ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 25.05.-09.06.2005               Справа N П-7/13(П-7/359)-П-16/381
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 25.08.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого - Першикова Є.В.
     суддів: Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
     розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Укрнафта"
     на постанову    від    27.09.04    Львівського   апеляційного
господарського суду
     у справі   N   П-7/13(П-7/359)-П-16/381  господарського  суду
Івано-Франківської області
     за позовом Івано-Франківського міжрайонного природоохоронного
прокурора в інтересах держави в особі Яворівської сільської ради
     до Долинської районної державної адміністрації
     до ВАТ "Укрнафта"
 
     про   визнання недійсними актів
 
     за участю представників сторін:
     Генеральної прокуратури України: Громадський С.О.
     позивача: не з'явились
     відповідача 1: Мумінов А.М. (дов. N 01-27/490 від 25.05.05)
                    Стальмахович В.І.   (дов.   N   01-11/40   від
                    30.03.05)
                    Гірник В.І. сільський голова
     відповідача 2: Буненко В.І. (дов. N юр-33/д від 25.01.05)
 
     У слуханні  справи  оголошувалась  перерва  до  09.06.05  для
оголошення вступної та резолютивної частини постанови.
 
     За згодою сторін відповідно до ч.  2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у
судовому  засіданні  від  09.06.05  були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського
суду України.
 
     Рішенням господарського   суду   Івано-Франківської   області
(суддя Калашник В.О.) від 16.06.03 в задоволенні позову в  частині
визнання недійсним  розпорядження  Долинської райдержадміністрації
N 24 від  21.11.95  відмовлено,  в  частині  позову  про  визнання
недійсними Державного акту на право постійного користування землею
площею   419,40   га   N   05-4/00013,    виданого    підприємству
"Долинанафтогаз"   05.04.1997  р.  та  Державного  акту  на  право
постійного користування землею площею 10,57 га  за  N  05-4/00010,
виданого підприємству "Долинанафтогаз" 05.04.1997 р. провадження у
справі припинено.
 
     Постановою колегії    суддів     Львівського     апеляційного
господарського суду   у   складі:   Бобеляк   О.М.,  Дубник  О.П.,
Орищин Г.В.  від 27.09.04 Рішення місцевого господарського суду  в
частині  відмови  у  задоволенні  позову скасовано,  в цій частині
позов задоволено,  в іншій  частині  рішення  господарського  суду
першої інстанції залишено без змін.
 
     ВАТ "Укрнафта"   звернулось  до  Вищого  господарського  суду
України   із   касаційною   скаргою   на   постанову   Львівського
апеляційного  господарського  суду,  вважаючи,  що  дана постанова
прийнята внаслідок неправильного застосування  норм  матеріального
права,  а  тому просить постанову апеляційного господарського суду
скасувати,  рішення місцевого  господарського  суду  залишити  без
змін.
 
     Колегія суддів    Вищого    господарського    суду   України,
розглянувши  касаційну  скаргу   ВАТ   "Укрнафта"   на   постанову
Львівського    апеляційного    господарського   суду,   заслухавши
представників сторін та перевіривши  наявні  матеріали  справи  на
предмет   правильності  їх  оцінки  судом,  а  також  правильність
застосування норм матеріального і процесуального  права  відзначає
наступне:
 
