ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2005 Справа N 24/791-43/586
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши касаційну скаргу Київської міської ради
на постанову від 28.02.2005 Київського апеляційного
господарського суду
та на рішення від 21.01.2005
у справі N 24/791-43/586 господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "Антарес-Компані"
до Київської міської ради
третя особа Київська міське управління земельних ресурсів
про спонукання до виконання дій
за участю представників сторін [...]
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес-Компані"
звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Київської
міської ради та третьої особи Головного управління земельних
ресурсів Київської міської ради про спонукання Київської міської
ради укласти договір оренди, зареєструвати договір оренди
зарезервованої земельної ділянки за адресою м. Київ, вул. Героїв
Дніпра, 37.
Рішенням від 22.12.2003 господарського суду м. Києва позов
задоволено, Головне управління земельних ресурсів Київської
міської ради зобов'язано укласти з позивачем договір оренди
земельної ділянки площею 0,7343 га строком на 25 років.
Постановою від 30.06.2004 Вищий господарський суд України
рішення у справі скасував, а справу направив на новий розгляд до
суду першої інстанції для встановлення обставин наявності рішення
компетентного органу про надання земельної ділянки, повноваження
Головного управління земельних ресурсів Київської міської ради
укладати договори оренди земельних ділянок згідно ЗК України
( 2768-14 ) (2768-14)
, підстави укладання договорів резервування згідно
земельного законодавства та обставини виникнення спору між
сторонами у справі.
При новому розгляді справи позивач змінив та доповнив свої
позовні вимоги.
Рішенням від 21.01.2004 господарський суд м. Києва (колегія
суддів у складі: [...] ) позов задовольнив частково, зобов'язавши
Київську міську раду затвердити проект відведення ТОВ
"Антарес-Компані" земельної ділянки розміром 0,7343 га за адресою:
м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 37 (кінцева зупинка трамваїв NN 4,
16) в Оболонському районі м. Києва та надати вказану земельну
ділянку в користування на підставі договору оренди для
будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-побутового
комплексу.
Рішення в цій частині мотивовано тим, що залишення Київською
міською радою без належного розгляду в установлені строки
клопотання ТОВ "Антарес-Компані" про надання в оренду земельної
ділянки є безпідставним, необґрунтованим та суперечить вимогам
чинного законодавства, рішенням Київської міської ради і договору
про резервування земельної ділянки.
В частині вимог про визнання недійсним рішення Київської
міської ради від 23.12.2003 про відмову ТОВ "Антарес-Компані" у
наданні земельної ділянки провадження у справі припинено за
відсутністю предмету спору, оскільки існує лише проект такого
рішення.
Постановою від 28.02.2005 Київський апеляційний господарський
суд (колегія суддів у складі: [...]) рішення суду першої інстанції
залишив без змін.
Ухвалою від 21.04.2005 Вищий господарський суд України
порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача,
яка мотивована порушенням судами ст. 13 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст. 9, 123-126 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
, ст. 5
Закону України "Про основи містобудування" ( 2780-12 ) (2780-12)
.
Заслухавши суддю-доповідача [...], пояснення представників
сторін, що підтримали викладені у справі доводи, перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційні скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
Предметом даного спору з урахуванням зміни позовних вимог є
спонукання Київської міської ради укласти та зареєструвати договір
оренди земельної ділянки з ТОВ "Антарес-Компані".
Крім того, позивачем заявлялись вимоги про визнання недійсним
рішення Київської міської ради від 23.12.2003, проте в цій частині
провадження правомірно припинено судом через встановлення
фактичної відсутності такого рішення та наявності лише його
проекту.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції,
розпорядженням від 22.10.1999 N 1071 Мінської РДА у м. Києві
позивачу було надано дозвіл на реконструкцію торгівельної зони,
благоустрій прилеглої території за адресою пр. Оболонський, 49,
вул. Героїв Дніпра, 37. Цим розпорядженням позивача було
призначено генеральним замовником вказаної реконструкції
торгівельної зони, зобов'язано виконати проект реконструкції та
благоустрою території, погодити його з Головархітектурою та
відповідними службами району. Дозвіл на проведення будівельних
робіт позивач повинен був отримати в Головному управлінні
архітектурно-будівельного контролю м. Києва.
Своїм листом від 03.11.1999 N 1030 Мінська РДА у м. Києві
надала згоду на відведення позивачу спірної земельної ділянки для
будівництва торговельно-побутового комплексу.
Згідно з п. 29 рішення Київської міської ради від 30.11.2000
N 89/1066 ( ra_089023-00 ) (ra_089023-00)
"Про погодження місць розташування
об'єктів" позивачу було погоджено місце розташування
торговельно-побутового комплексу на вул. Героїв Дніпра, 37 у
Мінському районі на землях міської забудови орієнтовною площею
0,75 га.
26 квітня 2001 року між Київською міською радою в особі
Київського міського управління земельних ресурсів та позивачем
було укладено договір N 103 про резервування спірної земельної
ділянки, до якого додано план та довідка N РЮ-00060/2001 про
грошову оцінку цієї ділянки (кадастровий номер 780411.05).
Згідно цього договору за умови дотримання вимог п. 29 рішення
Київської міської ради від 30.11.2000 N 89/1066 ( ra_089023-00 ) (ra_089023-00)
та договору резервування земельної ділянки позивач має переважне
право на одержання документів, що посвідчують право користування
зарезервованою земельною ділянкою.
