ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2005 Справа N 6/396
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ "Регіональний центр досліджень "Експеримент"
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 15.02.2005
у справі N 6/396 господарського суду Запорізької області
за позовом ТОВ "Регіональний центр досліджень "Експеримент"
до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Комарніцька Л.А.
від відповідача: не з'явився.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
21.12.2004 у справі N 6/396 (суддя Місюра Л.С.), залишеним без
змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
15.02.2005 (судді Хуторний В.М., Радченко О.П., Мойсеєнко Т.В.) у
задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "Регіональний центр досліджень
"Експеримент" просить скасувати постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 15.02.2005 та рішення
господарського суду Запорізької області від 21.12.2004 у справі
N 6/396, посилаючись на неправильне застосування господарським
судом апеляційної інстанції ст. 1 Закону України "Про
зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
, ст. 1 Закону України
"Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
,
ст. 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо
повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться
за її межами" від 18.06.1994 N 319/94 ( 319/94 ) (319/94)
.
В засіданні господарського суду було оголошено перерву до
09.06.2005 до 14 год. 30 хв.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на
участь свого представника у судовому засіданні касаційної
інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в них
фактичних обставин правильність застосування господарським судом
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція виходить із обставин, встановлених у справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було
проведено комплексну планову документальну перевірку
фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.04.2001
по 31.03.2004, за наслідками якої складено акт перевірки від
06.07.2004 N 231/41/1/23-521/30241338, яким встановлено порушення
позивачем п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
внаслідок порушення термінів декларування валютних цінностей, що
перебувають за межами України.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у
Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було прийнято податкове
повідомлення-рішення від 08.07.2004 N 0000432304/0, яким до
позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 1 224 грн.
відповідно до п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
систему валютного регулювання і валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
та
п.п. 2.7 п. 2 Положення про валютний контроль, затвердженого
постановою Правління НБУ від 08.02.2000 N 49 ( z0209-00 ) (z0209-00)
(зі змінами і доповненнями).
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд апеляційної інстанції всебічно і повно дослідив
обставини справи і прийшов до правильного висновку щодо
відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Господарськими судами встановлено, що 22.12.2003 між
позивачем (продавець) і ТОВ "SSVI Kft" (Угорщина, Монор)
(покупець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів (акцій)
N Т17-03.
Відповідно до умов контракту N ТІ7-03 сторони дійшли згоди,
що протягом двох банківських днів з моменту отримання нерезидентом
документу, який підтверджує право власності нерезидента на цінні
папери, сторони зобов'язуються підписати акт приймання-передачі
(п. 2.5 контракту).
Господарськими судами встановлено і матеріалами справи
підтверджено, що сторони за контрактом склали акт
приймання-передачі цінних паперів (акцій ВАТ "ЗСМ "Полісся" у
кількості 59 494 штук) від 23.12.2003, згідно з якими позивач
передав, а ТОВ "SSVI Kft" (Угорщина, Монор) прийняло у власність
зазначені цінні папери.
Терміни проведення розрахунків за договором передбачено
п. 3.2 ст. 3 договору, згідно з яким покупець зобов'язаний на
протязі 5 банківських днів, наступних за днем підписання сторонами
цього договору, перерахувати на банківський рахунок продавця
загальну суму договору, яка вказана в п. 3.1 договору.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті регулюється
Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній
валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
, згідно зі ст. 1 якого виручка резидентів у
іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в
уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені
в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного
оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації)
продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг),
прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або
іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг,
експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного
терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку
України.
Фактично позивач отримав валютну виручку від нерезидента лише
22.04.2004, тобто через 4 місяці після укладання договору і
передачі акцій нерезиденту.
Господарськими судами встановлено, що 04.06.2004 листом
N 31-1010.03/2882 уповноважений банк (Акціонерний банк "Металург",
який відповідно до Інструкції "Про порядок здійснення контролю і
отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими
операціями", затвердженої постановою НБУ від 24.03.1999 N 136
( z0338-99 ) (z0338-99)
, здійснював контроль за своєчасністю розрахунків за
експортними операціями позивача) повідомив про факти порушень
строків проведення розрахунків за контрактом від 22.12.2003
N Т17-03, а саме: в порушення умов договору (згідно з яким
спочатку покупцем здійснюється перерахування коштів на рахунок
продавця, а потім передаються самі цінні папери) позивач передав
нерезиденту цінні папери згідно з актом від 23.12.2003, а оплата
надійшла на рахунок позивача лише 22.04.2004 (а.с. 157).
Відповідно до п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про систему валютного регулювання та валютного контролю"
( 15-93 ) (15-93)
валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває
за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у
Національному банку України. Порядок і терміни декларування
встановлюються Національним банком України.
Згідно з п. 3 Наказу Міністерства фінансів України "Про
затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та
майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами"
від 25.12.1995 N 207 ( z0018-96 ) (z0018-96)
обов'язкове декларування
валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами
підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в
терміни, встановлені для подання квартальної та річної
бухгалтерської звітності, починаючи з підсумків за 1995 р., а
спільними підприємствами з іноземними інвестиціями - щоквартально
до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни,
встановлені для подання річної звітності, починаючи з підсумків
діяльності за 1995 р.
Згідно зі ст. 77 Постанови Кабінету Міністрів України "Про
затвердження положення про організацію бухгалтерського обліку і
звітності в Україні" від 03.04.1993 N 250 ( 250-93-п ) (250-93-п)
та
Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку
подання фінансової звітності" від 28.02.2000 N 419 ( 419-2000-п ) (419-2000-п)
квартальна бухгалтерська (фінансова) звітність подається
підприємством не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним
періодом.
Господарськими судами встановлено факт подання позивачем
декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить
резиденту України і знаходяться за її межами, станом на 01.04.2004
лише 09.07.2004.
Підпунктом 2.7 п. 2 Положення про валютний контроль,
затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 N 49
( z0209-00 ) (z0209-00)
, передбачено, що невиконання резидентами вимог щодо
порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна
тягне за собою відповідальність, зокрема, за порушення строків
декларування - накладання штрафу у розмірі 1 неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян за кожний день порушення.
З огляду на викладене, з врахуванням встановленого
господарським судом факту порушення встановлених законодавством
строків розрахунків за експортним контрактом і несвоєчасного
подання позивачем декларації про валютні цінності, що перебувають
за межами України, постанова Запорізького апеляційного
господарського суду від 15.02.2005 у справі N 6/396 відповідає
вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у
зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ "Регіональний центр досліджень
"Експеримент" залишити без задоволення, а постанову Запорізького
апеляційного господарського суду від 15.02.2005 у справі N 6/396 -
без змін.