ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2005 Справа N 15/1656
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 08.09.05
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
за участю представників: [...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову від 18.01.2005 Київського міжобласного
апеляційного господарського суду
у справі N 15/1656 господарського суду Черкаської області
за позовом Золотоніської об'єднаної державної податкової
інспекції
до Суб'єкта підприємницької діяльності С...
про стягнення 3782,35 грн.
зустрічний позов: визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Золотоніської ОДПІ від 27.06.2003
N 447/23-306/2123814311/105
В С Т А Н О В И В:
Золотоніська ОДПІ звернулась до господарського суду
Черкаської області з позовом про погашення податкового боргу СПД в
сумі 3782,35 грн. шляхом звернення стягнення на активи підприємця,
які перебувають у податковій заставі за видами платежів: плата за
торговий патент в сумі 167,35 грн. та пеня в сумі 50,60 грн.;
штрафні санкції в сумі 3564,40 грн., застосовані податковим
повідомленням-рішенням від 27.06.2003 N 447/23-306/2123814311/105
за порушення приписів Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
СПД звернувся до господарського суду Черкаської області з
зустрічним позовом про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Золотоніської ОДПІ від 27.06.2003
N 447/23-306/2123814311/105, прийнятого на підставі акта від
19.06.2003 перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових
операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами
підприємницької діяльності, в якому зафіксовано здійснення
підприємцем розрахункової операції без проведення через реєстратор
розрахункових операцій, невідповідність сум готівкових коштів на
місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному
звіті реєстратора розрахункових операцій.
Рішенням від 18.10.2004 господарського суду Черкаської
області первісний позов задоволено частково шляхом стягнення в
доход бюджету 3564,40 грн. Рішення суду в цій частині мотивоване
підтвердженням матеріалами справи фактів порушень підприємцем
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, зафіксованих в акті перевірки.
Зустрічний позов задоволено частково шляхом визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення Золотоніської ОДПІ від
27.06.2003 N 447/23-306/2123814311/105 в частині визначення суми
3564,40 грн. штрафних санкцій податковим зобов'язанням, податковим
боргом.
Рішення суду в цій частині мотивоване приписами Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
,
зі змісту якого випливає, що за виявлені порушення у сфері
застосування реєстраторів розрахункових операцій слід приймати не
податкові повідомлення-рішення, а рішення, що, однак, не є
підставою для визнання оспорюваного податкового
повідомлення-рішення недійсним в повному обсязі.
За апеляційною скаргою СПД Київський міжобласний апеляційний
господарський суд, переглянувши рішення у справі в апеляційному
порядку, постановою від 18.01.2005 рішення у справі скасував
частково: у первісному позові відмовив в повному обсязі,
зустрічний позов задовольнив в повному обсязі.
Мотивуючи постанову, апеляційна інстанція з посиланням на
Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
зазначила, що застосовані до підприємця штрафні
санкції не відповідають поняттю "податкового зобов'язання" в
розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Золотоніська ОДПІ подала до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу на постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду, в якій просить постанову у
справі скасувати, рішення у справі залишити без змін, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм
матеріального та процесуального права.
Так, у касаційній скарзі заявник погоджується з висновком
господарських судів першої та апеляційної інстанції про те, що
податкове повідомлення-рішення, де штрафні санкції визначені як
податкове зобов'язання може бути прийняте тільки при порушенні
податкового законодавства, а тому оспорюване податкове
повідомлення-рішення повинно бути визнане недійсним саме в частині
визначення штрафних санкцій податковим зобов'язанням, а не в
повному обсязі, як помилково зазначив в постанові суд апеляційної
інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників відповідача, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти підприємницької
діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій
та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг)
у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання
послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку
та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових
операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що
підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках,
передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у
встановленому порядку розрахункових книжок, видавати особі, яка
отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від
неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму
проведеної операції. Такі суб'єкти зобов'язані також забезпечувати
відповідність сум готівкових коштів на місці проведення
розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора
розрахункових операцій.
Відповідно до статті 117 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку
судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених
фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Так, в ході здійснення судового провадження господарськими
судами першої та апеляційної інстанції на підставі наявних у
справі доказів, зокрема, акта перевірки, опису наявних готівкових
коштів було встановлено факт невідповідності на 725 грн. сум
готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка
зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій,
непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових
операцій.
Беручи до уваги встановлені в ході здійснення судового
провадження факти щодо порушення підприємцем порядку застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг, касаційна інстанція погоджується з висновком
господарського суду першої інстанції про правомірність
застосування до останнього штрафних санкцій на підставі приписів
Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Разом з тим, зазначені штрафні санкції застосовані до СПД
податковим повідомленням-рішенням та визначені як податкове
зобов'язання, що суперечить преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 статті 1
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, статтям 13, 14 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
положення цього Закону
розповсюджується лише на штрафні санкції, які застосовуються до
платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування,
визначених відповідними законами.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення, де штрафні
санкції визначені як податкове зобов'язання, може бути прийняте
тільки при порушенні податкового законодавства, однак, ця
обставина не є підставою для визнання спірного
повідомлення-рішення недійсним у цілому, що спростовує доводи
апеляційної інстанції про зворотне.
З огляду на викладене, касаційна інстанція вважає, що
постанова у справі підлягає скасуванню як така, що прийнята з
порушенням норм матеріального права, рішення у справі слід
залишити без змін.
Керуючись статтями 1, 111-5, 111-7, пунктом 6 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову від 18.01.2005 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду у справі N 15/1656 господарського суду
Черкаської області скасувати, рішення від 18.10.2004
господарського суду Черкаської області залишити без змін.
Касаційну скаргу Золотоніської ОДПІ задовольнити.