ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2005 Справа N 24/19
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"ДОНЕЦКОБЛЕНЕРГО" на рішення господарського суду Донецької області
від 04.04.2005 р. у справі за позовом Відкритого акціонерного
товариства "ДОНЕЦКОБЛЕНЕРГО" до Відкритого акціонерного товариства
"Донецький металургійний завод"
про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В:
У січні 2004 р. ВАТ "ДОНЕЦЬКОБЛЕНЕРГО" в особі Кіровських
електричних мереж пред'явило в господарському суді позов до ВАТ
"Донецький металургійний завод" про стягнення 3603644,16 грн.
заборгованості за договором N 5500001172 від 20.05.1999 р. на
користування електричною енергією, укладеним між сторонами.
В ході слухання справи позивач надав суду заяву від
03.02.2004 р. N 23/17 про уточнення періоду утворення
заборгованості за спожиту електроенергію, у якій зазначив, що борг
з активної електроенергії утворився у грудні 2000 р., а з
реактивної - у січні 2000 р.
У судовому засіданні 26.02.2004 р. позивач надав заяву, у
якій посилався на той факт, що 28.05.2002 р. сторонами підписано
графік погашення заборгованості за спожиту електроенергію, чим
змінено порядок розрахунків і вважав, що вказаним графіком
відповідач прийняв зобов'язання щодо боргу за період з травня
2002 р. по вересень 2002 р. в сумі 2440004,02 грн., яку оплатив
частково. У зв'язку з наведеним, позивач просив стягнути
1132064,05 грн. боргу за активну електроенергію, 458855,80 грн. -
за реактивну електроенергію, 318257,05 грн. - компенсацію з
урахуванням індексу інфляції, 3% річних в сумі 111290,59 грн. та
230447,38 грн. пені.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Донецької області від
04.04.2005 р. (судді Донець О.Є. - головуючий, Арсірій Р.О.,
Чернота Л.Ф.) у задоволенні вимог ВАТ "Донецькобленерго" в особі
Кіровських електричних мереж до ВАТ "Донецький металургійний
завод" було відмовлено.
Дане рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення
господарського суду Донецької області від 04.04.2005 р. і справу
повернути на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм
матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи і не оспорюється сторонами,
предметом спору є стягнення вартості активної електроенергії за
грудень 2000 р., реактивної за січень 2000 р., а також інфляційних
сум та 3% річних.
Судом встановлено, що сторонами на користування електричною
енергією було укладено договір N 5500001172 від 20.05.1999 р.
У подальшому сторонами дійсно було підписано графік погашення
заборгованості в сумі 2440004,02 грн. в строки з травня 2002 р. по
вересень 2002 р.
Проте позивачем, відповідно до ст. 33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, з огляду того, що зазначений графік не містив даних з
якого договору він випливає, як і не визначений ним і період за
який погашається борг та вид електроенергії, не довів, що
заборгованість відповідача випливала саме з договору від
20.05.1999 р., який ВАТ "Донецькобленерго" поклало в основу
позову.
Крім того, суд дав оцінку і тому, що відомості кількості
спожитої активної та реактивної електроенергії за жовтень-грудень
1999 р. містили виправлення і дописки, як і актові звірки
розрахунків між сторонами з активної електроенергії станом на
01.12.2003 р.
Водночас вирішуючи спір, суд підставно виходив також з
положень ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, який діяв на період виникнення
спірних правовідносин, як і доказам у справі в їх сукупності дав
належне юридичне обґрунтування і вирішив спір відповідно до
встановленого та вимог закону.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновків про
неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права, яке привело чи могло привести до
неправильного вирішення спору, а посилання в касаційній скарзі і
на недоведеність обставин справи, як і перевірку та переоцінку
доказів, то виходячи з припису ст. 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, це виходить за межі
перегляду справи в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"ДОНЕЦКОБЛЕНЕРГО" залишити без задоволення, а рішення
господарського суду Донецької області від 04.04.2005 р. без змін.