ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.06.2005 Справа N 20-7/148-12/189
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 08.09.05
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Нахімовському районі
м. Севастополя
на постанову Севастопольського апеляційного від 06.12.2004 р.
Господарського суду
у справі N 20-7/148-12/189
за позовом Державної податкової інспекції у Нахімовському
районі м. Севастополя
до Суб'єкта підприємницької діяльності Б...
про визначення податкового зобов'язання з податку на додану
вартість та прибуткового податку за непрямими методами
за участю представників сторін: [...]
Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі
м. Севастополя в листопаді 2003 р. заявлений позов до суб'єкта
підприємницької діяльності про визнання податкових зобов'язань з
податку на додану вартість в розмірі 62273 грн. і 31170 грн.
штрафних санкцій та з прибуткового податку в розмірі
711203,40 грн. за непрямими методами. Підставою для застосування
ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя відносно відповідача
непрямих методів визначення суми податкових зобов'язань та
прийняття відповідних рішень від 27.08.03 N 8555/17-01/2299202040
та N 8556/17-01/2299202040 став акт перевірки від 26.08.2003 р.
N 9112/17-126/384 за період з 03.08.1999 р. до 31.12.2001 р.
Позивач зазначив про виявлені ним під час документальної перевірки
факти ухилення платника податків від надання відомостей,
передбачених законодавством, неналежне ведення платником податків
податкового обліку.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від
11.08.2004 р., ухваленим суддею у позові відмовлено. Рішення суду
вмотивоване приписами підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, з
огляду на те, що скарги платника податків в установлений законом
термін не розглянуті, а вмотивоване рішення за результатами
розгляду цих скарг відповідачеві не направлено. Господарський суд
дійшов висновку про те, що перевірка проведена позивачем з
порушенням вимог чинного законодавства.
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі
головуючого Градової О.Г., та суддів постановою від
06.12.2004 року перевірене рішення господарського суду залишив без
змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у
Нахімовському районі м. Севастополя - без задоволення. В постанові
апеляційної інстанції зазначено про наявність підстав у позивача
для застосовування непрямих методів визначення сум податкових
зобов'язань з податку на додану вартість та прибуткового податку
суб'єкта підприємницької діяльності. Проте, скарги платника
податків в установлений законом термін не розглянуті і вмотивоване
рішення за результатами розгляду цих скарг відповідачеві не
направлено, тому апеляційна інстанція дійшла висновку про
задоволення цих скарг та відкликання податкових
повідомлень-рішень.
Державна податкова інспекція у Нахімовському районі
м. Севастополя, вважає, що постанова апеляційного інстанції
прийнята з порушенням норм матеріального права. ДПІ у
Нахімовському районі м. Севастополя просить Вищий господарський
суд України здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному
порядку, скасувати постанову у справі та прийняти нове рішення,
яким задовольнити позов. На думку заявника, судами помилково
застосовані приписи підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5,
підпункту 19.3.6 пункту 19.3 статті 19 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, пункту 3.2, 6.1, 6.7
Порядку направлення органами державної податкової служби України
податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом
ДПА України від 21.06.01 N 253 ( z0567-01 ) (z0567-01)
. Скаржник вважає
хибним висновок суду про задоволення скарг відповідача та
відкликання податкових повідомлень-рішень. Заявник зазначає, що
оскільки відповідач відмовився узгодити податкове зобов'язання,
нараховане податковим органом за непрямими методами, позивач
звернувся до суду з позовом про визнання суми податкового
зобов'язання згідно приписів підпункту 19.3.6 пункту 19.3
статті 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" і довів правомірність такого нарахування.
Від Суб'єкта підприємницької діяльності судом отриманий
відзив на касаційну скаргу про залишення без мін судових актів у
справі.
Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу за участю
представників сторін, заслухавши доповідь судді перевіривши
повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної
оцінки Севастопольським апеляційним господарським судом, Вищий
господарський суд України відзначає наступне.
Господарськими судами першої і апеляційної інстанцій
встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем на
підставі пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
проведено документальну перевірку
дотримання вимог податкового законодавства суб'єктом
підприємницької діяльності за результатами якої складено акт від
26.08.2003 р. N 9112/17-126/384 за період з 03.08.1999 р. до
31.12.2001 р. На підставі акта перевірки прийняті податкові
повідомлення-рішення від 27.08.2003 N 8555/17-01/2299202040 про
визначення податкових зобов'язань за непрямими методами з податку
на додану вартість із штрафними санкціями на загальну суму
93443 грн. та N 8556/17-01/2299202040 про визнання податкових
зобов'язань за непрямими методами з прибуткового податку в розмірі
711203,40 грн. Перевіркою зазначено про заниження відповідачем
податку на додану вартість та прибуткового податку в 2000 році.
