ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2005 Справа N 12/41
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України в складі колегії
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши касаційну скаргу Рівненської ОДПІ
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
28.09.2004 р.
у справі N 12/41 господарського суду Рівненської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
виробничого підприємства "Акватон"
до Рівненської ОДПІ
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача: Корунова І.О., Вахницької А.В., Олійника Р.В,
Бляшинина М.С.
від відповідача: Михалевич Н.О., Тарасюк Р.В., Мокрого Я.Л.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Рівненської області від
28.05.2004 р. (суддя Шарапа В.М.), залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2004 р.
(суддя Галушко Н.А., Процик Т.С., Юрченко Я.О.), задоволено позов
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Рівненської
ОДПІ про визначення суми податкового зобов'язання за платежами з
прибуткового податку з громадян:
- від 05.08.2003 р. N 0001591743/0/17-115 у сумі
268241,2 грн., в тому числі 86992,15 грн. - основний платіж,
173984,30 грн. - штрафні санкції та 7264,75 грн. - пеня.
- від 22.10.2003 р. N 0001591743/1/17-115 у сумі
260976,45 грн., в тому числі 86992,15 грн. - основний платіж,
173984,3 грн. - штрафні санкції;
- від 13.11.2003 р. N 0001591743/2/17-115 у сумі
260976,45 грн., в тому числі 86992,15 грн. - основний платіж,
173984,3 грн. - штрафні санкції;
- від 13.11.2003 р. N 0002381743/2/17-115 у сумі
43998,90 грн., в тому числі 14666,15 грн. - основний платіж,
29332,30 грн. - штрафні санкції;
- від 23.01.2004 р. N 0002381743/3/17-115 у сумі
260976,45 грн., в тому числі 86992,15 грн. - основний платіж,
173984,3 грн. - штрафні санкції;
- від 27.01.2004 р. N 0002381743/3/17-115 у сумі
43998,90 грн., в тому числі 14666,15 грн. - основний платіж,
29332,30 грн. - штрафні санкції.
- від 23.01.2004 р. N 0001591743/3/17-115 у сумі
260976,45 грн., в тому числі 86992,15 грн. - основний платіж,
173984,30 грн. - штрафні санкції.
Судові рішення вмотивовані відсутністю порушення позивачем
ст.ст. 6, 7, 9 Декрету КМ України "Про прибутковий податок з
громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, оскільки нарахування позивачем прибуткового
податку з громадян із застосуванням прогресивної шкали ставок в
залежності від мінімального розміру заробітної плати на час
нарахування податку відповідає чинному законодавству.
В касаційні скарзі Рівненська ОДПІ просить скасувати
постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення,
посилаючись на порушення та неправильне застосування судами
попередніх інстанцій п. 1 ст. 6, п. 1 ст. 7 Декрету КМ України
"Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, п. 3 Указу
Президента України "Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та
ставки прогресивного оподаткування доходів громадян" ( 519/94 ) (519/94)
та
п. 7 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу
без задоволення з огляду на її необґрунтованість.
У судовому засіданні касаційної інстанції, призначеному на
07.04.2005 р. о 11 год. 00 хв., оголошувалась перерва до
11 год. 00 хв. 23.06.2005 р.
Заслухавши представників сторін, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Рівне
проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання
вимог податкового та валютного законодавства ТОВ ВП "Акватон" за
період з 01.04.2001 р. по 31.12.2002 р., про що складений акт від
04.08.2003 р. N 1005/23-100/23-121/13970259, на підставі якого
прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.08.2003 р.
N 0001591743/0/17-115 про визначення суми податкового зобов'язання
за платежем з прибуткового податку з громадян у сумі
268241,2 грн., в тому числі 86992,15 грн. - основний платіж,
173984,3 грн. - штрафні санкції та 7264,75 грн. - пеня.
Рішення контролюючого органу вмотивоване порушенням позивачем
п. 1 ст. 6, п. 1 ст. 7, ч. 3 ст. 9 Декрету КМ України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
, внаслідок неутриманого
у джерела виплати і неперерахованого до бюджету позивачем
прибуткового податку по 68 особових рахунках з 01.10.2001 р. по
31.03.2003 р., на підставі чого відповідачем нараховано
86992,15 грн. прибуткового податку.
