ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2005 Справа N 17-6-40/02-7276
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. - головуючого, Бур'янової С.С. (доповідач),
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Одеський ливарний завод"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
09.03.2005 р.
у справі N 17-6-40/02-7276 господарського суду Одеської
області
за позовом ТОВ "Одеський ливарний завод"
до ДП "П.С.Ц. Трейдінг Хандельсгез мбХ"
про визнання права власності
За участю представників сторін
від позивача Гордова А.М. дов. від 28.03.05 р. N 186,
від відповідача - не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
12.08.02 р. ТОВ "Одеський ливарний завод" звернувся до
господарського суду Одеської області з позовом до ДП "П.С.Ц.
Трейдінг Хандельсгез мбХ" про визнання права власності на цілісний
майновий комплекс, розташований за адресою: м. Одеса, 21 км
Старокиївської дороги на підставі укладеного 31.12.01 р. між ТОВ
"Одеський ливарний завод" та ДП "П.С.Ц. Трейдінг Хандельсгез мбХ"
договору купівлі-продажу N 1/ЛЗ з додатками та акту
приймання-передачі від 31.12.01 р.
17.09.02 р. рішенням господарського суду Одеської області
позов ТОВ "Одеський ливарний завод" задоволено частково, визнано
за ТОВ "Одеський ливарний завод" право власності на цілісний
майновий комплекс, який розташований за адресою: м. Одеса, 21 км
Старокиївської дороги, в решті задоволення позовних вимог
відмовлено.
08.12.04 р. заступник прокурора Суворовського району м. Одеси
звернувся до господарського суду Одеської області з поданням про
перегляд рішення суду від 17.09.02 р. за нововиявленими
обставинами. Подання внесено з метою відновлення порушених
інтересів держави, яка має частину в уставному фонді ВАТ "Одеський
завод "Центроліт".
31.01.2005 р. ухвалою господарського суду Одеської області
подання заступника прокурора Суворовського району м. Одеси
залишено без задоволення, рішення господарського суду Одеської
області від 17.09.02 р. залишено без змін.
Ухвала мотивована тим, що заступник прокурора помилково
вважає підставою для задоволення вимог щодо визначення права
власності на спірний об'єкт є мирові угоди, які в подальшому були
скасовані. Ці обставини є новими, а не нововиявленими і істотно не
впливають на спірні правовідносини, оскільки на підставі договору
купівлі-продажу від 31.12.2001 р. визнано право власності стосовно
спірного майна за рішенням суду від 17.09.2002 р. Договір
купівлі-продажу був чинним на момент ухвалення рішення.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду помічник
прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся з апеляційним
поданням, в якому просить змінити ухвалу господарського суду від
31.01.2005 р. та задовольнити подання про перегляд рішення
господарського суду Одеської області від 17.09.2002 р., передати
справу на розгляд іншому судді господарського суду Одеської
області. З урахуванням уточнень та доповнень до апеляційного
подання від 04.03.05 р. помічник прокурора Суворовського району
м. Одеси просить скасувати ухвалу господарського суду від
31.01.2005 р. та постановити ухвалу про задоволення подання
заступника прокурора Суворовського району м. Одеси про перегляд за
нововиявленими обставинами рішення господарського суду від
17.09.2002 р., передати справу на розгляд іншому судді
господарського суду Одеської області.
09.03.05 р. постановою Одеського апеляційного господарського
суду апеляційне подання помічника прокурора Суворовського району
м. Одеси задоволено, ухвалу господарського суду від 31.01.2005 р.
скасовано, рішення господарського суду Одеської області від
17.09.02 р. скасовано, договір купівлі-продажу N 1/Л3 від
31.12.10 р., укладений між ДП "П.С.Ц. Трейдінг Хандельсгез мбХ та
ТОВ "Одеський ливарний завод" визнано недійсним, в позові
ТОВ "Одеський ливарний завод" відмовлено.
Постанова мотивована тим, що в основу рішення господарського
суду від 17.09.2002 р. покладено договір купівлі-продажу від
31.12.2001 р., який був укладений за умовами мирової угоди,
затвердженої ухвалою суду, яка в подальшому скасована вищими
інстанціями, а тому ТОВ "Одеський ливарний завод" не може
розглядатися як власник спільного майна. Суд за власною
ініціативою, керуючись п. 1 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
визнав
спірний договір купівлі-продажу недійсним.
Зазначені обставини суд апеляційної інстанції визнав як
нововиявлені, рішення господарського суду від 17.09.2002 р.
