесі; Національну раду
зобов'язано прийняти рішення про визначення переможця конкурсного
відбору на право користування 57 ТВ каналом у м. Одесі,
оголошеного 10.07.2003, та видачу переможцю конкурсу ліцензії; у
задоволенні інших позовних вимог відмовлено; з Національної ради
стягнуто 42,50 грн. витрат зі сплати державного мита та 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У
прийнятті зазначеного рішення суд виходив з того, що:
- оспорюване рішення в частині оголошення конкурсу на право
користування 57 ТВ каналом у м. Одесі порушує права ТОВ
Телекомпанії "ІТВ" і суперечить статті 14 Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
;
- захист права названої Телекомпанії, на думку суду,
відповідно до статті 14 названого Закону ( 3759-12 ) (3759-12)
та статті 20
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
вимагає покладення на
Національну раду обов'язку завершити оголошений у 2003 конкурс на
право користування 57 ТВ каналом у м. Одесі шляхом розгляду заяви
ТОВ Телекомпанії "ІТВ" про видачу ліцензії;
- позовні вимоги про зобов'язання Національної ради
розглянути заяву про видачу ліцензії відповідно до умов конкурсу
не в повній мірі відповідають вимогам статті 14 Закону України
"Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
01.02.2005 (колегія судів у складі: Коробенко Г.П. - головуючий,
судді Полянський А.Г. і Андрієнко В.В.) рішення суду першої
інстанції залишено без змін з посиланням на те, що у його
прийнятті повно з'ясовано обставини, які мають значення для
справи, та дотримано норми матеріального і процесуального права.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2005
N 21/372 (суддя Шевченко Е.О.) роз'яснено, що відповідно до пункту
3 резолютивної частини рішення названого суду від 22.11.2004 з
цієї справи Національна рада повинна включити до порядку денного,
розглянути на засіданні та прийняти рішення про визначення
переможця конкурсного відбору на право користування 57 ТВ каналом
у м. Одесі, оголошеного 10.07.2003, та видачу переможцю конкурсу
ліцензії в порядку, встановленому чинним законодавством України,
на підставі отриманих заяв про видачу ліцензії з урахуванням
переважного права ТОВ Телекомпанії "ІТВ" на отримання ліцензії.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України від
01.03.2005 N 10/339 Національна рада просить скасувати зазначену
постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у
задоволенні позовних вимог відмовити. Скаргу мотивовано порушенням
господарським судом норм матеріального права, зокрема, статті 14
Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
,
пунктів 5, 6, 9 Положення про умови конкурсу на отримання
ліцензії, затвердженого рішенням Національної ради від 16.04.2003
N 478 ( v0478295-03 ) (v0478295-03)
, а також невірним встановленням судом
фактичних обставин справи.
ТОВ Телекомпанія "АТВ при ОНАЗ ім. О.С. Попова" у касаційній
скарзі від 01.03.2005 N 09/05 просить зазначені рішення та
постанову попередніх судових інстанцій скасувати та прийняти нове
рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Скаргу
мотивовано: порушенням судом першої інстанції норм процесуального
права (статті 83, пункту 3 статті 84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, далі - ГПК України); залученням
апеляційною інстанцією ТОВ Телекомпанії "АТВ при ОНАЗ
ім. О.С. Попова" до участі у справі як третьої особи з порушенням
вимог статей 27 і 99 ГПК України; невідповідністю висновків
господарського суду матеріалам справи та нормам матеріального
права, зокрема, статті 14 Закону України "Про телебачення і
радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
, статей 1, 21, 36 та 38 Закону України
"Про Національну раду України з питань телебачення і
радіомовлення" ( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
.
