ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2005 Справа N 17/144
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги Спеціалізованої
державної податкової інспекції по роботі з підприємствами
гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому розі
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 07.02.2005
у справі господарського суду Дніпропетровської області
за позовом ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому розі
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися
від відповідача:
Бобченко А.Є. - дов. N 3191/10/13-35-034 від 24.02.2005
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 09.11.2004 господарського суду Дніпропетровської
області частково задоволено позовні вимоги. Визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної
податкової інспекції по роботі з підприємствами
гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому розі N 0000322330/3
від 29.06.2004.
В решті частини позову відмовлено.
Постановою від 07.02.2005 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 09.11.2004 залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що згідно статті 12 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
протягом дії мораторію не
нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші
санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань
і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів).
Не погоджуючись з судовими рішеннями в частині визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення N 0000322330/3 від
29.06.2004 Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з
підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі
звернулася до Вищого господарського суду України і просить їх
скасувати, мотивуючи тим, що зазначені судові рішення прийняті
внаслідок неправильного застосування судами норм матеріального та
процесуального права, зокрема п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
;
ст.ст. 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
; ст.ст. 4-2, 4-3
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарський суд правомірно дійшов висновку щодо відмови в
задоволенні позовних вимог про визнання частково недійсним
податкового повідомлення-рішення N 0000432330/3 від 29.06.2004,
яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів в сумі 37 000,00 грн. Судові рішення в цій частині не
оскаржуються.
Стосовно стягнення штрафних санкцій, то відповідно до ст. 12
Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
протягом дії мораторію не
нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші
санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань
і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів).
Ст. 1 вищевказаного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
визначено, що
мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання
боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків
і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до
дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на
забезпечення цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і
зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення
про введення мораторію.
Статтею 11 цього Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачено, що мораторій
на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням
справи про банкрутство.
Таким чином, з моменту порушення справи про банкрутство
одночасно застосовується і мораторій в період якого боржник
звільняється від виконання грошових зобов'язань та зобов'язань
щодо сплати податків і зборів, що виникли до введення мораторію,
так і заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 07.02.2005 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду зі справи N 17/144 залишити без змін.