ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2005 Справа N 8/213
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі:
суддя Селіваненко В.П. - головуючий
судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Криворізький хлібокомбінат N 1", м. Кривий Ріг Дніпропетровської
області (далі - ВАТ "Криворізький хлібокомбінат N 1")
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
25.10.2004
та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 17.02.2005
зі справи N 8/213
за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у
Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ (далі - Інспекція)
до ВАТ "Криворізький хлібокомбінат N 1"
про стягнення 14 045,16 грн.
та зустрічним позовом ВАТ "Криворізький хлібокомбінат N 1"
до Інспекції
про визнання недійсним рішення.
Судове засідання проведено за участю представників:
Інспекції - не з'явились,
ВАТ "Криворізький хлібокомбінат N 1" - Горюнова Д.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
Інспекція звернулася з позовом про стягнення з відповідача
14045,16 грн. економічних санкцій за порушення державної
дисципліни цін.
В ході вирішення спору ВАТ "Криворізький хлібокомбінат N 1"
було подано зустрічний позов про визнання недійсним рішення
Інспекції від 23.04.2004 N 173 про застосування зазначених
санкцій.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
25.10.2004 (суддя Дубінін І.Ю.), залишеним без змін постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.02.2005
(колегія суддів у складі: суддя Крутовських В.І. - головуючий,
судді Прокопенко А.Е., Дмитренко А.К.), первісний позов
задоволено, а в зустрічному позові відмовлено. Названі судові акти
мотивовано правомірністю застосування до ВАТ "Криворізький
хлібокомбінат N 1" фінансових санкцій за порушення вимог
розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної
адміністрації від 30.12.2003 N 515-р-03 "Про внесення змін до
деяких розпоряджень голови облдержадміністрації" (далі -
Розпорядження) шляхом завищення установленого граничного рівня
торговельних надбавок та граничного рівня рентабельності на хліб,
борошно та хлібобулочні вироби.
Не погоджуючись з висновками попередніх інстанцій, ВАТ
"Криворізький хлібокомбінат N 1" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення місцевого та апеляційного господарських судів з
даної справи, посилаючись на неправильне застосування судами норм
матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає,
що визначений Розпорядженням порядок застосування граничного рівня
рентабельності продукції не відповідає Методичним рекомендаціям з
планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт,
послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженим
наказом Міністерства аграрної політики від 18.05.2001 N 132
( v0132555-01 ) (v0132555-01)
(далі - Методичні рекомендації), оскільки
транспортні витрати входять до складу собівартості продукції та не
підлягають врахуванню у торговельних надбавках.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України)
належним чином повідомлено про час та місце розгляду касаційної
скарги.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями
обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення
представника скаржника, Вищий господарський суд України дійшов
висновку про необхідність скасування рішень місцевого та
апеляційного господарських судів з даного спору з передачею справи
на новий розгляд з урахуванням такого.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- за результатами проведеної Інспекцією перевірки порядку
встановлення і застосування цін, тарифів ВАТ "Криворізький
хлібокомбінат N 1" за період з січня 2003 по лютий 2004 було
виявлено факт завищення встановленого Розпорядженням граничного
рівня рентабельності на борошно, хліб та граничного рівня
торговельних надбавок на борошно, хліб, макаронні вироби, крупу
шляхом неправомірного включення до складу собівартості названої
продукції транспортних витрат, пов'язаних з доставкою готової
продукції зі складу хлібозаводу торговельним підприємствам, що
зафіксовано в акті від 22.03.2004 N 522-523;
- внаслідок вчинення зазначеного порушення ВАТ "Криворізький
хлібокомбінат N 1" було одержано 4681,72 грн. додаткової виручки;
- за наслідками проведеної перевірки Інспекцією прийнято
рішення від 23.04.2004 N 173 про застосування до ВАТ "Криворізький
хлібокомбінат N 1" економічних санкцій, а саме: вилучення в доход
державного бюджету 4681,72 грн. необґрунтовано одержаної виручки
та 9363,44 грн. штрафу.
Причиною спору в даній справі стало питання щодо
правомірності застосування до ВАТ "Криворізький хлібокомбінат N 1"
штрафних санкцій на підставі статті 14 Закону "Про ціни і
ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
(далі - Закон) за порушення порядку
ціноутворення, запровадженого Розпорядженням.
Статтею 6 Закону ( 507-12 ) (507-12)
передбачено, що в народному
господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні
фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7
Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції,
товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне
регулювання цін і тарифів.
