ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2005 Справа N 30/188-04-6198
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 31.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дерепи В.І
суддів: Грека Б.М. - (доповідача у справі), Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Спільного малого підприємства ім. Шевченко
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
16.02.05
у справі N 30/188-04-6198 господарського суду Одеської
області
за позовом Закритого акціонерного товариства фірма
"Нафтогазбуд"
до Спільного малого підприємства ім. Шевченко,
Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної
компанії "Нафтогаз України"
про стягнення 102350,49 грн.
за участю представників від:
позивача - не з'явилися, були належно повідомлені
відповідача - Дягилев В.В (дов. від 21.04.05)
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ фірмою "Нафтогазбуд" в особі Управління механізації N 22
у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до
Сумісного малого підприємства ім. Шевченко та до Одеського
лінійного виробничого управління магістральних газопроводів
солідарне про стягнення з відповідачів 102350,49 грн., в тому
числі: 81334 грн. вартості виконаних підрядних робіт, 10689 грн.
пені, 8316,49 грн. інфляційних витрат та 2001 грн. річних.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.04,
замінено неналежного відповідача - Одеське лінійне виробниче
управління магістральних газопроводів, яке не є юридичною особою,
на юридичну особу - Дочірню компанію "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України" (м. Київ, 01021, узвіз Кловський, 9/1).
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.10.04
(суддя Рога Н.В.), залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 16.02.05 (колегія суддів у
складі: головуючого-судді Мирошниченко М.А., суддів:
Бєляновського В.В., Шевченко В.В.) позов задоволено частково, а
саме, з СМП ім. Шевченко на користь позивача стягнуто борг у сумі
81334 грн., інфляційні у сумі 8316,49 грн., річні у сумі
2001 грн., пеня у сумі 9557,90 грн., витрати по сплаті держмита у
сумі 1023,50 грн., витрати за ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн.
та витрати на послуги адвоката у сумі 10 250 грн.; Дочірню
компанію "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від відповідальності
звільнено; у частині стягнення пені у сумі 1131,10 грн.
відмовлено.
Судові акти мотивовані тим, що з контракту від 04.07.02. не
вбачається солідарного обов'язку відповідачів по справі, як це
передбачено ст. 174 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. Умовами контракту від
04.07.02 не передбачено можливості односторонньої відмови від
виконання його умов, отже, СМП ім. Шевченко зобов'язано виконати
прийняті на себе зобов'язання, зокрема, щодо оплати за виконані
роботи. Вимога позивача щодо стягнення інфляційних у сумі
8316,49 грн. та 3% річних у сумі 2001 грн. є обґрунтованою.
Виходячи зі ставки НБУ - 7% за період до 09.06.04 та ставки НБУ -
7,5% за період з 09.06.04, а не 8% як вказав позивач, пеню суди
присудили до стягнення у сумі 9557,90 грн. В обґрунтування свого
рішення суди також послалися на ст.ст. 525, 625 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими актами,
відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 16.02.05 та рішення
господарського суду Одеської області від 08.10.04 та припинити
провадження у справі. Касаційна скарга мотивована посиланням на
те, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та
місце судового засідання, та на те, що фактично відповідачем була
вчасно погашена сума основної заборгованості, а відтак, позов не
підлягає задоволенню, тому, і штрафні санкції були нараховані
неправомірно.
Клопотання позивача, які надійшли до Вищого господарського
суду України до початку судового засідання, не підлягають
задоволенню, позаяк вони заявлені без врахування специфіки порядку
касаційного перегляду справ у Вищому господарському суді України.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами було встановлено, що позивач, відповідно до умов
контракту на виконання робіт при будівництві об'єкту
газопроводу-відводу до смт. Ширяево (Вікторівка) від 04.07.02
виконав для першого відповідача підрядні роботи на суму
129 834 грн. Факт виконання робіт та їх вартість не заперечується
сторонами.
Відповідач перерахував в рахунок виконаних підрядних робіт
часткову оплату в сумі 48500 грн., а саме: 21.10.02 - 8500 грн.;
22.05.02 - 20000 грн.; 15.08.03 - 20000 грн. Тому суди дійшли
висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем складає
101334 грн. (129834 - 20000 - 8500 - 20000) = 81334 грн. І на цю
суму, відповідно, були нараховані штрафні санкції, інфляційні
витрати, та 3% річних.
Проте, з таким висновком не можна погодитись, адже
апеляційним господарським судом не було надано належної правової
оцінки платіжному дорученню N 88 від 30.09.02, в якому вказано, що
СМП ім. Шевченко перерахувало УМ N 22 ЗАТ фірми "Нафтогазбуд"
аванс у сумі 74500,00 грн. за виконані роботи по будівництву
газопроводу-відводу до смт Ширяєво. Даний доказ не був прийнятий
до уваги господарським судом апеляційної інстанції з посиланням на
те, що ці кошти могли бути перераховані позивачу за попередні
роботи, втім, з матеріалів справи не вбачається, а судами не
встановлено, що між сторонами існують будь-які інші зобов'язання,
крім контракту на будівництво об'єкту газопроводу-відводу до
смт. Ширяево (Вікторівка) від 04.07.02.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що судові акти у справі були ухвалені на неповно
з'ясованих обставинах, а відтак, не є обґрунтованими та законними.
Разом з тим, господарський суд касаційної інстанції вважає за
необхідне зазначити, що доказ повідомлення відповідача про час та
місце судового засідання (а.с.96) не є належним, так як з нього не
вбачається, що ухвала була вручена уповноваженому представнику
відповідача. Крім того, згідно довідки Новоукраїнської сільської
ради, на адресу відповідача не надходило документів, про виклик до
суду.
Зважаючи на те, що під час ухвалення рішення та постанови
судами були допущені порушення норм матеріального і процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за
необхідне скасувати постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 16.02.05 та рішення господарського суду
Одеської області від 08.10.04 та направити справу на новий розгляд
до господарського суду Одеської області.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, пунктом 3
частини 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Спільного малого підприємства ім. Шевченко
від 11.05.05 задовольнити частково, постанову Одеського
апеляційного господарського суду від 16.02.05 та рішення
господарського суду Одеської області від 08.10.04 у справі
N 30/188-04-6198 скасувати, справу N 30/188-04-6198 направити на
новий розгляд до господарського суду Одеської області.