ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2005 Справа N 12/179
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П., Михайлюка М.В., Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Полтавагаз", м. Полтава
на постанову від 17.03.2005 Київського міжобласного
апеляційного господарського суду
у справі N 12/179 господарського суду Полтавської області
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз
України", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та
газифікації "Полтавагаз", м. Полтава
про стягнення 22 163 276,33 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Забава С.В.
від відповідача - Воронянська С.І.
Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України"
заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства по
газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" про стягнення
16145876,67 грн. боргу, пені, інфляційних та 3% річних.
На обгрунтування позову зазначено невиконання відповідачем
зобов'язань за угодою на постачання природного газу в частині
розрахунків за поставлений газ.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.01.05
позов ДК "Газ України" задоволено частково. На користь позивача
стягнуто 16145876,67 грн. боргу, у стягненні пені, інфляційних, 3%
річних відмовлено.
Відмову у задоволенні позову в цій частині суд вмотивував
положеннями Закону України "Про внесення змін до ст. 214 ЦК
України" ( 1136-14 ) (1136-14)
від 08.10.99, Прикінцевими положеннями якого
передбачено, що норми цього Закону не поширюються на
правовідносини, що виникають з прострочення виконання грошового
зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 17.03.05 рішення господарського суду
Полтавської області від 20.01.05 скасовано частково.
На користь Дочірньої компанії "Газ України" стягнуто
16145876,67 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 913539,70 грн.,
інфляційні - в сумі 2720122,56 грн., судові витрати.
Апеляційна інстанція виходила з того, що статтею 625
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний
сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції
за весь час прострочення, а також три проценти річних від
простроченої суми.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
скаржник просить скасувати постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 17.03.05, а рішення
господарського суду Полтавської області від 20.01.05 залишити без
змін посилаючись на необгрунтовану відмову апеляційної інстанції
від застосування положень Закону України "Про внесення змін до
ст. 214 ЦК України" ( 1136-14 ) (1136-14)
.
Заборгованість ВАТ "Полтавагаз" перед Дочірньою компанією
"Газ України" виникла внаслідок прострочення оплати населенням
комунальних послуг, оскільки ВАТ "Полтавагаз" забезпечує послугами
з газопостачання населення м. Полтави і Полтавську область.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Місцевим та апеляційним судами повно і всебічно встановлені
фактичні обставини справи, зокрема, те, що правові відносини між
сторонами врегульовані договором на постачання природного газу за
N 06/01-8000-00000001 від 28.12.01 для потреб населення.
Умовами договору (п. 5.1) встановлено, що оплата за
поставлений газ здійснюється протягом місяця поставки газу шляхом
щоденного перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.
Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється
до 30 числа наступного за звітним місяця.
Матеріалами справи встановлено, що заборгованість ВАТ
"Полтавагаз" перед постачальником газу складає 16145876,67 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(в редакції 2003 р.) аналогічні положення містяться у ст. 214
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
(в редакції 1964 р.) -
боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
3% річних від простроченої суми.
Доводи скаржника про те, що судом неправильно застосована
ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, спростовуються матеріалами справи,
зокрема, договір на постачання газу від 28.12.01 не передбачає
залежність виконання ВАТ "Полтавагаз" зобов'язань по оплаті
поставленого газу від сплати населенням послуг з постачання газу.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає юридичну оцінку, дану апеляційним судом
обставинам справи такою, що грунтується на матеріалах справи та
чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги
не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 17.03.05 залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.