     Господарським судом при розгляді справи було встановлено,  що
відповідно до розпорядження Ради Міністрів УРСР від 13.09.1963  р.
N  13921  та  додатку N 6 до нього,  для потреб нафтового родовища
"Північна Долина" НГВУ "Долинанафта" відводились земельні  ділянки
площею 1128,4  га,  в  тому  числі  із  земель  колгоспу  "Шлях до
комунізму" - 428,9  га,  одноосібних  господарств  села  Яворів  -
31,1 га.  Умови  відведення - в постійне користування,  на умовах,
визначених  у   рішенні   Івано-Франківського   облвиконкому   від
29.07.1963 р.  N 485/10.  Колгоспу "Шлях до комунізму" дозволялося
перевести 26,7 га громадських земель  до  присадибного  фонду  для
наділення  колгоспних  дворів  новими  садибами  замість  тих,  що
відводяться нафтопромисловому управлянню.  На відведення земель  в
постійне  користування  нафтопромисловому управлінню "Долинанафта"
під  промислову  розробку   Долинського   нафтового   родовища   і
будівництво  нафто- і газопроводів та під'їзних  шляхів за рахунок
земель колгоспу "Шлях до комунізму", площею 15,8 га, вказано також
в  розпорядженні Ради Міністрів УРСР N 152-р від 14.02.1966 р.  та
додатку N 3 до нього.  Згідно постанови Ради  Міністрів  СРСР  від
22.07.1954  р.  "Про порядок розгляду питань про відвід земель для
державних,  суспільних  і  інших  потреб",  вказані  розпорядження
прийняті в межах компетенції відповідного органу.
 
     На виконання    розпорядження   Ради   Міністрів   УРСР   від
13.09.1963 р.  N 1392 виконкомом Івано-Франківської обласної  ради
депутатів   трудящих  було  прийняте  розпорядження  N  195-р  від
26.09.1963  р.,  згідно  якого   на   нафтопромислове   управління
покладено   обов'язок   компенсувати   землекористувачам  вартість
невикористаних  затрат  на  землях,   що   передаються,   провести
землевпорядні  роботи по міжгосподарському та внутрігосподарському
землевпорядженню колгоспу  "Шлях  до  комунізму",  за  свої  кошти
відновити  колгоспу  "Шлях  до  комунізму"  площу  орних  земель в
кількості 89,0 га за рахунок чагарників.  В додатку N 1 до  даного
розпорядження   вказаний   список   землекористувачів,   від  яких
відводяться   земельні   ділянки   нафтопромисловому    управлінню
"Долинанафта"  для  нафтового  родовища "Північна долина".  В тому
числі,  зазначені  колгосп  "Шлях  до  комунізму"  та   одноосібні
господарства с. Яворів. Факт виконання вказаних умов відведення та
передачі  землі  в  постійне  користування  для  потреб  нафтового
родовища    "Північна    Долина"   підтверджується   листом   НГВУ
"Долинанафтогаз" вих.  N 35-232 від 22.01.1985 р.  на ім'я першого
заступника  голови  виконкому  Долинської  районної  ради народних
депутатів, в якому зазначено, що вартість невикористаних затрат на
відведених  землях НГВУ компенсувало всім землекористувачам згідно
оціночних актів.  25.04.1963 р. підприємству було видано гірничний
відвід під розробку нафтового родовища "Північна Долина" та видано
ліцензію на користування надрами.
 
     Господарським судом також було встановлено,  що довідкою НГВУ
"Долинанафтогаз",   завіреною   Долинським  управлінням  земельних
ресурсів,  підтверджується  обгрунтованість  сплати  підприємством
земельного    податку   в   1996-1997   роках.   Здійснення   НГВУ
"Долинанафтогаз" в установленому порядку виробничої діяльності  на
вказаних  землях  та належна сплата земельного податку підтверджує
вилучення даної землі і виконання умов відведення.  Згідно довідки
НГВУ  "Долинанафтогаз"  ВАТ "Укрнафта" N 19А2285 від 09.06.2004 р.
інші   документи   за   1963   р.    про    виплату    компенсації
землекористувачам в архівному фонді управління відсутні.
 
     Як передбачено   п.  5  постанови  Верховної  Ради  УРСР  від
18.12.1990 р.  N 562-XII ( 562-12 ) (562-12)
         "Про порядок  введення  в  дію
Земельного  кодексу  Української  РСР",  громадяни,  підприємства,
установи,  організації, які мають у користуванні земельні ділянки,
надані  їм  до  введення  в дію Кодексу,  зберігають свої права на
користування до  оформлення  ними  у  встановленому  порядку  прав
власності на землю або землекористування. Таким чином, на підставі
оскаржуваного розпорядження  відбувалось  не  надання  відповідних
земельних   ділянок,   а   переоформлення  прав  землекористування
відповідно до вимог ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
        , 1990 р.
 
