ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2005 Справа N 29/521а
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Мачульського Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги Красноармійської об'єднаної державної податкової
інспекції м. Красноармійськ
на постанову від 21.03.2005 року Донецького апеляційного
господарського суду
у справі N 29/521а господарського суду Донецької області
за позовом Комунального підприємства "Красноармійський центр
по ремонту та експлуатації житла"
до Красноармійської ОДПІ
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Шкуліпа О.П. (довіреність від 21.06.2005 р. N 313)
від відповідача: не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя
Гаврищук Т.Г.) від 17.02.2005 року, залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя -
Калантай М.В., судді - Старовойтова Г.Я., Українська Р.М.) від
21.03.2005 року, по справі N 29/521а позов задоволено; визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ від
23.12.2004 року N 0001382340/0; стягнуто з відповідача на користь
позивача 85,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі Красноармійська ОДПІ просить скасувати
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
21.03.2005 року по справі N 29/521а, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права, а саме: ст.ст. 1, 3 Указу
Президента України від 03.07.1998 року N 727/98 ( 727/98 ) (727/98)
"Про
спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів
підприємницької діяльності".
У відзиві на касаційну скаргу та у доповненні до нього
позивач повністю заперечує викладені в касаційній скарзі доводи.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на
участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника
позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого
господарського суду та постанові апеляційного господарського суду,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Податковий орган здійснив комплексну документальну перевірку
позивача з питань дотримання ним вимог податкового та валютного
законодавства за період з 27.11.2002 року по 30.06.2004 року.
За наслідками вказаної перевірки був складений акт від
22.12.2004 року N 2-23-311-1-32213480, на підставі якого
відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від
23.12.2004 року N 0001382340/0.
Оспорюваним податковим повідомленням-рішенням позивачеві
визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку в сумі
18 640,00 грн., у тому числі основний платіж 12 427,00 грн.,
штрафні (фінансові) санкції - 6 213,00 грн.
Підставою для визначення суми податкового зобов'язання став
зазначений у акті перевірки висновок податкового органу про
порушення позивачем статті 3 Указу Президента України "Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
, а саме: заниження ним бази
оподаткування при обчисленні єдиного податку на суму грошових
коштів в розмірі 304 700,00 грн., що отримані від Донецької
залізниці на відшкодування збитків по утриманню і ремонту
переданого відомчого житлового фонду, у тому числі по звітним
періодам: другий квартал 2003 року - 220 000 грн., третій квартал
2003 року - 44 000 грн., четвертий квартал 2003 року - 40 700 грн.
Судами встановлено, що Красноармійською міською Радою були
прийняті рішення від 17.07.2003 року N 4/9-27 та від
24.03.2004 року N 4/13-32 (арк. 12, 13) про прийняття до
комунальної власності територіальної громади м. Красноармійська
відомчого житлового фонду Донецької залізниці загальною площею
27060,3 кв. м та 10418,22 кв. м і передачу його на баланс
Комунального підприємства "Красноармійський центр по ремонту та
експлуатації житла" з дебіторською заборгованістю населення по
квартирній платі.
Пунктом 4 вказаних рішень було зобов'язано позивача укласти з
Донецькою залізницею договори на відшкодування витрат по ремонту
переданого відомчого житлового фонду на суму 220 000 грн. та
12 526,04 грн. з наступним перерахуванням грошових коштів на
розрахунковий рахунок позивача.
В матеріалах справи наявна копія договору N Д/СМГ-031542/НЮ
від 25.11.2003 року (арк. 14), який був укладений позивачем та
Донецькою залізницею про передачу на баланс позивача для подальшої
експлуатації житлового фонду загальною площею 37478,52 кв. м
залишковою вартістю 10994,89 грн. з відшкодуванням Донецькою
залізницею збитків на утримання і ремонт переданого відомчого
житлового фонду в сумі 304,7 тис. грн. шляхом перерахування
грошових коштів на розрахунковий рахунок.
На виконання пункту 2.1 цього договору Донецька залізниця
перерахувала позивачеві 304 700,04 грн. на відшкодування збитків
по утриманню і ремонту переданого відомчого житлового фонду.
Позивач повністю отримав вказану суму коштів.