Інші з оспорюваних податкових повідомлень-рішень прийняті в
процедурі апеляційного узгодження.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого
погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач
правильно визначив базу оподаткування при нарахуванні, утриманні
та перерахуванні до бюджету сум прибуткового податку з доходів,
виплачених працівникам за період з 01.10.2001 р. по 31.03.2002 р.
Такий висновок суду, однак, зроблений без встановлення в
повному обсязі обставин справи та їх належної правової оцінки.
Стаття 24 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
встановлює рівні
конституційні права і свободи громадян та їх рівність перед
законом, а стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок
кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах,
встановлених законом.
Принципи побудови системи оподаткування, види податків,
зборів та інших обов'язкових платежів, напрями їх зарахування і
використання, перелік платників податків та об'єктів
оподаткування, як і відповідальність за порушення податкового
законодавства визначаються Законом України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
від 25 червня 1991 р. (в редакції
Закону від 18 лютого 1997 року ( 77/97-ВР ) (77/97-ВР)
з наступними змінами).
Згідно зі ст.ст. 3, 4, 14 зазначеного Закону ( 1251-12 ) (1251-12)
громадяни зобов'язані сплачувати податок з отриманих доходів
виходячи, зокрема, з принципу соціальної справедливості - шляхом
запровадження економічно обґрунтованого неоподаткованого мінімуму
доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного
оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи.
Виходячи із зазначених положень та проголошеного принципу
рівності громадян перед законом, з метою недопущення проявів
податкової дискримінації, передбачено, що громадяни, отримуючи
однакові доходи, мають сплачувати однакові податки.
Починаючи з 1 січня 1993 року громадяни сплачують прибутковий
податок у відповідності з Декретом Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
від 26 грудня 1992 року
(далі - Декрет), яким визначено платників прибуткового податку,
об'єкти і ставки оподаткування.
Стаття 2 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
визначила, що об'єктом
оподаткування у громадян є сукупний оподатковуваний доход за
календарний рік.
Так, пункт 1 ст. 7 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
передбачає сплату
прибуткового податку з сукупного оподатковуваного доходу громадян
за місцем основної роботи (служби, навчання), тобто з доходу,
отриманого в результаті основної, систематичної діяльності
громадянина, що носить постійний характер, який обчислюється за
ставками прогресивного оподаткування доходів громадян,
встановленими Указом Президента України "Про збільшення
неоподаткованого мінімуму та ставки прогресивного оподаткування
доходів громадян" від 13 вересня 1994 року N 519 ( 519/94 ) (519/94)
(зі
змінами від 3 лютого 1995 року N 100 ( 100/95 ) (100/95)
, 21 листопада
1995 року N 1082 ( 1082/95 ) (1082/95)
. Зокрема, даний Указ передбачає, що
нижньою межею, з якої розпочинається оподаткування доходів
громадян, є один неоподатковуваний мінімум (17 грн.).
Таким чином, Декретом ( 13-92 ) (13-92)
, окрім як у п. 1 ст. 7, не
встановлено інших ставок для обчислення прибуткового податку із
сукупного оподатковуваного доходу громадян. Тому, оскільки чинним
законодавством передбачена тільки одна шкала ставок для обчислення
прибуткового податку із сукупного оподатковуваного доходу громадян
(починаючи з одного неоподатковуваного мінімуму - 17 грн.) вона
повинна застосовуватись до всіх об'єктів оподаткування.
Крім того, ухвалою Конституційного Суду України від
21 березня 2002 року N 9-у/2002 року (справа N 2-17/2002)
( v009u710-02 ) (v009u710-02)
було відмовлено у відкритті конституційного
провадження в справі за конституційним поданням 53 народних
депутатів України щодо відповідності Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(конституційності) Указу Президента України "Про
збільшення неоподаткованого мінімуму та ставки прогресивного
оподаткування доходів громадян" ( 519/94 ) (519/94)
.
Зокрема, Конституційний Суд України зазначив, що даний Указ
( 519/94 ) (519/94)
прийнято відповідно до положень Конституції
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(Основного Закону) України від 20 квітня 1978 року
(п.7-4 ст.114-5).
Згідно із цією конституційною нормою Президент України мав
повноваження ухвалювати "укази з питань економічної реформи, не
врегульованих законами України, які діють до прийняття відповідних
законів".
Положення цього Указу ( 519/94 ) (519/94)
застосовуються з 1996 року
Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України для
розрахунку надходжень від податків, зборів (обов'язкових
платежів), а також визначення сум штрафів за адміністративні
правопорушення.