ТОВ Телекомпанія "ІТВ" проти доводів касаційних скарг
заперечує, зазначаючи про їх необґрунтованість та невідповідність
нормам законодавства і про правильність застосування норм
матеріального і процесуального права попередніми судовими
інстанціями; оскаржувані судові рішення просить залишити без змін,
а касаційні скарги - без задоволення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце
розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими
інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про необхідність
задоволення касаційних скарг з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 11.07.96 Національна рада видала ТОВ Телекомпанії "ІТВ"
ліцензію N 000192 на право користування 31 ТВ каналом у м. Одесі
на строк 5 років, на підставі якої названа Телекомпанія з липня
1996 року здійснювала мовлення на зазначеному каналі разом з
іншими телерадіоорганізаціями, в тому числі АТЗТ "ІА "Репортер",
Компанія "Академія" у вигляді ТОВ;
- після оголошення Національною радою у 2001 році конкурсу на
право користування 31 ТВ каналом у м. Одесі ТОВ Телекомпанія "ІТВ"
у встановленому порядку подала до Національної ради заяву,
оформлену відповідно до вимог частини другої статті 14 Закону
України "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
, та копії
статутних документів;
- 14.05.2002 Національна рада прийняла рішення N 419 про
визнання АТЗТ "Інформаційне агентство "Репортер" переможцем
конкурсного відбору на право користування 31 ТВ каналом у
м. Одесі; 20.06.2002 Національна рада прийняла рішення N 518 про
видачу АТЗТ "ІА "Репортер" ліцензії на право користування цим ТВ
каналом, а 27.06.2002 видала названому інформаційному агентству
ліцензію НР N 0332 на право користування 31 ТВ каналом у м. Одесі;
- за цих обставин, за висновком господарського суду, ТОВ
Телекомпанія "ІТВ" на підставі частини сьомої статті 14 Закону
України "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
набула
переважного права на отримання ліцензії під час конкурсного
відбору на інші канали мовлення, аналогічні 31 ТВ каналу у
м. Одесі по території розповсюдження сигналу;
- після цього ТОВ Телекомпанія "ІТВ" подала до Національної
ради заяву та копії статутних документів на участь у конкурсі на
право користування 57 ТВ каналом у м. Одесі (реєстр. N 16/63-к.16
від 05.09.2003);
- рішенням Національної ради від 15.10.2003 N 1270 переможцем
конкурсного відбору на право користування 57 ТВ каналом у м. Одесі
визначено ТОВ Телекомпанію "АТВ при ОНАЗ ім. О.С. Попова". Згідно
з протоколом N 30/8.21 засідання Національної ради з розгляду
питання "Про визначення переможців конкурсного відбору" щодо
названого ТВ каналу голосування здійснювалося по всіх
претендентах, які брали участь у конкурсному відборі, в порядку
надходження заяв: ТОВ Телекомпанія "АТВ при ОНАЗ ім. О.С. Попова",
ТОВ "ТРК "52 канал", ТОВ "ТРК "Моя Одеса", ТОВ "ОНЮА "Академія",
ТОВ Телекомпанія "ІТВ", ТОВ "ТРК Лаванда";
- 29.10.2003 Національною радою прийнято рішення N 1363 про
видачу ТОВ Телекомпанії "АТВ при ОНАЗ ім. О.С.Попова" ліцензії на
право користування 57 ТВ каналом у м. Одесі;
- зазначені обставини встановлено у розгляді справи N 12/583
за участю тих же сторін;
- рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2003 за
позовом ТОВ Телекомпанії "ІТВ" визнано недійсним рішення
Національної ради від 15.10.2003 N 1270 та від 29.10.2003 N 1363;
Національну раду зобов'язано визнати ТОВ Телекомпанію "ІТВ"
переможцем конкурсного відбору та видати названій Телекомпанії
ліцензію на право користування 57 ТВ каналом у м. Одесі. При цьому
суд встановив, що приймаючи зазначені рішення, Національна рада не
врахувала переважне право ТОВ Телекомпанії "ІТВ" на отримання
ліцензії, якого не мали інші претенденти;
- постановою Київського апеляційного господарського суду від
20.01.2004 рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2003
змінено: його скасовано в частині зобов'язання відповідача визнати
ТОВ Телекомпанію "ІТВ" переможцем конкурсного відбору та видачі їй
ліцензії; резолютивну частину рішення викладено у новій редакції,
згідно з якою визнано недійсними рішення Національної ради від
15.10.2003 N 1270 та від 29.10.2003 N 1363;
