ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.06.2005 Справа N 25/231-04-4288
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плахотнюк С.О.
(головуючий),
Панченко Н.П. ,
Кочерової Н.О.
розглянувши касаційну скаргу КП “Іллічівське виробниче
і додані до неї матеріали управління комунального
господарства”
на постанову від 10.03.2005 року
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 25/231-04-4288
за позовом ЗАТ “Одесводоканал”
до КП “Іллічівське виробниче
управління комунального
третя особа господарства”
ДП “Судоремонтне товариство ІСРЗ”
Про стягнення 2963351,56 грн.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та
місце засідання сторони були повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство “Одесводоканал” у вересні 2004 р.
звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до
комунального підприємства “Іллічівське виробниче управління
комунального господарства” про стягнення 2907246,50 грн., з яких
2584200 грн. заборгованість за 7-ма векселями, 127632,30 грн. -
вексельні проценти, 112207,70 грн. –3% річних.
Позивач у жовтні 2004 р. уточнив позовні вимоги і просить
стягнути з відповідача 2524687,00 грн. –заборгованість за 7-ма
векселями, 204710,71 грн. –вексельні проценти, 102355,33 грн.
–3% річних.
Позивач у листопаді 2004 р. уточнив позовні вимоги і просить
стягнути з відповідача 2963351,56 грн., з яких 2601587,00 грн.
сума заборгованості за 7-ма векселями, 254082,38 грн. –сума
вексельних процентів, 107682,18 грн. –3% річних.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.12.2004 р.
у справі № 25/231-04-4288 позов задоволено частково. Стягнуто з
комунального підприємства “Іллічівське виробниче управління
комунального господарства” на користь закритого акціонерного
товариства “Одесводоканал” вексельну заборгованість в сумі
2601587 грн., суму вексельних процентів у розмірі 254082,38
грн., відмовлено в решті частини заявлених позовних вимог щодо
стягнення трьох процентів річних в сумі 107682,18 грн.; стягнуто
з відповідача в доход Державного бюджету України штраф у розмірі
1700 грн. на підставі п. 5 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
10.03.2005 р. рішення господарського суду Одеської області від
20.12.2004 р. у справі № 25/231-04-4288 залишено без змін.
Комунальне підприємство “Іллічівське виробниче управління
комунального господарства” у своїй касаційній скарзі просить
скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду
від 10.03.2005 р. та рішення господарського суду Одеської
області від 20.12.2004 р. у справі № 25/231-04-4288 в частині
стягнення з нього вексельних сум та вексельних процентів за 7-ма
спірними векселями, а також в частині стягнення з нього штрафу
за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на
нього; в решті частини рішення суду першої інстанції просить
залишити без змін; просить прийняти нове рішення, яким ЗАТ
“Одесводоканал” відмовити в задоволенні вимог про стягнення з
комунального підприємства “Іллічівське виробниче управління
комунального господарства” вексельних сум та вексельних
процентів за простими векселями № № 7532820915860,
7532820913161, 7532820913162, 7532820913168, 7532820913169,
7532820913170 та 7532820913171.
Скаржник вважає, що зазначені постанова та рішення прийняті з
неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права, зокрема, що суди не застосували ст. 70 Уніфікованого
закону про переказні векселі та прості векселі ( 995_009 ) (995_009)
, ч. 2
ст. 3 Закону України “Про обіг векселів в Україні” ( 2374-14 ) (2374-14)
,
неправильно застосували ст.ст. 22, 59, 74, 83 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування
Одеським апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, юридичну оцінку обставинам справи та
повноту їх встановлення у рішенні та постанові господарських
судів попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.12.2002р.
виробниче управління комунального господарства м. Іллічівська,
правонаступником якого є КП “Іллічівське виробниче управління
комунального господарства” (векселедавець) видало ЗАТ
“Одесводоканал” простий вексель № 7532820915860 на суму 1200
грн. зі строком платежу 24.12.2003р., крім того, ДП
„Судоремонтне виробництво ІСРЗ" 28.05.2001р. на ім'я виробничого
управління комунального господарства м. Іллічівська видало
прості векселі № 7532820913161 у розмірі 307600 грн. зі строком
платежу 20.09.2001р.; № 7532820913162 у розмірі 307600грн. зі
строком платежу 20.03.2002р.; № 7532820913969 у розмірі
230700грн. зі строком платежу 20.09.2001р.; № 7532820913168 у
розмірі 230700 грн. зі строком платежу 20.03.2003р.; №
7532820913170 у розмірі 153800 грн. зі строком платежу
20.09.2003р.; № 753282091371 у розмірі 153800 грн. зі строком
платежу 20.03.2004р., які відповідач за індосаментом передав ЗАТ
„Одесводоканал". Судами попередніх інстанцій враховано, що в
матеріалах справи наявні акти про протест векселів від
03.09.2002р., від 02.03.2002р., від 05.09.2001р., які свідчать
про опротестування позивачем проти ДП “Судоремонтне виробництво
ІСРЗ” в нотаріальному порядку простих векселів № №
7532820913161, 7532820913162, 7532820913969, а також враховано,
що рішенням господарського суду Одеської області у справі № 17-6-
14/01-9665 від 15.02.02р. за позовом ЗАТ „Одесводоканал" до ДП
„Судоремонтне виробництво ІСРЗ" судом було звернуто стягнення на
майно останнього у сумі 307 600 грн. за вексельною
заборгованістю по простому векселю № 7532820913161. Дане рішення
суду було частково виконано на суму 59 513грн., у зв'язку з чим
позивачем по даному спору заявлено до стягнення з відповідача
вексельну заборгованість за простим векселем № 7532820913161 у
сумі 248 087 грн.
Судами попередніх інстанцій не дано повної оцінки доказів для
встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких
ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, у зв’язку з чим не
повністю з'ясовані обставини справи, зокрема, щодо застосування
вексельного законодавства відносно спеціальних строків позовної
давності до спірних вексельних правовідносин, що виникли з вимог
платежу за вищевказаними векселями; щодо застосування ч. 2 ст. 3
Закону України “Про обіг векселів в Україні” ( 2374-14 ) (2374-14)
в
частині позовних вимог за простим векселем № 7532820915860 на
суму 1200000 грн.; щодо визначення дати настання строку платежу
за спірними векселями, від якої векселедержатель мав право
витребувати від відповідача відсотки, розраховані від суми
векселя у розмірі шести відсотків річних. Судами попередніх
інстанцій до позовних вимог про стягнення заборгованості за
векселями помилково застосовувалось відносно позовної давності
цивільне законодавство, яким строки давності у вексельних
правовідносинах не регулюється.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що господарськими
судами попередніх інстанцій в порушення ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не були всебічно і
повно розглянуті всі обставини справи та виходячи з повноважень
касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлених
обставин справи у рішенні або постанові господарського суду,
передбачених частиною 2 ст. 111 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відсутність якої унеможливлює
правильність застосування норм матеріального права при вирішенні
спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що прийняті у справі судові рішення та постанова
підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до
уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи та
в залежності від встановленого і відповідно до чинного
законодавства вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу КП “Іллічівське виробниче управління
комунального господарства” на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 10.03.2005 року у справі № 25/231-04-
4288 задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
10.03.2005 року у справі № 25/231-04-4288 та рішення
господарського суду Одеської області від 20.12.2004 р. у справі
№ 25/231-04-4288 скасувати, справу передати на новий розгляд до
господарського суду Одеської області.
Головуючий Плахотнюк С.О.
С у д д я Панченко Н.П.
С у д д я Кочерова Н.О.