ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2005 Справа N 32/551
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 04.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги Державної податкової інспекції у Оболонському
районі м. Києва
на постанову від 16.03.2005 року Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 32/551 господарського суду міста Києва
за позовом Закритого акціонерного товариства "Народна
фінансово-страхова компанія "Добробут"
до ДПІ у Оболонському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Чуйко Л.Ю. (довіреність від 02.06.2005 р.
N 4707/9/10-12)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Хрипун О.О.)
від 08.12.2004 року, залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Шипко В.В.,
судді - Алданова С.О., Нечитайло О.М.) від 16.03.2005 року, по
справі N 32/551 позов задоволено повністю; визнано недійсним
податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Оболонському районі міста Києва від 22.06.2004 року
N 0012511520/0; стягнуто з відповідача на користь позивача
85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі ДПІ у Оболонському районі м. Києва
просить скасувати ухвалені по справі судові акти, посилаючись на
неправильне застосування норм матеріального права, а саме:
пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на
касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що Державною податковою інспекцією у
Оболонському районі м. Києва (відповідачем по справі) було
проведено невиїзну перевірку дотримання граничних строків сплати
узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток ЗАТ
"НФСК "Добробут" за період з 20.05.2004 року по 21.05.2004 року.
За результатами вказаної перевірки було складено акт
N 1451-15-205 від 21.06.2004 року.
На підставі вказаного акту ДПІ у Оболонському районі м. Києва
було винесено податкове повідомлення-рішення N 0012511520/0 від
22.06.2004 року, яким за затримку сплати на 1 календарний день
граничного строку узгодженої суми податкового зобов'язання у
розмірі 91 616,48 грн. до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1
ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
застосовні штрафні (фінансові) санкції у розмірі
9 161,65 грн.
Як свідчать матеріали справи, позивачем 11.05.2004 року було
подано до ДПІ у Оболонському районі м. Києва декларацію по податку
на прибуток за 1 квартал 2004 року, що не заперечується актом
перевірки.
Оскільки визначенні у вказаній декларації податкові
зобов'язання були сплаченні позивачем 21.05.2004 року, за
висновками акту перевірки останнім в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3
ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами і державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
не сплачено суму податкового зобов'язання, зазначеного
у поданій ним податковій звітності протягом десяти днів, наступних
за останнім днем граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1
статті 4 наведеного Закону для подання податкової декларації, що
стало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій,
передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону.
Суди дійшли правомірного висновку про задоволення позовних
вимог та визнання недійсним спірного податкового
повідомлення-рішення, оскільки позивач діяв з дотриманням строків,
передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому у відповідача не було підстав для застосування
до нього штрафних санкцій, передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17
вказаного Закону.
Відповідно до пп. "б" пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами і державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
податкові
декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що
дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому
числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), -
протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним
днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Суди встановили, що останній 40-ий календарний день,
наступний за останнім днем звітного 1 кварталу 2004 року, для
подання декларації по податку на прибуток за цей період припав на
10.05.2004 року - понеділок, що був вихідним днем у зв'язку з
припаданням святкового дня 09.05.2004 року на неділю.
Відповідно до пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у випадку, коли останній
день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або
святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за
вихідним або святковим операційний (банківський) день.
З огляду на положення цієї норми, останнім днем для подання
декларації по податку на прибуток за 1 кв. 2004 року був вівторок
11.05.2004 року, що свідчить про те, що позивачем декларація по
податку на прибуток за вказаний період була подана без порушення
встановлених законом строків.
Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
платник податків
зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,
зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти
календарних днів, наступних за останнім днем відповідного
граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1
статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Колегія суддів погоджується з тим, що оскільки пп. 4.1.5
п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
визначає особливості обчислення строків подання
декларацій, визначених пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону, а
положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами і державними цільовими
фондами", зокрема, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, підлягають застосуванню
з урахуванням всіх положень цього Закону, платник податків
зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,
зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10
календарних днів, наступних за останнім днем відповідного
граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього
Закону для подання декларації з урахуванням пп. 4.1.5 п. 4.1 ст. 4
вказаного Закону.
Оскільки податкове зобов'язання, самостійно визначене
платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим
з дня подання такої податкової декларації, податкова декларація
була подана без порушення строків на її подання, десятиденний
строк встановлений для сплати суми узгодженого податкового
зобов'язання, колегія суддів вважає, що позивач, сплативши суму
узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за 1-ий
квартал 2004 року 21.05.2004 року, діяв з дотриманням строків,
передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, а тому у відповідача не було підстав для застосування
до позивача штрафних санкцій, передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1
ст. 17 вказаного Закону.
З огляду на наведене постанова Київського апеляційного
господарського суду є законною та обґрунтованою, підстав для
задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Оболонському районі м. Києва від
25.03.2005 року N 2225/9/10-12 на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 16.03.2005 року у справі
N 32/551 залишити без задоволення, а постанову Київського
апеляційного господарського суду від 16.03.2005 року у справі
N 32/551 - без змін.