ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2005 Справа N А-14377/1-13
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України в складі колегії
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши касаційну скаргу ДПІ у Київському районі
м. Харкова
на постанову Харківський апеляційний господарський суд від
25.01.2005 р.
у справі N А-14377/1-13 господарського суду Харківської
області
за позовом акціонерного товариства "Укрвтормет"
до ДПІ у Київському районі м. Харкова
про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін:
від позивача - Горустович Г.В.
від відповідача - Чернишової А.М.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від
30.01.2002 р. (судді Водолажська О.В., Шевель О.В., Мамалуй О.О.),
залишеним без змін постановою Харківського апеляційного
господарського суду від 25.01.2005 р. (судді Філатов Ю.М.,
Івакіна В.О., Сіверін В.І.), задоволено позов про визнання
недійсним рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від
26.10.2001 р. N 1772/25472987/22-026/15167.
Судові рішення обгрунтовані відсутністю порушення позивачем
ст.ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, оскільки посилання відповідача на
безпідставність проведення взаємозаліку при наявності рішення
господарського суду про стягнення з нерезидента сум за контрактом
є втручанням у його господарську діяльність.
В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Харкова
просить скасувати постановлені у справі судові рішення та
відмовити в позові, посилаючись на порушення та неправильне
застосування судами попередніх інстанцій ст.4 Закону України "Про
порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
та ст. 2 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши представників сторін, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням
заступника начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова від
26.10.2001 р. N 1772/25472987/22-026/15167 ЗАТ "Укрвтормет",
правонаступником якого є позивач, нараховано пеню в сумі
88555,70 грн. за порушення встановленого ст. 1 Закону України "Про
порядок розрахунків у іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
строку
розрахунків за експертними контрактами N 5/2001 від 01.02.2001 р.
та N 7/2001 від 02.04.2001 р., укладених між ЗАТ "Укрвтормет"
(продавець) та нерезидентом фірмою "Trade Line SIA" (Латвійська
республіка), на суму 877605,00 доларів США за період з
04.07.2001 р. по 09.07.2001 р. та на суму 38390,10 доларів США за
період з 21.09.2001 р. по день проведення перевірки (акт перевірки
від 17.10.2001 р. N 4108) відповідно.
Суми нарахованої пені по зазначених контрактах складають
70829,30 грн. та 17226,40 грн. відповідно.
Судом встановлено, що при кінцевому строку надходження
валютної виручки в сумі 877605,00 дол. США на рахунок АТ
"Укрвтормет" згідно умов контракту N 5/2001 від 01.02.2001 р. та
вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
04.07.2001 р. вказане товариство
04.07.2001 р. звернулося з позовною заявою до господарського суду
Харківської області про стягнення з фірми "Trade Line SIA"
заборгованості в сумі 4721973,70 грн., яка виникла за контрактом
N 5/2001 від 01.02.2001 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від
23.07.2001 р. у справі N 8478/5-22 позов задоволено.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 4 Закону України "Про
порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
в
редакції, діючій до внесення змін згідно із Законом України від
15.05.2003 р. N 762-IV ( 762-15 ) (762-15)
, зокрема, на час виникнення
спірного правовідношення, порушення резидентами термінів,
передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення
пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми
неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в
іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за
валютним курсом Національного банку України на день виникнення
заборгованості.
У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним
судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій
палаті України позовної заяви резидента про стягнення з
нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання
нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними
контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не
сплачується.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за
порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду
судом.
За встановлених обставин щодо звернення АТ "Укрвтормет"
04.07.2001 р. до суду з позовом про стягнення з нерезидента
заборгованості та задоволення цього позову висновок суду
апеляційної інстанції про відсутність передбачених частиною 1
ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків у
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
підстав для нарахування позивачу
пені в сумі 70829,30 грн. є правильним.
Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом
апеляційної інстанції ст. 4 зазначеного Закону з посиланням на те,
що ухвала про прийняття позовної заяви АТ "Укрвтормет" у справі
N 8478/5-22 була прийнята господарським судом 09.07.2001 р., у
зв'язку з чим саме з цієї дати переривається строк для нарахування
пені, не відповідають правильному застосуванню вказаної норми
матеріального права.