Податковий орган вважає, що наведена сума коштів повинна була
бути включена позивачем до об'єкту оподаткування єдиним податком,
як це передбачено приписами статті 3 Указу Президента України "Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
.
Комунальне підприємство "Красноармійський центр по ремонту та
експлуатації житла" є платником єдиного податку (свідоцтво про
право сплати єдиного податку суб'єктом малого
підприємництва-юридичною особою за N 14 від 06.12.2002 року).
У відповідності до статті 3 Указу Президента України "Про
спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
(далі - Указ) суб'єкт
підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно
обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми
виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без
урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану
вартість згідно із Законом України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
або 10 відсотків суми виручки від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком
акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до
складу єдиного податку.
Частиною третьою статті 1 цього Указу ( 727/98 ) (727/98)
встановлено,
що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької
діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення
операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Державна податкова адміністрація України на виконання
статті 4 Указу ( 727/98 ) (727/98)
прийняла Порядок ведення Книги обліку
доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи,
яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності, затверджений наказом від 12.10.1999 року N 554
( z0713-99 ) (z0713-99)
, зареєстрований в Міністерстві юстиції України
19.10.1999 року за N 713/4006.
Відповідно до пункту 2 цього Порядку ( z0713-99 ) (z0713-99)
у графі 6
"Загальна сума виручки та позареалізаційних доходів"
відображаються всі надходження, отримані на розрахунковий
(поточний) рахунок та в касу суб'єктом малого підприємництва від
продажу продукції (товарів, робіт, послуг), майна, включаючи
основні фонди, які належать суб'єкту малого підприємництва й
реалізовані у звітному (податковому) періоді, позареалізаційні
доходи та виручка від іншої реалізації.
У пункті 5 Порядку ( z0713-99 ) (z0713-99)
вказано, що у графі 5
"Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації"
відображаються суми, фактично отримані суб'єктом підприємницької
діяльності на розрахунковий (поточний) рахунок та в касу від інших
операцій (фінансовий результат від продажу цінних паперів,
малоцінних швидкозношуваних предметів, матеріалів, палива, орендна
плата, проценти, грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної
фінансової допомоги, кредиторська заборгованість, щодо якої минув
строк позовної давності, а також дивіденди, якщо вони не були
оподатковані у джерела виплати відповідно до Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств").
Пунктом 1 даного Порядку ( z0713-99 ) (z0713-99)
передбачено, що
суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (надалі -
суб'єкти малого підприємництва), зобов'язані вести Книгу обліку
доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи,
яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності, в якій у хронологічній послідовності на підставі
первинних документів здійснюються записи про операції, що
відбулися у звітному (податковому) періоді.
Визначена Указом база оподаткування єдиним податком була
істотно розширена наказом ДПАУ від 12.10.1999 року N 554
( z0713-99 ) (z0713-99)
, яким був затверджений вищенаведений Порядок.
Колегія суддів погоджується з тим, що вказаний нормативний
акт визначає тільки облікові аспекти діяльності підприємств, які
застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і
не встановлює порядок оподаткування єдиним податком.
Колегія суддів відзначає, що в іншому наказі ДПАУ від
12.10.1999 року N 553 ( z0708-99 ) (z0708-99)
"Про затвердження
форми розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого
підприємництва - юридичною особою", яким встановлені форми
податкової звітності, ані позареалізаційні доходи, ані виручка від
іншої реалізації у складі бази оподаткування єдиним податком не
згадуються.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що суди дійшли
правомірного висновку про те, що у відповідності до приписів
статті 3 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
єдиний податок нараховується на суму виручки отриманої
безпосередньо від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а
не на всі суми фактично отриманої суб'єктом підприємницької
діяльності на розрахунковий рахунок та в касу.
Такий порядок обліку виручки від реалізації зумовлений тим,
що платник податку, який перебуває на спрощеній системі
оподаткування, обліку та звітності, зобов'язаний дотримуватись
обмеження щодо виручки від реалізації, встановленого ст. 1 Указу
( 727/98 ) (727/98)
.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства
в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування
постанови Донецького апеляційного господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Красноармійської ОДПІ від 19.04.2005 р.
N 5079/10 на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 21.03.2005 року у справі N 29/521а залишити без задоволення, а
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
21.03.2005 року у справі N 29/521а - без змін.