ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2005 Справа N 29/263
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському
районі м. Києва
на постанову від 21.02.2005 року Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 29/263 господарського суду міста Києва
за позовом Закритого акціонерного товариства "Кондитерська
фабрика імені Карла Маркса"
до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва
про визнання недійсними рішень
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
Малкоч Т.В. (довіреність N 413 від 07.06.2005 р.);
Дрозд Т.М. (довіреність N 412 від 07.06.2005 р.)
від відповідача:
Олійниченко І.В. (довіреність від 06.06.2005 р.
N 2977/9/10-107)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя
Усатенко І.В.) від 09.11.2004 року, залишеним без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -
Шипко В.В., судді - Нечитайло О.М., Дикунська С.Я.) від
21.02.2005 року, по справі N 29/263 позов задоволено частково;
визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від
19.01.2004 р. N 0000032304/0; визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у
Голосіївському районі міста Києва від 13.02.2004 р.
N 0000032304/1; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення
Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва
від 13.02.2004 р. N 0000022304/1; припинено провадження у справі в
частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у
Голосіївському районі м. Києва від 19.01.2004 року
N 00000022304/0; стягнуто з ДПІ у Голосіївському районі м. Києва
на користь позивача судові витрати в сумі 203,00 грн.
В касаційній скарзі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва
просить скасувати ухвалені по справі судові акти, посилаючись на
неправильне застосування норм матеріального та процесуального
права, а саме: ст.ст. 101, 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, п. 5.9
ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на
касаційну скаргу представників позивача, перевіривши повноту
встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого
господарського суду України приходить до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що за результатами комплексної
документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного
законодавства позивачем за період з 01.07.2002 року по
01.10.2003 року складено акт від 16.01.2004 року
N 1/23-04071/00382125, на підставі якого Державною податковою
інспекцією у Голосіївському районі міста Києва прийняті податкові
повідомлення-рішення від 19.01.2004 року N 00000022304/0, яким
позивачу, відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, ст. 17 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначено суму
податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі
239 200,00 грн., у т.ч. 119 600,00 грн. - основного платежу та
119 600,00 грн. - штрафних санкцій та N 0000032304/0, яким
позивачу, відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст. 17 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, визначено
суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у
розмірі 1 672,50 грн., у т.ч. 1 115,00 грн. - основного платежу,
557,50 грн. - штрафних санкцій.
В результаті оскарження позивачем податкових
повідомлень-рішень N 00000322304/0, N 00000022304/0, Державною
податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва прийнято
рішення про результати розгляду скарги від 13.02.2004 року
N 1014/10/23-402, яким податкове повідомлення-рішення
N 00000022304/0 скасовано в частині нарахованих штрафних санкцій у
сім 59 800 грн., а податкове повідомлення-рішення N 00000322304/0
залишено без змін.
13 лютого 2004 року Державною податковою інспекцією у
Голосіївському районі міста Києва на підставі акту від
16.01.2004 року N 1/23-04071/00382125 та Рішення про результати
розгляду скарги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від
13.02.2004 року N 1014/10/23-402 та відповідно до п. 5.9 ст. 5
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, ст. 17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, прийнято податкове
повідомлення-рішення N 0000022304/1, яким визначено суму
податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі
239 200,00 грн., у т.ч. 119 600,00 грн. - основного платежу та
59 800,00 грн. - штрафних санкцій, а також відповідно до пп. 7.4.1
п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст. 17 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами", прийнято податкове повідомлення-рішення
N 0000032304/1, яким визначено суму податкового зобов'язання з
податку на додану вартість у розмірі 1 672,50 грн., у т.ч.
1 115,00 грн. - основного платежу, 557,50 грн. - штрафних санкцій.
Відповідно до п. 6.4. ст. 6 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" N 2181-III ( 2181-14 ) (2181-14)
від
21.12.2000 року податкове повідомлення вважається відкликаним,
якщо (пп. "б") контролюючий орган скасовує або змінює раніше
прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання
(пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх
адміністративного оскарження. У зазначених випадках податкове
повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим
органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми
податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового
боргу.
Рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському
районі міста Києва про результати розгляду скарги від
13.02.2004 року N 1014/10/23-402 податкове повідомлення-рішення
N 00000022304/0 скасовано в частині нарахованих штрафних санкцій у
сім 59 800 грн. і на підставі вказаного рішення 13.02.2004 року
прийнято податкове повідомлення-рішення N 0000022304/1. За таких
обставин суди правомірно зазначили, що податкове
повідомлення-рішення N 00000022304/0 від 19.01.2004 року
вважається відкликаним відповідно до п. 6.4 ст. 6 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Оскільки податкове повідомлення-рішення N 00000022304/0 від
19.01.2004 року є відкликаним відповідно до п. 6.4 ст. 6 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
,
судами провадження в цій частині правильно припинено відповідно до
ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку з відсутністю
предмету спору.
