ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2005 Справа N 8/357
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуючого, Плахотнюк С.О., Черкащенка М.М.
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Фінансовий Союз Банк"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 22.02.2005
у справі господарського суду Дніпропетровської області
за позовом ЗАТ "Фінансовий Союз Банк"
до ТОВ "Меридіан"
про визнання договору недійсним
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: Каукалова І.А.,
- відповідача: Ляшко О.Б., Клименко Р.Ю.,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2004 року ЗАТ "Фінансовий Союз Банку" звернувся до
господарського суду з позовом до ТОВ "Мередіан" про визнання
договору недійсним.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
08.12.2004 р. в позові про визнання недійсним договорів від
22.06.2000 р., 14.08.2000 р., 23.11.2000 р. про залучення коштів
на умовах субординованого боргу між закритим акціонерним
товариством "Фінансовий Союз Банк" м. Дніпропетровськ та
товариством з обмеженою відповідальністю "Меридіан"
м. Дніпропетровськ відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що спірні угоди укладені у
встановленій законом формі, підписані уповноваженими посадовими
особами сторін, зміст цих угод відповідає вимогам закону, сторони
за угодами мали необхідний обсяг правоздатності. Суд також
зазначив, що позивачем не доведено факту використання відповідачем
саме тих грошових коштів, які були отримані третіми юридичними
особами у якості кредитів.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 11.01.2005 р. рішення суду першої інстанції залишено без
змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Не погодившись з ухваленими судовими рішеннями ЗАТ
"Фінансовий Союз Банку" звернулось з касаційною скаргою, в якій
просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 22.02.2005 року та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 08.12.2004 року скасувати, справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
судами неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових
актів.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин
справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність
застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
22.06.00., 14.08.00., 23.11.00. між ТОВ "Меридіан" та АКБ
"Технобанк" правонаступником якого є ЗАТ "Фінансовий Союз банк",
що підтверджується Постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 27.05.2004 р. у справі N 31/94 залишеною
без змін постановою ВГСУ від 27.10.2004 р. у зазначеній справі,
були укладені угоди про залучення коштів на умовах субординованого
боргу.
06.06.2002 р. сторонами були укладені додаткові угоди до
вказаних договорів 30.06.2000 р. до угоди від 22.06.2000 р.
Додатковими угодами були внесені доповнення до спірних
договорів щодо строку їх дії, порядку нарахування відсотків та
можливості призупинення їх сплати та інше.
Згідно з угодами від 22.06.00, 14.08.00, 23.11.00 (в редакції
додаткових угод) відповідач передав банку на умовах
субординованого боргу з подальшим врахуванням коштів до капіталу
банку грошові кошти у національній валюті, у розмірах, на умовах
та на строки передбачені цими угодами, а банк залучив вказані
кошти та зобов'язався сплачувати відповідачу проценти за
користування переданими коштами у розмірах в строки та в порядку
встановленому угодами.
Перерахування відповідачем грошових коштів на виконання
спірних угод підтверджується платіжними документами, рішеннями
господарського суду Дніпропетровської області по справам NN 31/94,
31/95, 32/95, які набули законної сили.
Письмова угода укладається шляхом складання документа, що
визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені
якої вона укладена (ст. 44 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
або іншою особою,
яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі,
довіреності, установчих документах (ст. 62 ЦК УРСР).
Для укладення угод органи юридичної особи не потребують
довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом,
іншим правовим актом або установчими документами.
Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи
її представником на підставі довіреності, закону або
адміністративного акта (ст. 62 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
).
Згідно ст. 26 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, юридична особа має
цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її
діяльності. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту
затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона
повинна діяти на підставі загального положення про організації
даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови
про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність
юридичної особи виникає в момент реєстрації.
Юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні
обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за
законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання
органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням) -
(ст. 29 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні угоди були
підписані керівниками сторін, які мали необхідний обсяг
повноважень на підписання цих угод і діяли на підставі статутів.
Таким чином, спірні угоди укладені у встановленій законом
формі, підписані уповноваженими посадовими особами, зміст цих угод
відповідає вимогам закону, сторони за угодами мали необхідний
обсяг правоздатності.
Відповідно до вимог п. 1.1 Інструкції про порядок регулювання
діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою Правління
Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368
( z0841-01 ) (z0841-01)
(далі Інструкція) банки, строк діяльності яких
становить не менше одного року (з метою підвищення рівня
капіталізації), можуть залучати незабезпечені кошти юридичних і
фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів (далі - Інвестор)
у грошовій формі як у національній, так і в іноземній вільно
конвертованій валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют,
затвердженого постановою Правління Національного банку України від
04.02.98 N 34 ( v0521500-98 ) (v0521500-98)
(у редакції постанови Правління
Національного банку України від 02.10.2002 N 378 ( z0841-02 ) (z0841-02)
,
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за
N 841/7129) (далі - іноземна валюта), на умовах субординованого
боргу з подальшим урахуванням цих коштів до капіталу банку
(капіталу 2-го рівня). Відповідно до норм п. 1.2. Інструкції
залучення коштів (депозитів) на умовах субординованого боргу з
метою врахування цих коштів до капіталу банку може здійснюватися
як шляхом укладення прямих договорів між банком-боржником та
Інвестором, так і шляхом випуску банком-боржником боргових цінних
паперів.