     Тому, ст.  19 ЗК України ( 2768-14  ) (2768-14)
        ,  1990  р.,  на  спірні
правовідносини не поширюється.
 
     Відповідно до  ст.  30 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
        ,  1990 р.,  при
переході права  власності  на  будівлі  і  споруди  разом  з  цими
об'єктами   переходить  право  власності  або  право  користування
земельною  ділянкою  без  зміни  її   цільового   призначення.   З
врахуванням  приписів  даної  норми  та  п.  6  Постанови ВРУ "Про
земельну реформу" ( 563-12 ) (563-12)
         від 18.12.1990 р.,  відповідач  набув
право   на   користування   земельною   ділянкою,  відповідно,  на
оформлення прав землекористування.
 
     Наведене підтверджується роз'ясненнями, викладеними в п.п. г)
п. 18  постанови  N  7  ( va007700-04  ) (va007700-04)
          Пленуму Верховного Суду
України "Про практику застосування судами земельного законодавства
при  розгляді  цивільних  справ"  від 16.04.2004.  Згідно п.  1.13
Інструкції про порядок складання,  видачі, реєстрації і зберігання
державних  актів  на  право  приватної  власності на землю,  право
колективної власності на землю,  право власності на землю і  право
постійного  користування  землею,  договорів  на право тимчасового
користування землею (в тому числі на умовах оренди)  та  договорів
оренди землі,  затвердженої наказом Державного комітету України по
земельних  ресурсах  N  43  ( z0354-99   ) (z0354-99)
           від   04.05.99   та
зареєстрованої  в  Міністерстві  юстиції  України  04.06.1999  р.,
складання державного акта на право приватної власності  на  землю,
на  право  власності  на землю та на право постійного користування
землею при передачі  земельної  ділянки,  що  раніше  була  надана
громадянам,  підприємствам,  установам, організаціям і товариствам
громадян   всіх   видів,   у   постійне   користування   або   при
переоформленні  правоустановчих документів на ці земельні ділянки,
проводиться після відновлення меж земельної ділянки в  натурі  (на
місцевості)  та  закріплення  їх  довгостроковими межовими знаками
встановленого  зразка  за   затвердженою   відповідною   технічною
документацією.
 
     Івано-Франківським філіалом інституту землеустрою на підставі
договору від 07.12.1992 р.  в  період  1993-1994  років  проведена
інвентаризація   земель,   закріплених  НГВУ  "Долинанафтогаз"  на
території Долинського району,  про  що  складено  технічний  звіт.
В даному звіті відображено землекористування підприємством землями
в с.  Яворів 429,97 га і  встановлення  меж  земельних  ділянок  в
натурі,  що  підтверджується  відповідним протоколом,  підписаними
головами  суміжних  сільських  рад,  в  тому   числі   Яворівської
сільської ради Базюком М.Ф.
 
     Як встановлено  судом  першої  інстанції  голова  Яворівської
сільської ради тільки погодив уточнені межі  землекористування,  а
тому діяв відповідно до повноважень, визначених ст. 23 Закону "Про
місцеві  Ради  народних  депутатів  та   місцеве   і   регіональне
самоврядування" ( 533-12 ) (533-12)
        .
 
     Затверджений Яворівською  сільською  радою  (XVII  сесією  II
демократичного скликання  від  19.11.1997  р.)  проект  формування
території   і   встановлення  меж  Яворівської  сільської  ради  і
населеного пункту с.  Яворів свідчить про  погодження  Яворівською
сільською  радою  формування  території даного населеного пункту з
врахуванням землекористування відповідача  землями  промисловості.
Даний документ підтверджує те, що формування території Яворівської
сільської ради здійснювалось протягом 1997-2000 років, тобто після
винесення  розпорядження  Долинської райдержадміністрації N 24 від
21.11.1995 р.
 
     Таким чином,  господарські  суди   обгрунтовано   дійшли   до
висновку,  що переоформлення документів на право землекористування
ДП  "Долина   газ"   здійснено   відповідно   до   вимог   чинного
законодавства.
 
     Згідно ст.  71  ЦК  УРСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
        ,  загальний строк для
захисту права за позовом право якої порушено, встановлюється в три
роки. Перебіг  строку  позовної  давності  відповідно  до  ст.  76
ЦК УРСР,  починається з дня виникнення права на  позов.  Право  на
позов  виникає  з  дня,  коли  особа  дізналась  бо  повинна  була
дізнатися про порушення свого права.  Як встановлено судом  першої
інстанції,  Яворівській сільській раді, створеній в 1994 році, вже
в  1997  році  було  відомо  про  землекористування  на  території
населеного   пункту   НГВУ   "Долинанафтогаз",   про  що  свідчать
затверджений Яворівською   сільською   радою   (XVII   сесією   II
демократичного скликання від 19.11.97) проект формування території
і встановлення меж Яворівської сільської ради і населеного  пункту
с.  Яворів,  в  якому  до  земель промисловості віднесено землі ДП
"Долинанафтогаз" у розмірі  426,6  га.  Крім  того,  довідкою  ВАТ
"Укрнафта"   та   платіжними   дорученнями   підтверджено   сплату
земельного податку протягом 2000-2004 років.
 
     Як встановлено  судом  першої  інстанції,   поважних   причин
пропуску  строку  позовної  давності  позивач не навів.  Поважними
визнаються лише такі обставини,  які є об'єктивно непереборними та
не  залежать  від  волевиявлення  сторін  та  пов'язані з дійсними
перешкодами чи труднощами при зверненні  до  суду.  Відповідно  до
ст. 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , закінчення строку позовної давності до
пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.  Крім  того,
як передбачено п.  6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України
( 435-15  ) (435-15)
        ,  правила  Цивільного  кодексу  України  про  позовну
давність  застосовуються  до  позовів,  строк  пред'явлення  яких,
встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання
чинності цим кодексом.
 
     Таким чином,  господарський суд правомірно дійшов до висновку
про відмову  у  задоволенні  позовних  вимог  в  частині  визнання
недійсним  розпорядження  Долинської райдержадміністрації N 24 від
21.11.95.
 
     Що стосується вимог про визнання недійсними  Державних  актів
на право постійного користування землею,  то відповідно до ст.  12
ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          спір  в  цій  частині  не  підвідомчий
господарському   суду,   оскільки   дані  документи  не  є  актами
ненормативного характеру,  а тільки посвідчують право користування
землею,   при   відсутності   яких   забороняється  приступати  до
користування земельною ділянкою.  Таким чином,  господарський  суд
першої  інстанції  правомірно  дійшов  до  висновку про припинення
провадження у справі в цій частині на підставі п.  1  ст.  80  ГПК
України.
 
     Враховуючи викладене,   колегія  суддів  вважає,  що  рішення
господарського суду Івано-Франківської області  відповідає  нормам
чинного  законодавства  і має бути залишено без змін,  а постанова
апеляційної інстанції підлягає скасуванню.  як така,  що  прийнята
при неправильному застосуванні норм права.
 
     Керуючись ст.ст.   111-5,   111-7,   111-9,   111-10,  111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія
суддів Вищого Господарського суду України, П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Касаційну скаргу ВАТ "Укрнафта" задовольнити.
 
     Постанову Львівського  апеляційного  господарського  суду від
27.09.04 у справі N  П-7/13(П-7/359)-П-16/381  скасувати,  рішення
господарського  суду  Івано-Франківської  області  від  16.06.04 у
даній справі залишити без змін.
 
     Виконання цієї   постанови   доручити   господарському   суду
Івано-Франківської області.