За висновками акту перевірки позивачем в порушення п. 5.9
ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу валового доходу не включено приріст
балансової вартості запасів за 9 місяців 2003 року на суму
715,4 тис. грн. та безпідставно зменшено приріст балансової
вартості запасів, що на думку перевіряючих призвело до завищення
валових витрат у 3 кварталі 2002 року на суму 141,4 тис. грн.,
у 4 кварталі 2002 року на 119,6 тис. грн. та завищено від'ємне
значення об'єкту оподаткування, що переноситься на наступні
податкові квартали, за 9 місяців 2003 року на 715,4 тис. грн.
Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що у позивача
були відсутні документи, які вимагаються правилами ведення
бухгалтерського обліку та податкового обліку, зокрема, в акті
перевірки зазначено, що списання з кредиту рахунку 20 "Виробничі
запаси" ( z0892-99 ) (z0892-99)
оклею коробок для тортів, картону чи виробів
з них за період з 01.07.2002 року по 31.12.2002 року на суму
398,6 тис. грн. проводилось без оформлення первинних документів,
що підтверджують реалізацію товару.
Також, у ході перевірки встановлено порушення позивачем
пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
внаслідок віднесення позивачем сум податку
на додану вартість до складу податкового кредиту нарахованих
позивачем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких не відноситься до складу валових витрат виробництва та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації у розмірі 1 115,00 грн., у тому числі за жовтень
2002 року - 167 грн. (податкова накладна N 39 від 14.10.2002 року
отримана від кооперативу "Озеленитель"), за квітень 2003 року -
948 грн. (податкова накладна N 135 від 11.04.2003 року отримана
від кооперативу "Озеленитель").
Вартість придбаних послуг по вищевказаних накладних позивачем
до складу валових витрат не віднесено.
З висновками акту перевірки в частині порушення позивачем
п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, суди обґрунтовано не погодились,
виходячи з наступного.
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
(далі Закон про бухгалтерський
облік) із змінами та доповненнями визначено правові засади
регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та
складання фінансової звітності в Україні.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 цього Закону ( 996-14 ) (996-14)
:
бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації,
накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про
діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для
прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка
викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному
капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить
відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що
використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних
бухгалтерського обліку.
Згідно ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік
( 996-14 ) (996-14)
підставою для бухгалтерського обліку господарських
операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення
господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені
під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -
безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування
оброблення даних на підставі первинних документів можуть
складатися зведені облікові документи (у т.ч. регістри). Регістри
бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації
господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають
змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових
регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідно до ст. 11 Закону ( 996-14 ) (996-14)
на основі даних
бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову
звітність (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух
грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів).
Закон України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
із
змінами та доповненнями визначає принципи побудови системи
оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до
бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки
і відповідальність платників.
Згідно до ст.ст. 2, 6, 9 цього Закону ( 1251-12 ) (1251-12)
платники
податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести
бухгалтерський облік, складати звітність про
фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у
терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових
органів та інших державних органів відповідно до законів
декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості,
пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових
платежів).
Відповідно до Положення "Про документальне забезпечення
записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом
Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року N 88
( z0168-95 ) (z0168-95)
, первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують
та підтверджують господарські операції, облікові регістри - носії
спеціального формату у вигляді відомостей, ордерів, книг,
журналів, призначені для хронологічного, систематичного або
комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації
з первинних документів, що прийняті до обліку.
Інформація, що міститься у наданих первинних документах,
систематизована позивачем на рахунках бухгалтерського обліку
(картка рахунку 20 ( z0892-99 ) (z0892-99)
), що підтверджується наявними в
матеріалах справи документами.
Статтею 4 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що валовий доход - загальна
сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого
(нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній
або нематеріальній формах як на території України, її
континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні,
так і за їх межами.
Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
платник податку веде облік
приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім
активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та
деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та
напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та
залишках готової продукції. У разі коли балансова вартість таких
запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову
вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця
вираховується з суми валових витрат платника податку у такому
звітному кварталі.
У разі коли вартість таких запасів на початок звітного
кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу,
різниця додається до складу валових витрат платника податку у
такому звітному періоді.
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Запаси"
затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня
1999 року N 246 ( z0751-99 ) (z0751-99)
(зареєстроване в Міністерстві юстиції
України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044).
