ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2005 Справа N 33/438
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДПІ у Дарницькому районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
23.02.2005
у справі N 33/438 господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "Елтікс"
до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Музиченко А.В.
від відповідача: Бурківська Н.Л.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.10.2004 у справі
N 33/438 (суддя Борисенко І.В.), залишеним без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2005 (судді
Шипко В.В., Мартюк А.І., Нечитайло О.М.) позов задоволено: визнано
недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі
м. Києва від 09.04.2003 N 796-23/3-23730511-9625. Стягнуто з ДПІ у
Дарницькому районі м. Києва на користь позивача 203 грн. судових
витрат.
У касаційній скарзі ДПІ у Дарницькому районі просить
скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду
від 23.02.2005 у справі N 33/438 та прийняти нове рішення, яким у
задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення
господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права, а саме: норм Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995
N 481/95 ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
(із змінами і доповненнями), Порядку
ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затвердженого
наказом ДПА України від 28.05.2002 N 251 ( z0670-02 ) (z0670-02)
, Інструкції
про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових)
санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом
ДПА України від 17.03.2001 N 110 ( z0268-01 ) (z0268-01)
та ст.ст. 42, 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача,
перевіривши матеріали справи, правильність застосування норм
матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція виходить із обставин, встановлених у справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що податковим повідомленням-рішенням ДПІ у
Дарницькому районі м. Києва від 09.04.2003
N 796-23/3-23730511-9625 до позивача відповідно до ст. 17 Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
застосовано штрафні санкції у розмірі
32 172,80 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому
районі м. Києва було прийнято на підставі акту перевірки щодо
контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового
та безготівкового обігу суб'єктів підприємницької діяльності від
14.03.2003, яким було встановлено факт зберігання у складі за
адресою: м. Київ, Бортничі, вул. І. Д'яченка, 6 алкогольних напоїв
на загальну суму 32 172,80 грн. при відсутності у позивача довідки
про внесення місця зберігання алкогольних напоїв до Єдиного
державного реєстру, що є порушенням вимог ч. 22 ст. 15 Закону
України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту
етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових
виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарські суди дійшли обгрунтованого висновку щодо порушення
позивачем вимог ст. 15 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
щодо
зберігання алкогольних напоїв в місцях зберігання алкогольних
напоїв, внесених до Єдиного реєстру, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 22 ст. 15 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в
місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів,
внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить
таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта
підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до
Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі
заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим
зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв
та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування,
місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та
організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб'єктів
підприємницької діяльності - прізвища, імені, по батькові, місця
проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта
підприємницької діяльності (ч. 23 ст. 15 Закону України "Про
державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
На виконання вимог ст. 15 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
ДПА України виданий наказ "Про затвердження Порядку ведення
Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про
внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру" від
28.05.2002 N 251 ( z0670-02 ) (z0670-02)
.
Пунктом 2.1 вказаного Порядку ( z0670-02 ) (z0670-02)
передбачено, що
для внесення місць зберігання алкогольних напоїв або тютюнових
виробів до Єдиного реєстру суб'єкти підприємницької діяльності
подають заяву до Департаменту з питань адміністрування акцизного
збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів
Державної податкової адміністрації України.
Заява про внесення місця зберігання алкогольних напоїв або
тютюнових виробів Єдиного реєстру подається за встановленою
формою, у разі реєстрації місця зберігання алкогольних напоїв або
тютюнових виробів до заяви додаються нотаріально посвідчена копія
ліцензії на відповідний вид діяльності та документ, що підтверджує
право користування приміщенням (п. 2.2 Порядку ( z0670-02 ) (z0670-02)
).
Згідно з п. 2.3 Порядку ( z0670-02 ) (z0670-02)
орган державної
податкової служби, до якого була подана заява про внесення місця
зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного
реєстру, протягом семі календарних днів від дати подання такої
заяви видає суб'єкту підприємницької діяльності відповідну
довідку.
Станом на день перевірки - 14.03.2003 діяв Порядок
ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми
довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного
реєстру, затверджений наказом ДПА України від 28.05.2002 N 251
( z0670-02 ) (z0670-02)
, відповідно до вимог якого позивач повинен був внести
до Єдиного державного реєстру місце зберігання алкогольних напоїв.
У зв'язку з наведеним, цілком правомірними є висновки
господарських судів про те, що подана позивачем до ДПІ у
Дарницькому районі м. Києва заява про реєстрацію місць зберігання
оптових партій алкогольних напоїв від 20.08.2002 відповідно до
ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і
обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв
та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
не є підставою для внесення до
Єдиного державного реєстру місця зберігання алкогольних напоїв.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено і матеріалами справи підтверджено, що позивач на час
проведення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва перевірки -
14.03.2003 довідки про внесення місця зберігання до Єдиного
державного реєстру не мав.
Відповідну заяву до Регіонального управління ДААК ДПА України
у м. Києві позивач подав лише 25.03.2003 та довідку про внесення
місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв, відокремлених
від роздрібної торгівлі, площею 244,5 кв. м, що знаходиться за
адресою: м. Київ, Бортничі, вул. Д'яченка, 6, приміщення N 143 до
Єдиного державного реєстру отримав 31.03.2003.
Таким чином, господарськими судами встановлено факт
здійснення позивачем зберігання алкогольних напоїв у місці
зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру, в
порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Однак, встановивши обставини справи, в т.ч. факти порушення
вимог ч. 22 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
,
господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли
помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог в повному
обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
положення цього Закону
поширюється лише на штрафні санкції, які справляються з платника
податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування,
визначених відповідними законами.
Оскільки, штрафні санкції застосовані до позивача не за
порушення правил оподаткування, у відповідача не було законних
підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням
на них вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
щодо граничного строку сплати та положень
щодо наслідків несплати; разом з тим, лише ця обставина не може
бути підставою для визнання недійсним спірного рішення в цілому
при доведеності факту вчинення порушення.
У зв'язку з наведеним, податкове повідомлення-рішення ДПІ у
Дарницькому районі м. Києва від 09.04.2003
N 796-23/3-23730511-9625 підлягає визнанню недійсним в частині
визначення штрафних санкцій у розмірі 32 172,80 грн. сумою
податкового зобов'язання позивача, а постановлені у справі
рішення - відповідній зміні.
Неправильне застосування господарськими судами норм
матеріального права з врахуванням встановлення обставин справи в
повному обсязі відповідно до ч. 1 ст. 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для зміни
постановлених у справі судових рішень з частковим задоволенням
позову з наведених вище підстав.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Дарницькому районі м. Києва
задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
23.02.2005 у справі N 33/438 змінити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у
Дарницькому районі м. Києва від 09.04.2003
N 796-23/3-23730511-9625 в частині визначення штрафних санкцій у
розмірі 32 172,80 грн. сумою податкового зобов'язання ТОВ
"Елтікс".
В решті позову відмовити.