ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 15.06.2005                                       Справа N 6/91"д"
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 25.08.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суду України  у  складі  колегії  суддів:
Невдашенко Л.П., Михайлюк М.В., Дунаєвської Н.Г.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Товариства з   обмеженою   відповідальністю   "Фабрика   "КЛАСУМ",
с. Тетерівка
     на ухвалу    від    17.08.2004   Житомирського   апеляційного
господарського суду
     у справі господарського суду N 6/91 "д" Житомирської області
     за позовом Першого заступника Генерального прокурора  України
в інтересах держави в особі Національного банку України, м. Київ
     до
     Товариства з    обмеженою    відповідальністю   "Інтерстиль",
с. Тетерівка
     Товариства з обмеженою відповідальністю "Класичні  і  сучасні
меблі", м. Славутич
     Товариства з  обмеженою  відповідальністю  "Фабрика  КЛАСУМ",
с. Тетерівка
 
     про   визнання  договору  фінансового   лізингу,   укладеного
30.10.2000,  угоди від 30.01.2001 про поступку договору недійсними
та повернення майна, отриманого за цими договорами
 
     за участю представників сторін:
     від позивача - Малярчук В.І.
     від відповідача - Копиленко О.Ю.
     представник Генеральної прокуратури України - Спіженко О.Б.
     В С Т А Н О В И В:
 
     Ухвалою Житомирського апеляційного  господарського  суду  від
17.08.2004  повернуто  без розгляду апеляційну скаргу Товариства з
обмеженою   відповідальністю   "Фабрика    КЛАСУМ"    на    ухвалу
господарського   суду   Житомирської  області  від  26.07.2004  на
підставі п. 2 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Суд мотивував своє рішення тим,  що відповідно до ч. 1 ст. 95
ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          особа,  яка  подає  апеляційну  скаргу,
надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї
документів,  які  у  сторони  відсутні.  Докази  надсилання  копії
апеляційної  скарги  іншій  стороні  у  справі  додаються до такої
скарги при її поданні до суду.
 
     Належних доказів, зазначає суд, які б свідчили про надсилання
копії   апеляційної   скарги  на  адресу  Генеральної  прокуратури
України, що подала позов, скаржником не надано.
 
     Оскаржуючи ухвалу  апеляційного  суду,  скаржник  просить  її
скасувати,  а  справу  передати для розгляду апеляційній інстанції
посилаючись на те,  що  при  винесенні  ухвали  апеляційним  судом
порушено  норми процесуального права,  а саме ст.ст.  54,  63,  97
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Зокрема, скаржник зазначає,  що належним доказом  направлення
саме  копії  апеляційної  скарги  іншій  стороні по справі є бланк
опису вкладення завірений відділенням зв'язку,  який і було додано
до апеляційної скарги.
 
     Крім того,  апеляційну  скаргу направлено на адресу позивача,
яка була вказана в позовній заяві.
 
     Заслухавши учасників судового процесу,  перевіривши  юридичну
оцінку встановлений судом фактичних обставин справи та її повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
 
     Ухвалою господарського    суду   Житомирської   області   від
26.07.2004  порушено  провадження  у  справі  за  позовом  Першого
заступника  Генерального  прокурора  України в інтересах держави в
особі  Національного  банку  України  до  Товариства  з  обмеженою
відповідальністю     "Інтерстиль",    Товариства    з    обмеженою
відповідальністю  "Класичні  і  сучасні   меблі",   Товариства   з
обмеженою  відповідальністю "Фабрика КЛАСУМ" про визнання договору
фінансового лізингу, укладеного 30.10.2000 між ТОВ "Інтерстиль" та
ТОВ  "Класичні  сучасні меблі",  угоди від 30.01.2001 про поступку
договору недійсними та повернення отриманого  за  цими  договорами
майнового комплексу    меблевої    фабрики,    розташованого    по
вул. Шкільній,  74 в с.  Тетерівка Житомирської області.  З  метою
забезпечення  позову,  господарським  судом  відповідно  до  вимог
ст.ст. 66,  67  Господарського  процесуального   кодексу   України
( 1798-12  ) (1798-12)
          заборонено  відповідачам  до  розгляду спору по суті
відчужувати цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою:
с. Тетерівка Житомирської області, вул. Шкільна, 74.
 
     Товариство з  обмеженою  відповідальністю "Фабрика КЛАСУМ" не
погодившись  з  ухвалою  суду  в  частині   забезпечення   позову,
оскаржило її до апеляційного суду.
 
     Житомирський апеляційний   господарський   суд   ухвалою  від
17.08.2004 повернув без розгляду апеляційну  скаргу  ТОА  "Фабрика
КЛАСУМ"  на  підставі  п.  2 ст.  97 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Як вбачається  з   матеріалів   справи,   господарський   суд
Житомирської  області  в ухвалі про порушення провадження у справі
зазначив, що забезпечення позову діє до розгляду справи по суті.
 
     Господарський суд Житомирської області 25.08.2004 р.  прийняв
рішення,  яким позовні вимоги задовольнив,  тобто спір вирішено по
суті,  а тому ухвала господарського суду Житомирської області  від
26.07.2004   про   порушення   провадження   у  справі  в  частині
забезпечення позову втратила чинність.
 
     Керуючись ст.ст.   111-5,   111-9,   111-10    Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Ухвалу Житомирського  апеляційного  господарського  суду  від
17.08.2004  у  справі  N  6/91"д"  залишити без змін,  а касаційну
скаргу без задоволення.