Відповідно до Положення ( z0751-99 ) (z0751-99)
: запаси - активи, які:
утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської
діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого
продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час
виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також
управління підприємством.
Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають у т.ч.:
сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби
та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва
продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування
виробництва й адміністративних потреб;
незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і
складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних
процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують
роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання
незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано
доходу;
готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена
для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам,
передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Витрати"
затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня
1999 року N 318 ( z0027-00 ) (z0027-00)
(зареєстровано в Міністерстві юстиції
України 19 січня 2000 р. за N 27/4248).
Відповідно із зазначеним Положенням ( z0027-00 ) (z0027-00)
собівартість
реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом)
бухгалтерського обліку 9 "Запаси" ( z0751-99 ) (z0751-99)
і складається з
виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була
реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних
загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу
вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість
супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що
використовується на самому підприємстві.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості
продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість
сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної
продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів,
допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо
віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість
витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):
сировини й основних матеріалів; купівельних напівфабрикатів та
комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів;
запасних частин; тари й тарних матеріалів; допоміжних та інших
матеріалів.
Судами встановлено, що між позивачем (фабрика) та ДП
"Укрпромінвест-кондитер" (замовник) укладено договір від
01.01.2002 року N 1/02, відповідно до умов якого замовник доручає,
а фабрика зобов'язується виконати на умовах договору роботи та
виготовити кондитерські вироби.
На виконання договору від 01.01.2002 р. N 1/02 між позивачем
та ДП "Укрпромінвест-кондитер" складено акти здачі-приймання
послуг по переробці давальницької сировини від 31.07.2002 року
N РСН-000245, від 31.08.2002 р. N РСН-000299, від 30.09.2002 р.
N РСН-000336, від 31.10.2002 р. N РСН-000368, від 30.11.2002 р.
N РСН-000397, від 30.12.2002 р. N РСН-000426.
Між позивачем (фабрика) та ДП "Кондитерська корпорація
"Рошен" (замовник) укладено договір від 01.01.2003 року N 1/03,
відповідно до умов якого замовник доручає, а фабрика
зобов'язується виконати на умовах договору роботи та виготовити
кондитерські вироби. Додатком до договору узгоджений асортимент
продукції.
Відповідно до п. 3 договору, асортимент та об'єм продукції, а
також вартість послуг по переробці сировини переглядається кожний
місяць і оговорюється в додатках.
На виконання договору від 01.01.2003 року N 1/03 між
позивачем та ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" складено акти
здачі-приймання послуг по переробці давальницької сировини від
13.01.2003 р. N РСН-000013, від 28.02.2003 р. N РСН-000034, від
31.03.2003 р. N РСН-00058, від 30.04.2003 р. N РСН-000075, від
31.05.2003 р. N РСН-000098, від 30.06.2003 р. N РСН-000119, від
31.07.2003 р. N РСН-000138, від 31.08.2003 р. N РСН-000155, від
30.09.2003 р. N РСН-000185.
На підставі актів виконаних робіт на послуги переробки
давальницької сировини по виготовленню кондитерських виробів,
вартість послуг відносилася до складу валового доходу у відповідні
звітні періоди.
До матеріалів справи залучені: картки по рахунку N 20
( z0892-99 ) (z0892-99)
стосовно відомостей руху картону та оклею для
коробок для тортів в розрізі найменувань по картонажному
відділенні бісквітного цеху та по складу етикету за 3 та
4 квартали 2002 року та за 9 місяців 2003 року, копії накладних
постачальників на придбання картону та оклею для коробок для
тортів за 3 та 4 квартали 2002 року та за 9 місяців 2003 року:
ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" відпущено товар позивачу на
підставі наступних накладних: від 23.07.2002 р. N 118607, від
30.08.2002 р. N 121882, від 18.09.2002 р. N 123424, від
03.09.2002 р. N 122456, від 22.11.2002 р. N 129573, від
26.11.2002 р. N 129864, від 20.12.2002 р. N 132952, від
23.01.2003 р. N 35569, від 27.02.2003 р. N 138365, від
21.03.2003 р. N 140510, від 23.04.2003 р. N 143619, від
30.05.2003 р. N 146550, від 13.06.2003 р. N 147831, від
18.06.2003 р. N 148099, від 01.08.2003 р. N 154878, від
12.08.2003 р. N 152974, від 29.09.2003 р. N 157458, від
23.09.2003 р. N 156936; ЗАТ "Вторресурси N 3" відпущено товар
позивачу на підставі наступних накладних: від 15.08.2002 р.
