ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2005 Справа N 3/508
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 08.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.
за участю представників сторін:
позивача - Саушкіна О.В., Ярова І.Б.
відповідача - Онисимчук О.О., Чиляєва І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Київської міської ради
на постанову від 15.03.2005 Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 3/508
за позовом Печерської районної у м. Києві ради
до Київської міської ради
про визнання недійсними п.п. 1, 2 додатку до рішення
відповідача від 29.05.2003 N 505/665 ( ra0505023-03 ) (ra0505023-03)
"Про
внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради від
27.12.2001 N 208/1642 "Про формування власності комунальної
територіальних громад районів м. Києва"
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.01.2005 у позові
відмовлено у зв'язку з прийняттям оспорюваного частково рішення в
межах компетенції відповідача та недоведеністю прийняття спірного
нежилого приміщення у власність територіальної громади Печерського
району м. Києва.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
15.03.2005 рішення скасовано, позов задоволено - оспорювані пункти
додатку до рішення від 29.05.2003 визнано недійсним у зв'язку з
його прийняттям Київською міською радою з порушенням вимог ч. 8
ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
шляхом вилучення без згоди позивача з комунальної
власності територіальної громади Печерського району м. Києва
частини вбудованих нежилих приміщень площею 276,5 кв. м в будинку
N 7/10 по вул. Лютеранській в м. Києві.
Київська міська рада у поданій касаційній скарзі просить
постанову скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на
неправильне застосування судом апеляційної інстанції п. 8 ст. 60
Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, оскільки позивачу право власності на спірне
приміщення не належало і не належить, а тому і його згода на
прийняття оспорюваного рішення Київради N 505/665 ( ra0505023-03 ) (ra0505023-03)
не вимагалася.
Окрім того, скаржник вказує на порушення судом ст. 41
вищезгаданого Закону ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, оскільки будь-яких повноважень
по розпорядженню спірним приміщенням жодним своїм рішенням
Київська міська рада позивачу не надавала.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на
предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної
інстанції та заслухавши пояснення присутніх у засіданні
представників сторін, дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін
з наступних підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи
позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідно
до ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в
Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
об'єкти права комунальної власності не
можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим
суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної
громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею
органу, однак, безпосередньої згоди територіальною громадою
Печерського району м. Києва на вилучення частини вбудованих
нежилих приміщень не надавалося, як і не приймалося позивачем
відповідного рішення про передачу нежилих приміщень площею
276,5 кв. м в будинку N 7/10 по вул. Лютеранській до комунальної
власності територіальної громади м. Києва.
Колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з
огляду на таке.
Як встановлено судом, 26.12.2002 за результатами звірки
переліків об'єктів комунальної власності територіальної громади
м. Києва та територіальних громад районів м. Києва, проведеної за
пропозиціями райдержадміністрацій у м. Києві, Київською міською
радою було прийнято рішення N 220/380 ( ra_220023-02 ) (ra_220023-02)
"Про
внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради від
27.12.2001 N 208/1642 та від 29.11.2001 N 151/1585", яким внесено
зміни до переліку об'єктів комунальної власності територіальної
громади Печерського району, а саме: в п. 325 додатку 7 зазначено
загальну площу приміщень житлового будинку N 7/10 по
вул. Лютеранській - 7141,10 кв. м, в тому числі нежилих
приміщень - 1201,7 кв. м. Зазначене рішення не скасоване та не
визнане недійсним у встановленому порядку, а тому свідчить про
перехід до територіальної громади Печерського району м. Києва
права власності на всі нежилі приміщення в складі приміщень
житлового будинку N 7/10 по вул. Лютеранській, оскільки згідно з
ч. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
підставою для набуття права комунальної власності є
передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими
суб'єктами права власності, до яких безумовно відноситься також і
Київська міська рада як суб'єкт права комунальної власності.
У зв'язку з цим подальше прийняття відповідачем 20.05.2003
оспорюваного рішення, пунктами 1 та 2 додатку до якого фактично
оформлено вилучення з комунальної власності Печерського району
м. Києва частини вбудованих нежилих приміщень площею 276,5 кв. м
без згоди власника, суперечить ч. 8 ст. 60 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, якими прямо
передбачено необхідність прийняття Печерською районною у м. Києві
радою відповідного рішення в якості передумови легітимності такого
вилучення.
Апеляційним судом правомірно з врахуванням п. 11.9 Положення
про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна
(затверджено розпорядженням Київської міськдержадміністарції від
31.08.2001 N 1820 ( ra0062017-01 ) (ra0062017-01)
відхилено доводи скаржника щодо
необхідності підтвердження права власності позивача на спірні
приміщення свідоцтвом про право власності як правовстановлюючим
документом та посилання з цього приводу на Тимчасове положення про
порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затверджено
наказом Мінюсту України від 07.02.2002 N 7/5 ( z0157-02 ) (z0157-02)
,
оскільки відповідно до вищезгаданого розпорядження видача свідоцтв
про право власності на об'єкти нерухомого майна проводиться на ті
об'єкти комунальної власності, які в установленому порядку
включені до переліків об'єктів, що підлягають приватизації.
З матеріалів справи не вбачається, відповідачем не доведено та
судами не встановлено включення спірних нежилих приміщень до
відповідного переліку.
Безпредметними також визнаються також твердження відповідача
про порушення судом ст. 41 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
, якими встановлено право
міських рад визначати обсяг і межі повноважень районних у містах
рад, оскільки предметом даного спору є визнання недійсним рішення
Київської міської ради в частині вилучення нерухомого майна
(нежилих приміщень) з комунальної власності територіальної громади
Печерського району м. Києва, а не встановлення обсягів та меж
повноважень Печерської районної у м. Києві ради по прийняттю
рішень, пов'язаних з розпорядженням об'єктами комунальної
власності.
Не заслуговують на увагу також посилання відповідача на
знаходження спірних приміщень лише на балансі КП УЖГ Печерського
району м. Києва "Печерськжитло" згідно зведеного акта
приймання-передачі житлових будинків (а.с. 41-44), оскільки, як
встановлено судом, згідно цього акта до комунальної власності
Печерського району м. Києва та на баланс ДКП по утриманню
будівель, споруд та прибудинкової території Печерського району
м. Києва були передані нежилі приміщення площею 704 кв. м в N 7/10
по вул. Лютеранській за станом на 01.01.2002 р., а право
комунальної власності на нежилі приміщення в цьому будинку площею
1201,7 кв. м, в т.ч. спірні приміщення площею 276 кв. м, було
набуто територіальною громадою Печерського району м. Києва значно
пізніше, а саме на підставі рішення Київради від 26.12.2002
N 220/380 ( ra_220023-02 ) (ra_220023-02)
.
Зважаючи на вищенаведене, судом апеляційної інстанції
належним чином спростовано висновки суду першої інстанції про
відповідність пунктів 1, 2 додатку до оспорюваного рішення чинному
законодавству, а тому колегія не вбачає достатніх правових підстав
для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
15.02.2005 у справі N 3/508 залишити без змін, а касаційну скаргу
Київської міської ради - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун