ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2005 Справа N 02-2-27/10867
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 18.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
заступника Генерального прокурора України на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 1 лютого 2005 року у справі
N 02-2-27/10867 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
латвійсько-українського спільного виробничо-комерційного
підприємства "Агротехсервіс" до відкритого акціонерного товариства
"Херсонський нафтопереробний комплекс", Генеральної прокуратури
України та Кабінету Міністрів України
про стягнення суми
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю
латвійсько-українське спільне виробничо-комерційне підприємство
"Агротехсервіс" звернулось до господарського суду м. Києва з
позовом до відкритого акціонерного товариства "Херсонський
нафтопереробний комплекс", Генеральної прокуратури України та
Кабінету Міністрів України про стягнення солідарно матеріальної
шкоди в сумі 74295034 грн., посилаючись на невиконання відкритим
акціонерним товариством "Херсонський нафтопереробний комплекс"
зобов'язань, передбачених п. 2 договору N 824 щодо оплати вартості
поставленої позивачем у 1992 році на переробку 60000 т нафти, та
протиправне чинення перешкод посадовими особами Генеральної
прокуратури України та Кабінету Міністрів України виконанню
рішення Вищого арбітражного суду України від 10 квітня 1998 року
та постанови Верховного Суду України від 21 січня 2002 року у
справі N 3/8-59/3.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 29 листопада
2004 року позов повернуто без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
1 лютого 2005 року ухвалу місцевого суду скасовано, матеріали
справи передані до господарського суду м. Києва для розгляду.
У касаційному поданні заступник Генерального прокурора
України просить скасувати постанову апеляційного господарського
суду, посилаючись на те, що попередньою судовою інстанцією
неправильно застосовані норми процесуального права, та залишити в
силі ухвалу суду першої інстанції.
У відзиві на касаційне подання відкрите акціонерне товариство
"Херсонський нафтопереробний комплекс" просить задовольнити
касаційну скаргу, скасувати оскаржувану постанову суду другої
інстанції та припинити провадження у справі.
Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін,
вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного
подання та відзиву на нього, суд вважає, що касаційне подання не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву без розгляду, місцевий господарський
суд виходив з того, що в позові не наведено обґрунтування позовних
вимог щодо Генеральної прокуратури України та Кабінету Міністрів
України, а без вказаних відповідачів спір підвідомчий
господарському суду Херсонської області. При цьому, судом
зазначено, що позовні вимоги заявлені у зв'язку з заподіянням
матеріальних збитків, що виникли внаслідок невиконання судового
рішення відкритим акціонерним товариством "Херсонський
нафтопереробний комплекс", а доказів того, що відповідачі вчинили
перераховані позивачем дії поза межами їх компетенції, не надано,
отже немає підстав вважати позовні вимоги обґрунтованими.
Разом з тим, судом вказано на те, що позов викладений
російською мовою, тоді як згідно ст. 3 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
позов має бути
викладений українською мовою.
Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, виходячи з
умов ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційний господарський суд дійшов правомірного
висновку про необхідність скасування ухвали місцевого суду.
При цьому, апеляційним судом зазначено, що згідно вимог
ст. 17 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
встановивши, що справа не підвідомча господарському суду м. Києва,
суд першої інстанції повинен був направити її за встановленою
підсудністю.
Та обставина, що позовна заява викладена російською мовою, не
є підставою для її повернення без розгляду.
Висновок суду другої інстанції про те, що при винесенні
ухвали у справі місцевим судом порушені норми процесуального
права, є законним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного
законодавства України, а доводи касаційного подання його не
спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування
постанови апеляційного господарського суду у справі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України - П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання заступника Генерального прокурора України
залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 1 лютого 2005 року у справі
N 02-2-27/10867 - без змін.