З наявної в матеріалах справи копії акту про результати
планової комплексної документальної перевірки ТОВ ВП "Акватон" від
04.08.2003 р. вбачається, що за висновком контролюючого органу за
період з 1 жовтня 2001 року по березень 2003 року позивачу
підлягає донарахуванню прибутковий податок по 68 особових рахунках
у сумі 86992,15 грн., в тому числі по проведених річних
перерахунках за 2001 рік, з урахуванням повернутих сум
прибуткового податку за рішеннями Рівненського міського суду (т.1,
а.с.25).
Згідно рішення ДПА в Рівненській області від 07.11.2003 року
N 13494/25-16/2000, прийнятого у процедурі апеляційного
узгодження, сума донарахованого ТОВ ВП "Акватон" прибуткового
податку з громадян збільшена на 14666,15 грн., повернутого 56
працівникам позивача за рішеннями Рівненського міського суду, та
застосовані штрафні санкції в сумі 29332,30 грн. .
На суму податкового зобов'язання 43998,45 грн. позивачу було
направлене податкове повідомлення-рішення від 13.11.2003 р.
N 0002381743/2/17-115.
З огляду на наведені висновки контролюючого органу правильне
вирішення спору вимагає встановлення дійсних обставин щодо бази
оподаткування, взятої контролюючим органом до розрахунку суми
податкового зобов'язання, визначеної позивачу до сплати
оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, що в силу
визначених ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
меж касаційного
перегляду справи не охоплюється компетенцією суду касаційної
інстанції.
Необхідність дотримання господарським судом при розгляді
справи вимог частини 1 ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно якої
судова оцінка доказів повинна ґрунтуватися на всебічному, повному
й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи,
обумовлює необхідність скасування постановлених у справі судових
рішень в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ДПІ у м. Рівне:
- N 0001591743/1/17-115 від 22.10.2003 р,
- N 0001591743/2/17-115 від 13.11.2003 р.;
- N 0002381743/2/17-115 від 13.11.2003 р. ;
- N 0001591743/3/17-115 від 23.01.2004 р.;
та N 0002381743/3/17-115 від 27.01.2004 р. з передачею справи
в цій частині на новий розгляд.
Постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню і
в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
N 0001591743/0/17-115 від 05.08.2003 р. з припиненням провадження
у справі в цій частині позовних вимог на підставі пункту 1-1
частини 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки матеріалами
справи підтверджено, що рішенням ДПІ у м. Рівне від 22.10.2003 р.
N 33905/17-126 вказане податкове повідомлення-рішення було змінене
за результатами розгляду скарги ТОВ ВП "Акватон", у зв'язку з чим
відповідно до підпункту "б" підпункту 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
вказане податкове повідомлення-рішення вважається
відкликаним.
Враховуючи помилковість направлення податкового
повідомлення-рішення N 0002381743/3/17-115 від 23.01.2004 р. на
суму податкового зобов'язання 260976,45 грн., визнану
відповідачем, що підтверджується матеріалами справи, постанова
суду апеляційної інстанції в частині визнання зазначеного
податкового повідомлення-рішення недійсним підлягає залишенню без
змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.п. 1, 3, 4 ст. 111-9, ч. 1
ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Рівненської ОДПІ задовольнити частково.
Скасувати постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 28.09.2004 р., рішення господарського суду Рівненської
області від 28.05.2004 р. в частині визнання недійсними податкових
повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне N 0001591743/0/17-115 від
05.08.2003 р., N 0001591743/1/17-115 від 22.10.2003 р.,
N 0001591743/2/17-115 від 13.11.2003 р., N 0002381743/2/17-115 від
13.11.2003 р., N 0001591743/3/17-115 від 23.01.2004 р.,
N 0002381743/3/17-115 від 27.01.2004 р.
Справу в частині позовних вимог про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне N 0001591743/1/17-115
від 22.10.2003 р., N 0001591743/2/17-115 від 13.11.2003 р.,
N 0002381743/2/17-115 від 13.11.2003 р., N 0001591743/3/17-115 від
23.01.2004 р., N 0002381743/3/17-115 від 27.01.2004 р. передати на
новий розгляд до господарського суду Рівненської області.
Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне
N 0001591743/0/17-115 від 05.08.2003 р.
В іншій частині постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 28.09.2004 р. залишити без змін.