ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2005 Справа N 18/448
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 08.09.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Трест
Укрремшляхчормет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської
області від 09 лютого 2005 року та постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 18 квітня 2005 року у справі
N 18/448 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Трест Укрремшляхчормет",
м. Дніпропетровськ, до Гаражного кооперативу "Сонячний",
м. Дніпропетровськ,
про зобов'язання здійснити підписання акту прийому-передачі
будівельних робіт та стягнення 24 178 грн. 26 коп.
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2004 року позивач ВАТ "Трест Укрремшляхчормет"
звернувся до господарського суду з позовом до кооперативу по
будівництву і експлуатації колективних гаражів і стоянок
"Сонячний" про стягнення 24 178 грн. 26 коп.
Вказував, що у листопаді 1999 року між ним та відповідачем
листом був узгоджений кошторис на будівництво майстерень загальною
вартістю 6 632,00 крб.
Зазначав, що будівництво ремонтних майстерень ним, позивачем
було виконано.
Посилаючись на невиконання відповідачем листа N 58/04 від
17.05.2004 р., щодо підписання Акту N 1 прийому-передачі
будівельних робіт на суму 24 178 грн. 26 коп., позивач просив
зобов'язати відповідача підписати зазначений акт та стягнути
заборгованість у сумі 24 178 грн. 26 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
9 лютого 2005 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення в частині зобов'язання відповідача підписати акт
прийому-передачі мотивовано пропуском строку позовної давності, в
частині відмови у стягненні заборгованості - безпідставністю вимог
позивача.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 18 квітня 2005 року рішення місцевого суду залишено без
змін.
Постанова мотивована відсутністю у відповідача грошових
зобов'язань перед позивачем.
У касаційній скарзі ВАТ "Трест Укрремшляхчормет" просить
скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області
від 09.02.2005 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 18.04.2005 р., посилаючись на порушення
судом норм матеріального та процесуального права, зокрема
ст.ст. 332, 342 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права
судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року N 11
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення", рішення є законним тоді,
коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної
інстанції відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності.
Так, судами встановлено, у листопаді 1999 року голова
правління кооперативу по будівництву та експлуатації колективних
гаражів стоянок "Сонячний" звернувся до тресту "Укрремшляхчормет"
(правонаступником якого є позивач) з листом, в якому викладено
прохання виконати роботу по будівництву ремонтних майстерень, з
оплатою вартості робіт згідно кошторису.
(а.с. 14).
Кошторисом, підписаним уповноваженими представниками сторін,
вартість робіт визначена у сумі 6 632 руб.
(а.с. 15-16).
Статтею 4 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
цивільні права і обов'язки
виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також угод,
хоч і передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 42 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
угоди можуть
укладатися усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).
Судом встановлено, що сторонами був укладений договір на
виконання робіт по будівництву майстерні.
Відповідно до ст.ст. 332, 342 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
за
договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск
певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а
замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу,
замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядчиком
відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у
роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них
підрядчикові без зволікання.
Приймання робіт співпадає з їх закінченням та оформляється
актом-приймання-передачі робіт у письмовій формі, оскільки
приймання роботи полягає в передачі предмету підряду і в перевірці
якості.
Судами встановлено, що ремонті майстерні були побудовані в
1991 році.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача, на підставі ст. 80
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
за збігом строку позовної давності на
звернення до суду за захистом порушених прав, суд першої інстанції
виходив з того, що в Акті N 1 приймання виконаних робіт за
грудень 2003 року вказано що роботи виконані з 01.01.1991 р. по
01.11.1991 р., (а.с. 19-20) тому перебіг строку почався з
1991 року, коли позивач виконав роботи по будівництву майстерні.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
передбачено що правила Цивільного кодексу України про
позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення
яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до
набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 71, 76 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
загальний
строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено
(позовна давність) встановлюється в три роки, перебіг троку
позовної давності починається з дня виникнення права на позов.
Право на позов виникає з дня коли особа дізналася або повинна була
дізнатися про порушення свого права.
Відмовляючи у задоволенні вимог про оплату виконаної роботи,
суд виходив з того, що згідно ст. 345 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
замовник
повинен оплатити виконану підрядчиком роботу після здачі всієї
роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно ст.ст. 33, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог та заперечень, господарський суд оцінює
докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем не доведено в порядку ст.ст. 33, 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, факт виконання ним передбачених договором робіт, в
об'ємах, заявлених у позові.
З заведеними висновками правильно погодився суд апеляційної
інстанції розглядаючи справу в апеляційному провадженні правильно
зазначив у своїй постанові що кошторис складено на суму
6 632 крб., позивачем не доведено що саме на цю суму виконано
роботи, та не вказано скільки ця сума складає у гривнях.
Суди прийшли до підставного висновку про необґрунтованість
заявленої позивачем вимоги.
Посилання касаційної скарги на неприйняття судом в якості
доказів накладних, наданих позивачем, як підтвердження виконання
робіт, були належно перевірені судом при вирішенні справи, суд
апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч. 2. ст. 34 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, правильно виходив з того що вказані квитанції
свідчать про те, що фізична особа розрахувався з позивачем за
надані йому послуги.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до
намагань позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що
суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і тому до
уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається
за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком
процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та
їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Трест
Укрремшляхчормет" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
09 лютого 2005 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 18 квітня 2005 року у справі N 18/448
залишити без змін.