Відповідно до норм п. 2.1. Інструкції ( z0841-01 ) (z0841-01)
Клопотання
про надання Національним банком дозволу на врахування залучених
коштів на умовах субординованого боргу до капіталу банку (далі -
Дозвіл) банк-боржник подає до відповідного територіального
управління Національного банку (структурного підрозділу
центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за
діяльністю банку). Рішення про надання/скасування Дозволу приймає
Комісія Національного банку України з питань нагляду та
регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного банку)
із зазначенням конкретного строку дії Дозволу або його скасування.
Відповідно до норм Глави 3 Інструкції ( z0841-01 ) (z0841-01)
встановлені вимоги до укладення договорів про залучення коштів на
умовах субординованого боргу. Зокрема, відповідно п. 3.1. кошти на
умовах субординованого боргу залучаються на визначений строк, але
не менше ніж п'ять років.
Згідно до норм п. 3.2. ( z0841-01 ) (z0841-01)
в угоді про залучення
коштів на умовах субординованого боргу (на зворотному боці
ощадного/депозитного сертифіката або в умовах випуску облігацій)
має бути передбачено, що в разі ліквідації (банкрутства)
банку-боржника задоволення вимог Інвестора здійснюватиметься після
задоволення вимог усіх інших кредиторів (відповідно до статті 96
Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (2121-14)
.
Згідно до норм п. 3.3. ( z0841-01 ) (z0841-01)
Процентна ставка за
субординованим боргом у національній або в іноземній валюті не
може перевищувати протягом усього періоду дії угоди (депозитного
договору/договору) максимальної ставки залучення субординованих
коштів, що встановлюється за рішенням Правління Національного
банку з огляду на економічні умови на ринку банківських послуг та
приймається банком у разі залучення коштів шляхом укладання прямих
договорів - на дату укладання угоди.
Згідно п. 3.4. Інструкції ( z0841-01 ) (z0841-01)
у разі зміни
максимальної ставки залучення субординованих коштів Національний
банк офіційно повідомляє не пізніше ніж за місяць до введення їх у
дію.
Згідно п. 3.6. Інструкції ( z0841-01 ) (z0841-01)
капіталізація
процентів за субординованим боргом не допускається.
Згідно п. 3.7. Інструкції ( z0841-01 ) (z0841-01)
Нарахування процентів
за субординованим боргом здійснюється щомісяця згідно з правилами
бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат
банків. Авансова сплата процентів за залученими коштами на умовах
субординованого боргу не дозволяється, про що зазначається в угоді
(депозитному договорі/договорі).
Згідно п. 3.8. Інструкції ( z0841-01 ) (z0841-01)
в угоді передбачається
призупинення сплати процентів за субординованим боргом за
ініціативою банку-боржника або за вимогою Національного банку до
банку-боржника щодо призупинення такої сплати в разі: погіршення
фінансового стану банку-боржника (невиконання нормативів
обов'язкового резервування, мінімального розміру регулятивного
капіталу (Н1), адекватності регулятивного капіталу (Н2),
адекватності основного капіталу (Н3), нормативів ліквідності
(Н4, Н5, Н6), якщо питома вага негативно класифікованих активів
(з урахуванням сформованих резервів за активними операціями)
перевищує 60 відсотків від загальної суми активів банку; немає
позитивного фінансового результату за відповідний період
(квартал); укладення письмової угоди банку з Національним банком
щодо програми фінансового оздоровлення банку.
Відповідно до норм п 1.26. ст. 1 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено зміст
поняття пов'язана особа, зокрема, пов'язана особа - особа, що
відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка
здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким
платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким
платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи,
які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї
фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі
(діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або
дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича
фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника
податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку
юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення
правових відносин, а також члени її сім'ї. Під здійсненням
контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу
кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою
(паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або
управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого
платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не
меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку. Для
фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду
платника податку (голосів у керівному органі) визначається як
загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній
особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які
контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.
Перевіряючи юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення судова колегія погоджується з висновком попередніх
судових інстанцій, що позивачем не доведений факт використання
Відповідачем при укладенні угод про залучення коштів на умовах
субординованого боргу грошових коштів, що отримані від пов'язаних
осіб, які набули ці кошти за кредитними договорами від Позивача.
Судами попередніх інстанцій достовірно встановлено, що при
укладенні вказаних угод дотримано усіх передбачених законодавством
України вимог, будь-яких неправомірних дій сторонами не вчинялось.
Дії сторін були направлені на виникнення правовідносин за
укладеними угодами та виконання взятих зобов'язань, що
підтверджується їх фактичним виконанням протягом тривалого часу.
Згідно до частини 2 статті 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є
виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що
оскаржувана постанова Дніпропетровського апеляційного
господарського суду є повною, законною та обґрунтованою, а доводи
касаційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 22.02.2005 року у справі N 8/357 залишити без змін.