Виявлені факти ухилення платника податків від надання відомостей,
передбачених законодавством, неналежне ведення платником податків
податкового обліку стало підставою для визначення його податкових
зобов'язань за непрямими методами. Відповідач відмовився узгодити
визначені йому податкові зобов'язання, оскарживши зазначені
податкові повідомлення в адміністративному порядку.
Порядок застосування непрямих методів органами державної
податкової служби регулюється нормами Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
. Відповідно до приписів
підпунктів 4.3.1, 4.3.2, 4.3.4 пункту 4.3 статті 4 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами", якщо контролюючий
орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання
платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2
пункту 4.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням
фактичного місцезнаходження підприємства, його відокремлених
підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням
платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей,
передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму
податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків
податкового обліку або відсутністю визначених законодавством
первинних документів, сума податкових зобов'язань платника
податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може
застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але
під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим
органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у
декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому
законодавством. За непрямим методом податкове зобов'язання
визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його
активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму,
а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються
для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку
відповідно до закону. Якщо підставою для застосування непрямих
методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може
застосовуватися виключно для визначення об'єкта оподаткування або
його елементів, пов'язаних із такими документами. Застосування
непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників
податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.
Встановивши наявність підстав для застосування непрямих методів
визначення сум податкових зобов'язань, суд апеляційної інстанції
помилково не врахував приписи підпункту 19.3.6 пункту 19.3
статті 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами", якими передбачено, що до 1 січня 2005 року діє правило -
якщо платник податків відмовляється узгодити податкове
зобов'язання, нараховане податковим органом з використанням
непрямого методу, податковий орган зобов'язаний звернутися до суду
з позовом про визнання такої суми податкового зобов'язання. При
цьому обов'язок доведення того, що таке нарахування було зроблено
належним чином, покладається на податковий орган. Цей довід
скаржником заявлявся упродовж розгляду всього спору. Визначаючи
підставність розміру донарахування за непрямими методами, судові
слід перевірити правильність обраного методу донарахування.
Згідно приписів підпункту 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими
методами затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням
центрального податкового органу, погодженим з державним органом,
уповноваженим провадити державну регуляторну політику, і є
загальною для всіх платників податків. Відповідно до пункту 3
Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 року N 697
( 697-2002-п ) (697-2002-п)
"Про затвердження Методики визначення сум
податкових зобов'язань за непрямими методами", розробленої
відповідно до підпункту 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" непрямі методи
визначення сум податкових зобов'язань застосовуються виключно за
наявності підстав, передбачених пунктом 4.3 статті 4 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами". Приписами
пункту 5 вищезазначеної Методики передбачено, що рішення про
застосування непрямих методів визначення сум податкових
зобов'язань приймає керівник органу державної податкової служби.
В цьому рішенні обов'язково зазначаються підстави його прийняття.
Господарськими судами не встановлений юридичний факт прийняття
рішення про застосування непрямих методів визначення сум
податкових зобов'язань, не з'ясовано чи правильно застосована
методика визначення сум податкових зобов'язань за непрямими
методами. Обмежившись висновком про помилковість здійсненого
податковою інспекцією донарахування прибуткового податку,
апеляційна інстанція передчасно відмовила у задоволенні позову.
Під час нового розгляду судові необхідно достеменно з'ясувати
відсутність яких конкретно документів, передбачених
законодавством, унеможливила проведення донарахувань податків за
звичайним, а не за непрямим методом.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями, рішення та постанова
у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий
розгляд. Під час нового розгляду справи Господарському суду
м. Севастополя необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно
оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і
вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого,
правильно визначити норми матеріального права, що підлягають
застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і
законне судове рішення.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення Господарського суду м. Севастополя від 11 серпня
2004 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 06 грудня 2004 року у справі
N 20-7/148-12/189 скасувати. Справу скерувати для нового розгляду
до Господарського суду м. Севастополя.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Нахімовському районі м. Севастополя задовольнити частково.