З матеріалів кадастрової справи N 7146 ТОВ "Антарес-компані"
вбачається, що на підставі доручення Київської міської ради був
розроблений проект відведення земельних ділянок позивачу для
будівництва торговельно-побутового комплексу на вул. Героїв
Дніпра, 37 (кінцева зупинка трамваїв NN 4, 16) у Оболонському
районі м. Києва. Вказаний проект було узгоджено з Головним
управлінням містобудування та архітектури КМДА (позитивний
висновок від 01.11.2002 N 18-3360), Державним управлінням екології
та природних ресурсів в м. Києві (позитивний висновок N 271-1 від
16.01.2003), Головним державним санітарним лікарем м. Києва
(позитивний висновок N 147 від 17.10.2002), управлінням охорони
пам'яток історії, культури та історичного середовища (позитивний
висновок N 385-з від 07.11.2002). Проект мав позитивний висновок
комплексної державної експертизи від 23.12.2002, а його
архітектурно-планувальна частина погоджена
архітектурно-містобудівною радою КМДА (протокол N 0381 від
20.06.2001).
Головним управлінням земельних ресурсів КМДА надано
позитивний висновок N 20/995-13 від 26.06.2003 щодо проекту
відведення земельних ділянок позивачу.
На підставі наданих доказів суди встановили, що позивач свої
зобов'язання, передбачені вказаним рішенням Київської міської ради
та договором резервування земельної ділянки, виконав у повному
обсязі у встановлений договором строк та звернувся до Київської
міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду
та надав для цього всі необхідні документи. Однак у визначені
законом строки Київська міська рада не розглянула вказане
клопотання і відповідні документи про надання земельної ділянки у
користування ТОВ "Антарес-Компані" та відповідне рішення з цього
приводу не прийняла.
Тобто задовольняючи позов, суди першої та апеляційної
інстанції виходили з того, що проект відведення позивачу спірної
земельної ділянки та оформлені в зв'язку з цим документи
відповідають вимогам чинного законодавства, положенням рішень
Київської міської ради і умовам договору резервування земельної
ділянки, тому законні підстави для відмови у наданні вказаної
земельної ділянки в оренду позивачу відсутні; а залишення
Київською міською радою без належного розгляду в установлені
строки відповідного клопотання позивача є безпідставним та
суперечить вимогам чинного законодавства.
При цьому судами не було враховано наступне.
Приписи ст.ст. 13 і 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
визначають, що від імені Українського народу права власності
здійснюють органи державної влади та органи місцевого
самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти
права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти,
користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно ст.ст. 142-145 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім
інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють
територіальної громади через органи самоврядування в межах їх
повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування
захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
визначено, що громадяни та
юридичні особи набувають права власності та права користування
земельними ділянками із земель державної або комунальної власності
за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого
самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу ст. 124 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
передача в оренду
земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній
власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу
виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом
укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно зі ст. 16 Закону України "Про оренду землі" ( 161-14 ) (161-14)
особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель
державної або комунальної власності, подає до відповідного органу
виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем
розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви
(клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у
порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди
орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають
договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 12 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
визначає повноваження
сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до
яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних
громад; надання земельних ділянок у користування із земель
комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про
місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
питання надання
земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні
ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і
фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи
бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування,
вирішуються в судовому порядку.
Судами при розгляді даної справи встановлено, що Київською
міською радою не приймалося рішення про надання або відмову в
наданні спірної земельної ділянки позивачу.
Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору
оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або
комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про
надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу надати в
користування земельну ділянку на підставі договору оренди за
відсутності відповідного рішення є порушенням його виключного
передбаченого Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
права на
здійснення права власності від імені українського народу та
управління землями, яке підлягає захисту.
Укладення між позивачем та Київською міською радою договору
резервування земельної ділянки та його умови в будь-якому разі не
повинні суперечити та не змінюють вимог законодавства щодо порядку
надання земельних ділянок в оренду, зокрема, щодо обов'язковості
прийняття радою відповідного рішення.
Недотримання ж радою вимог земельного законодавства та
неприйняття нею рішення не може бути підставою для порушення
судами земельного законодавства. А порушені права позивача
підлягають захисту способами передбаченими ст. 152 ЗК України
( 2768-14 ) (2768-14)
з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства.
Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на
земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав,
визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів
місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених
законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав
юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій
чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого
самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п. 2 ст. 77
Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
.
Тобто задовольняючи позов, суди не врахували право ради
самостійно визначити висновки по розгляду питання щодо надання в
користування земельної ділянки, а також компетенцію суду
відповідно до чинного законодавства лише щодо спонукання ради
розглянути подане клопотання без визначення судом певного змісту
висновку рішення сесії.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про
неправомірність часткового задоволення позову, тому рішення і
постанова підлягають частковому скасуванню з прийняттям нового
рішення про відмову в задоволенні вказаної вище частини позовних
вимог.
Судові витрати підлягають покладенню на позивача відповідно
до ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст.ст. 49, 108, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Пункти 1, 2 резолютивної частини рішення господарського
суду м. Києва від 21.01.2004 у справі N 24/791-43/586 скасувати.
3. Позовні вимоги в частині зобов'язання Київської міської
ради укласти та зареєструвати договір оренди з ТОВ
"Антарес-Компані" земельної ділянки розміром 0,7343 га за
адресою - м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 37 строком на 25 років
залишити без задоволення.
4. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
28.02.2005 у справі N 24/791-43/586 скасувати в цій же частині.
5. В решті рішення та постанову залишити без змін.
6. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на
стягнення з ТОВ "Антарес-Компані" судових витрат у встановленому
законом порядку.