Згідно зі статтею 8 Закону ( 507-12 ) (507-12)
державне регулювання
цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних
фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або
граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів, а
також іншими методами державного регулювання цін, введеними Урядом
України.
Відповідно до приписів статті 4 Закону України "Про ціни і
ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
Кабінет Міністрів України: забезпечує
здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік
продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані
ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами
державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає
повноваження органів державного управління в галузі встановлення і
застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами
(тарифами).
За частиною другою статті 8 Закону ( 507-12 ) (507-12)
в разі
надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за
рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів
обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад,
допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і
тарифів.
Так, згідно з пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України
від 24.07.2003 N 1150 ( 1150-2003-п ) (1150-2003-п)
"Про недоліки у роботі
окремих органів виконавчої влади із забезпечення продовольчої
безпеки та заходи щодо стабілізації ринку основних продовольчих
товарів" ціноутворення на ринку хлібопродуктів було знову
віднесено до компетенції органів виконавчої влади, у тому числі і
обласних держаних адміністрацій, шляхом надання їм повноважень на
встановлення граничних торговельних надбавок на зерно, борошно,
хліб і хлібобулочні вироби.
Водночас пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від
10.11.2003 N 1747 ( 1747-2003-п ) (1747-2003-п)
"Про невідкладні дії щодо
стабілізації ситуації на ринку продовольчого зерна, хліба і
хлібобулочних виробів" Раді міністрів Автономної Республіки Крим,
обласним, Київській та Севастопольській міським державним
адміністраціям тимчасово, на період до 1 липня 2004 р., установити
граничний рівень рентабельності 5 відсотків до повних витрат на
борошно першого і другого сорту, хліб і хлібобулочні вироби з
нього, із суміші борошна пшеничного першого і другого сорту та
житнього, хліб і хлібобулочні вироби для діабетиків.
На виконання наведених постанов Розпорядженням було тимчасово
запроваджено державне регулювання цін у сферах виробництва та
обігу продовольчих товарів для всіх суб'єктів підприємницької
діяльності шляхом встановлення граничних рівнів рентабельності і
торговельних надбавок на борошно, макаронні вироби, хліб та
хлібобулочні вироби. Причому згідно з пунктом 2 Приміток до
Додатку до Розпорядження у торговельних надбавках враховані
транспортні витрати тільки на продукцію місцевого виробництва в
межах Дніпропетровської області. Понад рівень торговельної
надбавки можуть включатися транспортні витрати з перевезення з-за
меж області від станції (порту, пристані) або складу виробника
продукції до станції (порту, пристані) першого покупця.
Однак, як вбачається з установлених попередніми судовими
інстанціями обставин справи, відповідачем не подано жодних доказів
на підтвердження факту як здійснення транспортних витрат, що
включаються до складу виробничої собівартості продукції, на
перевезення лише у територіальних межах відповідного регіону -
Дніпропетровської області, так і транспортування необхідних
запасів в рамках поставки безпосередньо від виробника до першого
покупця. Витрати ж, пов'язані з доставкою готової продукції зі
складу хлібозаводу торговельним підприємствам, є відповідно до
пункту 2.24 Методичних рекомендацій ( v0132555-01 ) (v0132555-01)
витратами на
збут, тобто витратами щодо реалізації виготовленого товару, а не
витратами на виробництво конкретного виду продукції, а тому, як
правильно зазначено господарськими судами, такі витрати не
підлягають віднесенню до собівартості продукції.
Доводи скаржника про невідповідність Розпорядження вимогам
Методичних рекомендацій ( v0132555-01 ) (v0132555-01)
не можуть бути взяті до
уваги Вищим господарським судом України, оскільки в даному разі
норми Методичних рекомендацій мають застосовуватися з урахуванням
локального характеру Розпорядження, а тому включення до складу
повних витрат у контексті цього нормативного акта транспортних
витрат саме у просторових межах дії Розпорядження не суперечить
чинному законодавству України.
Отже, попередні судові інстанції з огляду на встановлені ним
обставини справи дійшли обґрунтованого висновку про правомірність
стягнення з ВАТ "Криворізький хлібокомбінат N 1" штрафних санкцій
у сумі 14 045,16 грн. за порушення держаної дисципліни цін, а
відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних
рішень місцевого та апеляційного господарських судів не
вбачається.
Керуючись статтями 111-9 - 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
25.10.2004 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 17.02.2005 зі справи N 8/213 залишити без
змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Криворізький хлібокомбінат N 1" - без задоволення.