- постановою Вищого господарського суду України від
23.03.2004 зазначену постанову Київського апеляційного
господарського суду від 20.01.2004 змінено шляхом виключення
окремих абзаців мотивувальної частини та доповнення резолютивної
частини абзацами щодо провадження у справі за вимогами про
зобов'язання Національної ради визнати ТОВ Телекомпанію "ІТВ"
переможцем конкурсного відбору на право користування 57 ТВ каналом
у м. Одесі та про зобов'язання Національної ради видати їй
ліцензію на право користування цим каналом;
- отже, за висновком попередніх судових інстанцій, у розгляді
справи N 12/583 господарськими судами встановлено факт наявності
під час конкурсу на право користування 57 ТВ каналом у м. Одесі у
ТОВ Телекомпанії "ІТВ" переважного права на отримання ліцензії,
передбаченого частиною сьомою статті 14 Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
, а також факт
неврахування цього права Національною радою у вирішенні питання
про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії;
- оспорюваним рішенням передбачено оголошення конкурсу на
мовлення згідно з додатком N 1 до цього рішення; у цьому додатку
зазначено 57 ТВ канал у м. Одесі з приміткою: "канал призначено
для проведення дослідницьких робіт з питань теорії та техніки
телевізійного мовлення, практичної підготовки фахівців галузі
телерадіомовлення". Оголошення про проведення конкурсного відбору
вміщено в газеті "Говорить і показує Україна" від 23.09.2004 N 39;
- після визнання недійсними рішень Національної ради від
15.10.2003 N 1270 та від 29.10.2003 N 1363 питання про визначення
переможця конкурсу та видачу ліцензії на право користування 57 ТВ
каналом у м. Одесі за підсумками конкурсу, оголошеного
Національною радою, не розглядалося.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про телебачення і
радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
(в редакції, що була чинною на час
виникнення спірних правовідносин та розгляду даної справи
попередніми судовими інстанціями), статей 14 і 18 Закону України
"Про Національну раду України з питань телебачення і
радіомовлення" ( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
до її повноважень віднесено функції,
пов'язані з ліцензуванням телерадіомовлення.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону України "Про
Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення"
( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
(у редакції, що була чинною на час виникнення
спірних правовідносин та розгляду даної справи попередніми
судовими інстанціями) виключно на засіданнях Національної ради,
зокрема, приймаються рішення про оголошення конкурсів на отримання
ліцензії на телерадіомовлення та затверджуються конкурсні умови,
рішення про видачу, продовження, переоформлення ліцензій на
телерадіомовлення та затверджуються конкурсні умови.
Статтею 14 "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
(у
зазначеній редакції) передбачається, зокрема, що для отримання
(продовження) ліцензії на право користування каналами мовлення
телерадіоорганізація подає до Національної ради заяву (з
відповідними додатками), яка розглядається і рішення щодо неї
приймається у місячний строк з дня її надходження до Національної
ради. Згідно з пунктом 9 Положення про умови конкурсу на отримання
ліцензії, затвердженого рішенням Національної ради від 16.04.2003
N 478 ( v0478295-03 ) (v0478295-03)
(далі - Положення про умови конкурсу на
отримання ліцензії), рішення переможця конкурсного відбору і
видачу ліцензії приймається Національною радою в місячний термін
після завершення прийому заяв на отримання ліцензії. Отже,
конкурсний відбір завершується після прийняття у відповідний строк
рішення про видачу ліцензії переможцеві конкурсу. Законом не
визначено, що наступне визнання такого рішення недійсним тягне за
собою юридичні наслідки у вигляді правової оцінки конкурсу як
незавершеного. Тому не ґрунтуються на законі покладені в основу
оскаржуваних рішень висновки попередніх судових інстанцій про те,
що після визнання недійсними рішень Національної ради від
15.10.2003 N 1270 та від 29.10.2003 N 1363 конкурс, оголошений
10.07.2003, нібито є незавершеним, а його результати відсутні.
