ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2005 Справа N 10/124
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 18.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого, Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги ДПІ у м. Полтаві
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 29.12.2004
у справі господарського суду Полтавської області
за позовом ТОВ ВКК "Украгропромторг"
до ДПІ у м. Полтаві
ВДК у м. Полтаві
про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість у сумі 215460,00
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися
від відповідачів: не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 11.11.2004 господарського суду Полтавської
області задоволено позовні вимоги щодо стягнення з Державного
бюджету України на користь ТОВ ВКК "Украгропромторг" -
215 460,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість.
Постановою від 29.12.2004 Київського міжобласного
апеляційного господарського суду рішення господарського суду
Полтавської області від 11.11.2004 змінено, доповнено його
резолютивну частину пунктом 5 наступного змісту: - в задоволенні
зустрічного позову відмовити повністю.
Постанова мотивована тим, що відповідно до ст. 11 Закону
України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
органи Державної податкової служби здійснюють, зокрема, перевірку
бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій. Наказом ДПА
України від 25.03.1998 за N 139 ( v0139225-98 ) (v0139225-98)
"Про посилення
контролю за проведенням установленого порядку відшкодування
податку на додану вартість" відшкодування податку на додану
вартість у сумі більше 10000 гривень проводиться після
документальної перевірки платника та зустрічних перевірок його
основних постачальників. Обов'язковість проведення зустрічних
перевірок визначається податковими органами самостійно, але
призначення такої перевірки не може подовжити визначений Законом
місячний термін відшкодування податку на додану вартість.
Зустрічні позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві задоволенню не
підлягають, оскільки податкові повідомлення-рішення N 0000212600/0
та N 0000262600/0 від 27.02.2004 визнані недійсними рішенням
господарського суду Полтавської області від 15.07.2004 у справі
N 3/47.
Не погоджуючись з постановою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду ДПІ у м. Полтаві звернулася до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить
її скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм
матеріального та процесуального права, зокрема, п. 1 ст. 11 Закону
України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
; не
враховані вимоги наказу ДПА України "Про затвердження Методичних
вказівок по організації порядку адміністрування відшкодування
податку на додану вартість" від 01.08.1998 за N 375
( v0375225-98 ) (v0375225-98)
, наказу ДПА України "Щодо здійснення ефективного
контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на
додану вартість юридичним особам" від 24.04.2003 за N 196-ДСК
( v0196225-03 ) (v0196225-03)
; п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Відповідно до п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.3 п. 7.1 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми
податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з
бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових
зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів
(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту звітного періоду. У разі коли за результатами звітного
періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має
від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику
податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного
після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період. За бажанням платника
податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або
частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке
рішення платника податку відображається в податковій декларації.
Господарським судом встановлено, що ТОВ ВКК "Украгропромторг"
своєчасно здійснило обчислення податку на додану вартість за
результатами господарської діяльності у січні 2004 року та подало
до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану
вартість за цей період з від'ємним значенням ПДВ (бюджетне
відшкодування) по рядку 25 декларації на суму 215460,00 грн.
Пунктом 4 Указу Президента України "Про деякі зміни в
оподаткуванні" N 857/98 ( 857/98 ) (857/98)
від 07.08.1998 (зі змінами і
доповненнями), визначено що якщо сума від'ємного значення податку
не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом
трьох наступних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з
Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством,
протягом місяця, що настає після подання декларації за третій
звітний період після виникнення від'ємного значення податку. Строк
бюджетного відшкодування позивачу з податку на додану вартість за
січень 2004 року в сумі 215460,00 грн. закінчився у квітні
2004 року.
Порядком відшкодування податку на додану вартість,
затвердженого наказом ДПА України та Державного казначейства
України від 21.05.2001 за N 200/86 ( z0489-01 ) (z0489-01)
, передбачено, що
відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється
органами Державного казначейства України за висновком податкових
органів або за рішенням суду. Оскільки, відповідно до п.п. 7.7.3
п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, суми, не відшкодовані платнику податку протягом
місяця наступного після подачі декларації, вважаються бюджетною
заборгованістю, і платник податку має право у будь-який момент
після її виникнення звернутися до суду з позовом про стягнення
коштів бюджету, місцевий суд обґрунтовано прийняв позов до
розгляду та задовольнив вимогу позивача.
Місцевим судом обґрунтовано не прийнято до уваги посилання
першого відповідача на обов'язковість здійснення перевірки
обрахування та сплати ПДВ по ланцюгу власників товарів від
постачальника до виробника, оскільки ч. 2 п.п. 7.7.3 п.п. 7.7
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
єдиною підставою для отримання відшкодування,
визначає дані податкової декларації і не містить ніяких додаткових
вимог.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зустрічні
позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві задоволенню не підлягають,
оскільки податкові повідомлення-рішення N 0000212600/0 та
N 000026200/0 від 27.02.2004 року визнані недійсними рішенням
господарського суду Полтавської області від 15.07.2004 року у
справі N 3/47. Рішення набрало чинності.
Зважаючи на викладене, колегія судців вважає, що
господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 29.12.2004 Київського апеляційного
господарського суду зі справи N 10/124 залишити без змін.