N 000000648, від 29.08.2002 р. N 000000658, від 17.09.2002 р.
N 000000733, від 19.09.2002 р. N 000000747, від 27.09.2002 р.
N 000000767, від 10.10.2002 р. N 000000812, від 23.10.2002 р.
N 000000848, від 30.10.2002 р. N 000000878, від 12.11.2002 р.
N 000000923, від 18.11.2002 р. N 000000941, від 25.11.2002 р.
N 000000960, від 06.12.2002 р. N 000001000, від 10.12.2003 р.
N 000001013, від 17.12.2002 р. N 000001034, від 14.01.2003 р.
N 000000022, від 20.01.2003 р. N 0000049, від 29.01.2003 р.
N 0000072, від 10.02.2003 р. N 0000122, від 25.02.2003 р.
N 00000177, від 28.02.2003 р. N 00000191, від 12.03.2003 р.
N 00000221, від 27.03.2003 р. N 00000271, від 31.03.2003 р.
N 00000288, від 01.04.2003 р. N 00000194, від 10.04.2003 р.
N 00000319, від 21.04.2003 р. N 00000356, від 06.05.2003 р.
N 00000394, від 16.05.2003 р. N 00000420, від 03.06.2003 р.
N 00000472, від 06.06.2003 р. N 00000475, від 26.06.2003 р.
N 000000527, від 25.06.2003 р. N 00000523, від 03.07.2003 р.
N 00000545, від 08.08.2003 р. N 00000653, від 13.08.2003 р.
N 00000661, від 14.09.2003 р. N 00000667, від 04.09.2003 р.
N 00000717, від 15.09.2003 р. N 0000746, від 19.09.2003 р.
N 0000760, від 24.09.2003 р. N 0000775, від 26.09.2003 р.
N 00000780; копії документів про рух матеріальних цінностей
(картону, оклею для коробок для тортів, коробок для тортів) по
картонажному відділенню бісквітного цеху та по бісквітному цеху за
3 та 4 квартали 2002 року, а також за 9 місяців 2003 року, у тому
числі лімітно-заборні картки; витяги з планових калькуляцій на
послуги по виготовленню кондитерських виробів за 3 та 4 квартали
2002 року, 9 місяців 2003 року; копії додаткових угод вартості
послуг до договорів на переробку давальницької сировини за 3 та
4 квартали 2002 року, 9 місяців 2003 року; затверджені позивачем в
особі заступника генерального директора норми розходу допоміжних
та пакувальних матеріалів на липень 2002 року, серпень 2002 р.,
вересень 2002 р., жовтень 2002 р., листопад 2002, грудень 2002 р.,
січень 2003 р., лютий 2003 р., березень 2003 р., квітень 2003 р.,
травень 2003 р., червень 2003 р., липень 2003 р., серпень 2003 р.,
вересень 2003 р. В матеріалах справи є лімітно-заборні картки
(з картонажного відділення), відомості щодо виробітки по
картонажному відділенню (що підтверджують залишок по складу,
отримання на склад, витрати та залишки по складу, акти списання у
виробництво, картки матеріалів. Зазначені документи підтверджують
рух матеріальних цінностей та використання їх у виробництві
кондитерських виробів.
Норми витрат допоміжних та пакувальних матеріалів для
виробництва кондитерських виробів затверджені заступником
керівника позивача та є в матеріалах справи. Також позивачем
надані планові калькуляції.
Відповідно до вимог п. 3.3 "Вимоги до сировини"
ГОСТу 18.06-95 торти і тістечка випускаються штучними та
фасованими та повинні бути укладеними в художньо оформлені коробки
з картону.
Матеріали справи свідчать, що коробки для тортів
безпосередньо виготовлюються картонажним відділенням бісквітного
цеху фабрики, коробки виготовлюються з картону та оклею для
тортів, які закуповуються у постачальників.
Позивачем на підставі лімітно-заборних карток, актів списання
у виробництво, карток матеріалів було списано на рахунки фактичної
собівартості послуг по виробництву кондитерських виробів, у
відповідних звітних періодах.
План рахунків бухгалтерського обліку ( z0892-99 ) (z0892-99)
та
Інструкція ( z0893-99 ) (z0893-99)
про його застосування затверджені Наказом
Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291
( z0892-99 ) (z0892-99)
(Зареєстрований в Міністерстві юстиції України
21 грудня 1999 р. за N 892/4185).
Рахунок 20 "Виробничі запаси" ( z0892-99 ) (z0892-99)
призначено для
узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству
запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали,
які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних
частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива,
тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.
