ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2005 Справа N 3/148
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 08.09.2005
відмовлено в допуску до провадження
за винятковими обставинами)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
за участю представників: [...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Полтаві
на постанову від 09.12.2004 р. Київського міжобласного
апеляційного господарського суду
у справі N 3/148 господарського суду Полтавської області
за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії
Газопромислового управління "Полтавагазвидобування"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві
про визнання недійсним рішення ДПІ у м. Полтаві N 001 від
23.01.2002 р.
В С Т А Н О В И В:
Позивачем до господарського суду Полтавської області був
заявлений позов про визнання недійсним рішення ДПІ у м. Полтаві
N 001 від 23.01.2002 р. про застосування заходів погашення
податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його
активів.
Рішенням від 17.09.2004 р. господарського суду Полтавської
області позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме,
визнано недійсним рішення ДПІ у м. Полтаві N 001 від
23.01.2002 р., з мотивів прийняття його з порушенням приписів
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
.
За апеляційною скаргою ДПІ у м. Полтаві Київський міжобласний
апеляційний господарський суд, переглянувши рішення господарського
суду Полтавської області в апеляційному порядку, постановою від
09.12.2004 р. залишив його без змін з тих же підстав.
ДПІ у м. Полтаві подала касаційну скаргу на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
09.12.2004 р., в якій просить рішення та постанову у справі
скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі
з огляду на порушення господарськими судами норм матеріального
права.
На думку скаржника, Газопромислове управління
"Харківгазвидобування" є платником податку відповідно до вимог
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за
даними особового рахунку у Державній податковій інспекції
обліковується податковий борг. Отже, все майно та майнові права
позивача перебувають у податковій заставі, у зв'язку із чим,
оскаржене рішення N 001 від 23.01.02 року є правомірним та таким,
що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.
Крім того, ДПІ у м. Полтаві посилається на те, що судами під
час розгляду справи не було враховано, що право податкової застави
поширюється на активи саме платників податків (ГПУ
"Полтавагазвидовування"), які за своїм юридичним статусом
перебувають на його власному балансі відповідно до пункту 1.6
Положення про філію.
Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх в
судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія
суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, органи державної виконавчої влади, зокрема, і
органи Державної податкової служби, їх посадові особи, зобов'язані
діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 3
статті 8 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії.
Згідно з пунктом 10.7. статті 10 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
порядок реалізації
активів, що перебувають у податковій заставі має визначатися
Кабінетом Міністрів України. Так, Порядок стягнення коштів та
продажу інших активів платника податків, які перебувають у
податковій заставі, затверджено Постановою КМ України від
15.04.2002 р. N 538 ( 538-2002-п ) (538-2002-п)
.
Вказаною Постановою ( 538-2002-п ) (538-2002-п)
також затверджено форму
рішення податкового органу про стягнення коштів та продаж інших
активів платника податків в рахунок погашення його податкового
боргу.
Оскільки рішення N 001 від 23.01.2002 р. прийнято
відповідачем до затвердження вказаного Порядку та відповідно форми
рішення податкового органу про стягнення коштів та продаж інших
активів, то рішення N 001 від 23.01.2002 р. прийняте відповідачем
з порушенням вимог статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та
пункту 10.7. статті 10 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Крім того, в рішенні N 001 від 23.01.2002 р. міститься
посилання на підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Проте, згідно з вказаним пунктом джерелами погашення
податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є
будь-які активи платника податків з урахуванням обмежень,
визначених цим Законом, а також іншими законодавчими актами.
Звідси, застосування підпункту 7.2.1 неможливе без аналізу
системного зв'язку зазначеної норми з іншими нормами Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
та
інших законодавчих актів.
Так, згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
активами платника
податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що
належать юридичній або фізичній особі за правом власності або
повного господарського відання.
Однак, як встановлено господарським судом Полтавської
області, Газопромислове управління "Полтавагазвидобування" є
філією Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної
акціонерної компанії "Нафтогаз України", тобто не є юридичною
особою, та використовує активи, закріплені саме за Дочірньою
компанією "Укргазвидобування" на праві повного господарського
відання (п. 4.2. Статуту Дочірньої компанії "Укргазвидобування"),
та передані Газопромисловому управлінню "Полтавагазвидобування"
відповідно до Положення.
Звідси, у Газопромислового управління "Полтавагазвидобування"
взагалі відсутні будь-які активи, які б могли перебувати у
податковій заставі та які могли би бути використані як джерела
погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення
(податкового органу).
Крім того, відповідно до пункту 11.2. вказаного Закону
( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли податковим боржником визнається платник
податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює
заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу
цілісного майнового комплексу, який забезпечує ведення його
основної діяльності та який за будь-яких обставин згідно з
підпунктом 7.3.1. статті 7 цього Закону не може бути використаний
як джерело погашення податкового боргу.
Також, пунктом 2.2. Порядку застосування податкової застави,
затвердженого Наказом ДПА України N 338 ( z0857-01 ) (z0857-01)
від
28.08.2001 р. передбачено, що предметами податкової застави не
можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких
заборонена законодавчими актами.
Відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права
державної власності, що не підлягають приватизації" від
07.07.99 р. N 847-14 ( 847-14 ) (847-14)
НАК "Нафтогаз України" включено до
Переліку N 1 об'єктів права державної власності, що не підлягають
приватизації.
Звідси, у разі виникнення податкового боргу право податкової
застави щодо активів НАК "Нафтогаз України", Дочірньої компанії
"Укргазвидобування" та її структурних підрозділів не виникає,
оскільки статтею 11 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
передбачено особливий порядок
погашення податкового боргу підприємств, що є об'єктами права
державної власності та які не підлягають приватизації.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає
безпідставним посилання відповідача на неправильне застосування
судом апеляційної інстанції підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, оскільки при застосуванні вказаного пункту мають бути
враховані обмеження, визначені вказаним Законом, а також іншими
законами України.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України вважає,
що судові рішення у даній відповідають нормам матеріального та
процесуального права і мають бути залишена без змін.
Керуючись статтями, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, 111-11,
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 17.09.2004 р. господарського суду Полтавської
області та постанову від 09.12.2005 р. Київського міжобласного
апеляційного господарського суду у справі N 3/148 господарського
суду Полтавської області залишити без змін, а касаційну скаргу ДПІ
у м. Полтаві - без задоволення.