ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2005 Справа N 17/194
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Марганецької ОДПІ Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 24.02.2005
у справі N 17/194 господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"
до ВДК у м. Марганець, Марганецької ОДПІ Дніпропетровської
області
про стягнення бюджетної заборгованості у розмірі 5 849 220
грн. та відсотків у розмірі 123 072,39 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Левченко О.В., Танайська Ю.А.
від відповідача 1: не з'явився.
від відповідача 2: Попова В.С.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
16.11.2004 у справі N 17/194 (суддя Стрелець Т.Г.), залишеним без
змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 24.02.2005 (судді Кузнецова І.Л., Ільєнок Т.В.,
Чимбар Л.О.) позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету
України на користь позивача суму відсотків по бюджетній
заборгованості з податку на додану вартість за лютий 2004 р. у
розмірі 123 072,39 грн. Стягнуто з Марганецької ОДПІ
Дніпропетровської області на користь позивача 1 700 грн.
державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині
стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з
податку на додану вартість за лютий 2004 р. у розмірі
5 849 220 грн. припинено.
У касаційній скарзі Марганецька ОДПІ Дніпропетровської
області просить скасувати постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 24.02.2005, рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2004 у
справі N 17/194, посилаючись на неправильне застосування
господарським судом апеляційної інстанції п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7
Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997
N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(зі змінами і доповненнями).
Відповідач - 1 не скористався своїм процесуальним правом на
участь свого представника у судовому засіданні касаційної
інстанції.
Заслухавши пояснення представників позивача і
відповідача - 2, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши
на підставі встановлених в них фактичних обставин правильність
застосування господарським судом апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція виходить із обставин, встановлених у справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено наступне.
22.03.2004 позивачем було подано до Марганецької ОДПІ
Дніпропетровської області податкову декларацію з податку на додану
вартість за лютий 2004 р., відповідно до якої (рядок 25) сума
податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за
підсумками поточного звітного періоду складає 5 849 220 грн. та
підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань
платника податків протягом трьох наступних звітних періодів шляхом
перерахування цієї суми на рахунок в установі банку.
Граничний термін для відшкодування податку на додану вартість
після погашення податкових зобов'язань в даному випадку настав
01.08.2004.
Господарськими судами встановлено, що фактично відшкодування
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий
2004 р. у сумі 5 849 220 грн. було здійснено 22.10.2004 (що
підтверджено копіями платіжного доручення від 22.10.2004 N 12 та
меморіального ордеру від 21.10.2004 N 12), тобто з порушенням
строків, встановлених п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
У зв'язку з наведеним господарським судом було задоволено
заяву позивача про зміну позовних вимог щодо стягнення з
державного бюджету процентів за несвоєчасне відшкодування податку
на додану вартість по декларації за лютий 2004 р. у сумі
123 072,39 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд апеляційної інстанції всебічно і повно дослідив
всі обставини справи і прийшов до правильного висновку щодо
законності і обґрунтованості вимог позивача про стягнення
процентів за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість
за лютий 2004 р., з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що
підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового
кредиту звітного періоду.
Згідно з п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у
разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно
з п.п. 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума
підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету
України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період. За бажанням платника
податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або
частково зарахована в рахунок майбутніх платежів з цього податку.
Таке рішення платника податку відображається в податковій
декларації.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю, на суму
якої нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової
ставки Національного банку України, встановленої на момент її
виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Платник податку має право у будь-який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про
стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплачених податків.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено і матеріалами справи підтверджено факт відшкодування
бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за лютий
2004 р. у сумі 5 849 220 грн. 22.10.2004 (копія платіжного
доручення від 22.10.2004 N 12, копія меморіального ордеру від
21.10.2004 N 12), тобто з порушенням строків, встановлених
п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відповідач, не заперечуючи проти факту порушення строків
відшкодування податку на додану вартість по декларації за лютий
2004 р. і проти правильності розрахунку процентів, посилається в
касаційній скарзі на неправильне застосування господарськими
судами п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки (на думку відповідача)
зазначена норма Закону передбачає тільки нарахування процентів, а
не їх стягнення.
Однак, слід зазначити, що доводи заявника щодо відсутності
законодавчих підстав для стягнення процентів, нарахованих за
несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість
(при встановлені судами факту несвоєчасного відшкодування), не
можуть бути взяті до уваги, оскільки суперечать змісту п.п. 7.7.3
п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
З огляду на викладене, постанова Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 24.02.2005 у справі N 17/194
є законною та обгрунтованою, у зв'язку з чим підстав для її
скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Марганецької ОДПІ у Дніпропетровській
області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 24.02.2005 у справі
N 17/194 - без змін.