скасував і розглянув спір по суті.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного
господарського суду ТОВ "Одеський ливарний завод" звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 09.03.2005 р. з мотивів порушення норм матеріального і
процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу, заступник прокурора
Суворовського району м. Одеси заперечує проти доводів викладених в
ній, вважає їх безпідставними і такими, що не відповідають
фактичним обставинам справи і нормам діючого законодавства, і тому
просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від
09.03.2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія
вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нове
судове рішення, апеляційний суд виходив з того, що зазначені
заступником прокурора Суворовського району м. Одеси обставини є
нововиявленими, а тому подання підлягає задоволенню.
Проте, погодитися із наведеними мотивами задоволення подання
не можна, оскільки зазначені висновки суперечать нормам
матеріального та процесуального права та матеріалам справи.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд може переглянути прийняте
ним судове рішення, яке набрало законної сили за нововиявленими
обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути
відомі заявникові.
Перегляд рішень за нововиявленими обставинами здійснюються на
підставі обставин, які не були і не могли бути відомі заявникові
при вирішенні спору.
У відповідності ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення може
бути переглянуто за двох умов: істотності нововиявлених обставин
для вирішення спору та виявлення їх після прийняття рішення зі
спору.
Отже, виникнення нових, або зміна обставин після вирішення
спору не може бути підставою для перегляду рішення.
Суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку, що факт
скасування ухвали господарського суду Одеської області від
31.01.2005 р., якою затверджено мирову угоду є нововиявленою
обставиною, оскільки в основу рішення суду від 17.09.2002 р. про
визнання права власності покладено договір купівлі-продажу який не
визнано недійсним у встановленому законом порядку.
Обставини на які посилався заступник прокурора в поданні про
перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами слід було
оцінити як нові обставини, що виникли після вирішення спору, які
не існували під час розгляду справи. Їх виявлення не може бути
підставою для перегляду рішення господарського суду відповідно до
ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Задовольняючи подання заступника прокурора Суворовського
району м. Одеси про перегляд судового рішення у зв'язку з
нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції зазначеного
не врахував, що призвело до винесення необґрунтованої постанови.
У відповідності із ст. 128 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
1963 р. право власності у набувача майна за договором виникає з
моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або
договором. Загальне правило переходу права власності визначено
ч. 1. ст. 128 ЦК Української РСР 1963 р. підтверджено сторонами
шляхом закріплення спеціальної умови у договорі.
Судом першої інстанції встановлено, що ВАТ "Одеський ливарний
завод" набуло право власності на спірне майно на підставі договору
купівлі-продажу N 1/Л3 від 31.12.2001 р. з ДП "П.С.Ц. Трейдінг
Хандельсгез мбХ", який був чинним на момент укладання спірної
угоди.
У відповідності до ст. 101 Господарського процесуального
кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
в апеляційній інстанції не приймаються і не
розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду у суді першої
інстанції. Тобто апеляційний господарський суд здійснює перегляд
рішення місцевих господарських судів лише в межах заявлених вимог.
Як видно з подання заступника прокурора вимоги стосувались
скасування рішення господарського суду від 17.09.2002 року за
нововиявленими обставинами.
Судом першої інстанції в межах вимог було переглянуто судове
рішення і залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 101 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
визнав договір купівлі-продажу від
31.12.2001 року недійсним без урахування того, що договір не був
предметом спору, не досліджувався і не оцінювався судом першої
інстанції з огляду на відповідність нормам діючого законодавства,
оскільки вимоги про визнання договору недійсним не були заявлені.
Не враховуючи вимоги зазначені у апеляційному поданні суд
апеляційної інстанції з врахуванням додаткових доказів, які не
були предметом розгляду суду першої інстанції, не лише скасував
ухвалу господарського суду від 31.01.2005 р., а і скасував рішення
господарського суду від 17.09.2002 р. та визнав недійсним договір
купівлі-продажу від 31.12.01 р. N 1/Л3.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої
інстанції вірно дійшов висновку про відсутність нововиявлених
обставин щодо перегляду судового рішення від 17.09.2002 року.
Оскаржена постанова апеляційного суду ґрунтується на
помилковому застосуванні норм матеріального та процесуального
права, вона підлягає скасуванню, а законна й обґрунтована ухвала
господарського суду Одеської області від 31.01.2005 р., якою
відхилено заяву заступника прокурора Суворовського району м. Одеси
про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - залишенню в
силі.
Керуючись статтями 111-5 - 111-7, 111-9, 111-10, 111-111
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ "Одеський ливарний завод"
задовольнити.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
09.03.2005 р. скасувати.
3. Рішення господарського суду Одеської області від
17.09.2002 року залишити без змін.