Оскільки зазначений конкурс завершений, а прийняті за його
результатами рішення Національної ради в судовому порядку визнано
недійсними, Національна рада з огляду на наведені приписи Законів
України "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
та "Про
Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення"
( 538/97-ВР ) (538/97-ВР)
, а також пункту 5 Положення ( v0478295-03 ) (v0478295-03)
вправі
була оголосити конкурс на мовлення з використанням вільних каналів
та частот, зокрема, 57 ТВ каналу, що нею й зроблено згідно з
оспорюваним рішенням.
Ще одним мотивом, на якому ґрунтуються оскаржувані судові
рішення, зазначено порушення, на думку попередніх судових
інстанцій, переважного права ТОВ Телекомпанії "ІТВ" на отримання
ліцензії на 57 ТВ канал у зв'язку з визначенням Національною радою
в оспорюваному рішенні певних особливих умов користування цим ТВ
каналом. Відповідну мотивацію судом здійснено з посиланням на
частину восьму статті 14 Закону України "Про телебачення і
радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
, що, на думку місцевого господарського
суду, передбачає "вичерпний перелік критеріїв, які підлягають
врахуванню Національною радою під час проведення конкурсного
відбору". Однак частина восьма статті 14 Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" (у зазначеній редакції) не містила
ніякого "переліку критеріїв" з відповідного питання. Водночас,
оголошуючи згідно з оспорюваним рішенням конкурс на право
користування каналом мовлення, Національна рада в межах своїх
повноважень могла зазначити в ньому особливості здійснення
телерадіомовлення на відповідному каналі, як це передбачено
пунктом 6 Положення ( v0478295-03 ) (v0478295-03)
.
Таким чином, у розгляді даної справи попередні судові
інстанції припустилися неправильного застосування норм
матеріального права, зокрема, статті 14 Закону України "Про
телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
(в зазначеній редакції)
та Положення ( v0478295-03 ) (v0478295-03)
, що потягло за собою прийняття
судових рішень, не заснованих на законі.
У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду
України від 26.01.2000 N 02-5/35 ( v5_35800-00 ) (v5_35800-00)
"Про деякі
питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням
недійсними актів державних чи інших органів" зазначено:
"Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його
вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом
компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою
визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям
відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів
підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за
результатами розгляду справи факту такого порушення не
встановлено, у господарського суду немає правових підстав для
задоволення позову".
З установлених попередніми судовими інстанціями фактичних
обставин даної справи не вбачається зазначених підстав та умови
визнання недійсним оспорюваного рішення. У зв'язку з цим не можуть
бути задоволені й вимоги позивача у справі щодо зобов'язання
Національної ради розглянути його заяву про видачу ліцензії на
право користування ТВ каналом відповідно до умов конкурсу,
оголошеного 10.07.2003. Тому Вищий господарський суд вважає за
необхідне, скасувавши оскаржувані судові рішення, прийняти нове
рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові
витрати зі справи покладаються на позивача.
Керуючись статтями 49, 111-9 - 111-11, 122 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційні скарги Національної ради України з питань
телебачення і радіомовлення та товариства з обмеженою
відповідальністю Телекомпанії "АТВ при ОНАЗ ім. О.С. Попова"
задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2004,
ухвалу названого господарського суду від 25.03.2005 та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2005 зі
справи N 21/372 скасувати.
3. У задоволенні позову відмовити повністю.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю
Телекомпанії "ІТВ":
на користь Національної ради України з питань телебачення і
радіомовлення - 42,50 грн. державного мита, сплаченого нею з
апеляційної скарги, та 42,50 грн. державного мита, сплаченого нею
з касаційної скарги, всього 85,00 грн.;
на користь товариства з обмеженою відповідальністю
Телекомпанії "АТВ при ОНАЗ ім. О.С. Попова" - 42,50 грн.
державного мита, сплаченого ним з касаційної скарги.
5. Здійснити поворот виконання рішення господарського суду
міста Києва від 22.11.2004 зі справи N 21/372 у частині стягнення
сум судових витрат (42, 50 грн. державного мита та 118,00 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) з
Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за
умови подання нею відповідних заяви та довідки.
6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду
міста Києва.