ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2005 Справа А-14/135
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 08.09.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши матеріали касаційної скарги ТзОВ "Німфа і К"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
23.12.2004
у справі господарського суду Івано-Франківської області
за позовом ТзОВ "Німфа і К"
до ДПІ в м. Івано-Франківську
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 09.07.2004 господарського суду
Івано-Франківської області відмовлено в задоволенні позовних вимог
щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в
м. Івано-Франківську від 19.05.2004 за N 0004622312/0, в частині
зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану
вартість в сумі 161 424,00 грн.
Постановою від 23.12.2004 Львівського апеляційного
господарського суду рішення від 09.07.2004 господарського суду
Івано-Франківської області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що посилання позивача на ст. 1
Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
суперечить
зазначеним в акті документальної перевірки ДПІ в
м. Івано-Франківську нормам Законів України, а тому немає підстав
для відшкодування податку на додану вартість.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТзОВ "Німфа і К"
звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України і просить їх скасувати, мотивуючи тим, що судами невірно
застосовані норми матеріального права, зокрема ст. 1 Закону
України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
; п.п. 7.4.2 п. 7.4
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Предметом даного спору є податкове повідомлення-рішення ДПІ у
м. Івано-Франківську, яким позивачу встановлено бюджетне
відшкодування з податку на додану вартість в сумі 161424 грн.
Господарськими судами встановлено, що ТзОВ "Німфа і К" не
виготовляло експортовану в лютому-березні 2004 року продукцію, а
діяло, як посередник в інтересах ВАТ "Івано-Франківський
птахокомбінат", яке є виробником. В ході проведення перевірок
контрагентів позивача щодо включення ними сум ПДВ заявлених
позивачем до відшкодування виявлено, що ВАТ "Івано-Франківський
птахокомбінат" включило в податкове зобов'язання суми ПДВ
віднесених ТзОВ "Німфа і К" до податкового кредиту за
лютий-березень.
Підпунктом 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено, що у разі коли платник
податку здійснює операції з поставки товарів (робіт, послуг), що
звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно
з статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені
(нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг),
вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва
(обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають
амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат
виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і
нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.
Тобто в даному випадку позивачу оспорювані суми потрібно було
віднести до валових витрат, а не до податкового кредиту.
Відповідно до абз. 2 ст. 83 Закону України "Про державний
бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
у 2004 році звільняються
від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення
(пересилання) за межі митної території України товарів 1-24 груп
Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Тому в даному випадку повинен застосовуватися п.п. 7.4.2 п. 7.4
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Згідно п. 20 ст. 2 Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
Закон про Державний бюджет України затверджує повноваження органів
державної влади на виконання Державного бюджету України протягом
бюджетного періоду.
Відповідно до п. 19 ст. 2 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
доходи бюджету - це усі податкові, неподаткові та інші
надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено
законодавством України. Сплата податку на додану вартість є
податковим надходженням до бюджету, тому визначення пільг щодо
надходжень до бюджету того чи іншого виду податку встановлюється
також і бюджетним законодавством.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 23.12.2004 Львівського апеляційного
господарського суду зі справи N А-14/135 залишити без змін.