За змістом частин 2, 3 і 4 ст. 4 Закону України "Про порядок
здійснення розрахунків у іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
припинення нарахування пені пов'язане із зверненням резидента за
захистом порушеного нерезидентом права на отримання оплати за
експортований товар (роботи, послуги) згідно умов
зовнішньоекономічного контракту.
Прийняття судом позовної заяви до розгляду знаходиться в
площині процесуальних відносин, які виникають між судом і особою,
що звернулася до суду з такою заявою, для яких встановлено окреме
регулювання нормами процесуального права.
З огляду на зазначене касаційна скарга у відповідній частині
не підлягає задоволенню, що, однак, не стосується касаційної
скарги в частині оскаржування постанови суду апеляційної інстанції
стосовно пені в сумі 17226,40 грн.
Задовольняючи позов в цій частині позовних вимог, суд першої
інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної
інстанції, виходив з того, що зобов'язання фірми "Trade Line SIA"
перед позивачем щодо сплати 38390,10 дол. США за товар,
поставлений за вантажною митною декларацією від 22.06.2001 р.
N 610983 згідно контракту N 7/2001 від 07.04.2001 р., припинилося
04.07.2001 р. заліком зустрічної однорідної вимоги нерезидента до
позивача, яка виникла на підставі контракту N 8/2001 від
03.07.2001 р.
Згідно цього контракту фірма "Trade Line SIA" продала АТ
"Укрвтормет" емітовані ним же прості векселі на загальну суму
8500000,00 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про обіг векселів в
Україні" ( 2374-14 ) (2374-14)
резиденти можуть видавати та індосувати
векселі, як переказні, так і прості, в іноземній та національній
валюті для розрахунків з нерезидентами за зовнішньоекономічними
договорами (контрактами) відповідно до валютного законодавства
України.
Згідно пункту "а" частини 4 ст. 5 Декрету КМ України "Про
систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних
цінностей, за винятком операцій, визначених цим пунктом, потребує
індивідуальної ліцензії Національного банку України.
За визначенням пункту 1 ст. 1 цього Декрету ( 15-93 ) (15-93)
валютні
цінності - це, в тому числі, платіжні документи та інші цінні
папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі(тратти),
боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні
сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські
документи), виражені у валюті України.
Згідно ст. 217 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, чинного до 01.01.2004 р.,
зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної
вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи
визначений моментом витребування.
Правомірність зарахування, а отже і припинення зобов'язання,
визначається, в тому числі дійсністю вимог, які зараховуються.
Оскільки однією з вимог в заліку від 04.07.2001 р. була
вимога фірми "Trade Line SIA" до позивача на підставі контракту
N 8/2001 від 03.07.2001 р. про продаж векселів, емітованих
позивачем в національній валюті України, питання щодо дійсності
цієї вимоги залежить, в тому числі, від обставин видачі зазначених
векселів та відповідності такої видачі вимогам валютного
законодавства України в разі коли при цьому мав місце розрахунок з
нерезидентом за зовнішньоекономічним контрактом.
Обставини ж щодо видачі позивачем зазначених векселів, їх
передачі нерезиденту фірмі "Trade Line SIA" судами попередніх
інстанцій, однак, встановлені не були, що свідчить про
недотримання ними вимог частини 1 ст. 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та є підставою, як
порушення норми процесуального права, яке вплинуло на правильність
постановлених у справі судових рішень, для скасування останніх в
частині стосовно пені в сумі 17226,40 грн. з передачею справи у
відповідній частині позовних вимог на новий розгляд до
господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи в зазначеній частині позовних
вимог суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене в цій
постанові, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини
справи, права й обов'язки сторін та вирішити спір згідно закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, пунктами 1, 3 ст. 111-9, ч. 1
ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Київському районі м. Харкова
задовольнити частково, постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.01.2005 р. та рішення господарського
суду Харківської області від 30.01.2002 р. в частині визнання
недійсним рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова
N 1772/25472987/22-026/15167 від 26.10.2001 р. в частині
нарахування ТОВ "Укрвтормет" пені в сумі 17226,40 грн. скасувати.
Справу в цій частині позовних вимог передати на новий розгляд
до господарського суду Харківської області.
В іншій частині постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 25.01.2005 р. залишити без змін.