ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2005 Справа N 32/129-04-5658
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 15.09.05
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
за участю представників сторін: [...]
розглянувши касаційну скаргу Державної судноплавної компанії
"Чорноморське морське пароплавство" на рішення господарського суду
Одеської області від 22 жовтня 2004 року та постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 23 грудня 2004 року у справі
за позовом Першого заступника прокурора Одеської області в
інтересах Регіонального відділення ФДМУ в Одеській області в особі
Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське
пароплавство" до КСП "Благоєво", Спільного українсько-грецького
підприємства "Векка", Сільськогосподарського підприємства "Векка",
ВКФ "Таіс ЛТД"
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого
майна та визнання права власності
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 22 жовтня
2004 року провадження у справі в частині вимог Першого заступника
прокурора Одеської області в інтересах Регіонального відділення
ФДМУ в Одеській області в особі Державної судноплавної компанії
"Чорноморське морське пароплавство" до КСП "Благоєво", Спільного
українсько-грецького підприємства "Векка" про визнання недійсним
договору від 17.02.1999 року припинено. У задоволенні позову
Першого заступника прокурора Одеської області в інтересах
Регіонального відділення ФДМУ в Одеській області в особі Державної
судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" до СГП
ТОВ "Векка" та ВКФ "Таіс ЛТД" про визнання недійсним договору
купівлі-продажу від 05.04.2001 року та визнання права власності на
м'ясомолочний комплекс за державою в особі Державної судноплавної
компанії "Чорноморське морське пароплавство" відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
23 грудня 2004 року рішення суду залишене без змін.
У касаційній скарзі державна судноплавна компанія
"Чорноморське морське пароплавство" просить скасувати вказані
судові рішення, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в
ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування
господарськими судами, при прийнятті оскаржуваних судових рішень,
норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами,
20 листопада 1990 року між державною судноплавною компанією
"Чорноморське морське пароплавство" та колгоспом ім. Благоєва,
правонаступником якого є КСП "Благоєво" був укладений договір,
предметом якого була сумісна діяльність сторін по будівництву та
подальшому використанню м'ясо-молочного комплексу.
До вказаного договору 20.02.1990 року та 23.07.1992 року
вносились доповнення щодо передачі функції замовника та розподілу
витрат на будівництво. В укладеному сторонами договорі від
20.11.1990 року та доповненнях сторони не обумовили кому з них
буде належати право власності на весь або частину м'ясо-молочного
комплексу.
В подальшому ДСК "ЧМП", КСП "Благоєво" та спільне
українсько-грецьке підприємство "Векка" підписали додаткові
узгодження від 10.12.1998 року, 05.01.1999 року та 06.01.1999 року
до вищевказаного договору, згідно яких встановили у сумісній
діяльності, що долі, тобто прибуток від експлуатації,
розподіляються наступним чином: ДСК "ЧМП" - 95%, КСП
"Благоєво" - 5%, а крім того, що ДСК "ЧМП" - 5% своєї долі віддає
інвестору - спільному грецько-українському підприємству "Векка".
Крім того, зазначені сторони також уклали договір про сумісну
діяльність від 15.02.1999 року щодо експлуатації вищезазначеного
м'ясо-молочного комплексу. У вказаних договорах та узгодженнях,
також, не було визначено, що власником цього м'ясо-молочного
комплексу або його частини і якої саме є ДСК "ЧМП". Будь-яких
правовстановлюючих документів, які б належним чином підтверджували
право власності ДСК "ЧМП" на вищевказаний м'ясо-молочний комплекс,
на підставі укладених договорів, позивачем суду надано не було.
При вирішенні спору місцевий суд та суд апеляційної інстанції
всебічно дослідили надані сторонами докази і правильно встановили,
що вищезазначені договори, доповнення та узгодження до них, а
також наявні в матеріалах справи документи не підтверджують право
власності ДСК "ЧМП" на м'ясо-молочний комплекс.
Крім того, господарські суди правильно встановили, що на
момент розгляду справи було скасовано державну реєстрацію КСП
"Благоєво" та спільного українсько-грецького підприємства "Векка",
що позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є
підставою для вилучення його з державного реєстру.
Тому, господарський суд, з яким погодився суд апеляційної
інстанції, зробив вірний висновок про припинення провадження у
справі в частині вимог про визнання недійсним договору від
17.02.1999 року, відповідно до ч. 7 ст. 59 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
та п. 6 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
(чинного до 1 січня
2004 року) недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Враховуючи, що позивач, звертаючись з позовом до суду не
зазначив норми права, які були порушені при укладанні спірного
договору, а послався лише на те, що визнання недійсним договору
від 05.04.2001 року, укладеного на підставі неправомірно
укладеного договору купівлі-продажу від 17.02.1999 року, які не
визнані недійсними судом, господарські суди першої та апеляційної
інстанцій обгрунтовано встановили, що укладені між сторонами
договори купівлі-продажу нерухомого майна відповідають нормам
діючого законодавства України.
Також, суд вважає правильними висновки місцевого
господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог
позивача про визнання за державною судноплавною компанією
"Чорноморське морське пароплавство" права власності на
м'ясо-молочний комплекс за недоведеністю позовних вимог.
Касаційною інстанцією перевірені обставини справи і їх
відповідність викладеним судом нормам матеріального права.
Наведені висновки місцевого та апеляційного господарських
судів відповідають матеріалам справи та нормам діючого
законодавства.
Доводи касаційної скарги про необґрунтованість оскаржуваних
судових рішень помилкові і не відповідають матеріалам справи.
З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної
скарги немає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 22 жовтня
2004 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 23 грудня 2004 року залишити без змін, а касаційну скаргу
Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське
пароплавство" - без задоволення.