За дебетом рахунку 20 "Виробничі запаси" ( z0892-99 ) (z0892-99)
відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка,
за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію,
будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка
тощо.
Списання з кредиту рахунку 20 ( z0892-99 ) (z0892-99)
відбувається не
тільки в разі продажу підприємством запасів, а і в разі їх
витрачання на виробництво.
На підставі встановленого, правильно застосувавши норми
матеріального права, суди дійшли вірного висновку, що картон та
оклей для тортів безпосередньо зв'язані з виробництвом тортів,
останні позивачем безпосередньо не реалізовувалась, а як
встановлено вище їх вартість включалась у фактичну собівартість
виготовленої готової продукції, яка була передана замовникам
позивача, отже, висновок відповідача щодо порушення позивачем
п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
є помилковим.
З висновками акту перевірки в частині порушення позивачем
пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, суди правомірно не погодились, виходячи з
наступного.
Розпорядженням Голосіївської районної у місті Києві державної
адміністрації від 03.04.2003 року N 320 "Про дозвіл на знесення
зелених насаджень по пр. Науки, 1" дозволено позивачу зрізати
2 дерева згідно акта обстеження зелених насаджень здійсненого
Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень
Голосіївського району від 22.10.2002 року N 665 за погодженням з
державним управлінням екології та природних ресурсів у м. Києві.
На виконання розпорядження N 320 між позивачем (замовник) та
кооперативом "Озеленитель" (виконавець) укладено договір від
17.10.2002 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а
виконавець зобов'язується виконати роботу (по зняттю сухостійних
та аварійних дерев на території позивача) у відповідності до умов
даної угоди. Відповідно до кошторису від 22.10.2002 року вартість
робіт складає 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн. Між позивачем
та кооперативом "Озеленитель" складено акт приймання робіт за
жовтень 2002 року на загальну суму 1000,00 грн., в т.ч. ПДВ
166,67 грн. 14 жовтня 2002 року кооперативом "Озеленитель"
виписано на адресу позивача податкову накладну на загальну суму
1000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166,67 грн. Таким чином, договір
виконаний сторонами в повному обсязі.
Також, на виконання вищевказаного розпорядження між позивачем
(замовник) та Комунальним підприємством по утриманню зелених
насаджень Голосіївського району (виконавець) укладено договір від
04.04.2003 року N 17, відповідно до якого замовник доручає, а
виконавець бере на себе виконання робіт по благоустрою, виділення
та санітарне обрізування дерев на території фабрики. Між позивачем
та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень
Голосіївського району складено акт приймання виконаних підрядних
робіт за квітень 2003 року на загальну суму 5688,00 грн., в т.ч.
ПДВ 948,00 грн. 11.04.2002 року Комунальним підприємством по
утриманню зелених насаджень Голосіївського району на адресу
позивача виписано податкову накладну N 135 на загальну суму
5688,00 грн., у т.ч. ПДВ 948,00 грн.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 зазначеного Закону
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу валових витрат включаються суми будь-яких
витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у
зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва,
продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, в тому числі
витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), у
урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті".
При цьому, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено, що валові витрати повинні бути підтверджені
відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами,
обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами
ведення податкового обліку.
Перелік витрат, які не підлягають включенню до складу
валових, наведено у п. 5.3 статті 5 даного Закону України
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а обмеження щодо включення до складу валових витрат
подвійного призначення у пунктах 5.4-5.11.
Колегія суддів погоджується з тим, що наведені норми Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не
містять в собі будь-яких обмежень щодо включення до складу витрат
на оплату по виділенню та санітарному обрізуванню дерев.
За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що
перерахування позивачем коштів кооперативу "Озеленитель" згідно
договору є валовими витратами, здійснювані як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг) які придбаваються, таким платником податку
у зв'язку з охороною праці.
Відповідно до п. 1.7 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит - сума, на яку
платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного
періоду, визначена згідно з цим Законом.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум
податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації (п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит
вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Оскільки позивачем правомірно віднесено суми коштів,
перераховані підприємству кооперативу "Озеленитель" до складу
валових витрат, то правомірним є і включення позивачем сум ПДВ за
даними господарськими операціями до складу податкового кредиту
відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а висновок перевіряючих
повністю спростовується матеріалами справи та приписами чинного
законодавства.
З огляду на наведене постанова Київського апеляційного
господарського суду є законною та обґрунтованою, підстав для
задоволення касаційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від
21.03.2005 року N 1146/9/10-107 на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 21.02.2005 року у справі
N 29/263 залишити без задоволення, а постанову Київського
апеляційного господарського суду від 21.02.2005 року у справі
N 29/263 - без змін.