ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2005 Справа N 287/4-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 18.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Добролюбової Т.В.
суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін котрі
позивача - Галіцина І.О. (дов. б/н від 27.01.2005)
Денисенко О.Р. - директор (паспорт)
відповідач - Віятик Н.В. (дов. N 30797 від 02.11.2004)
не з'явились (повідомленні належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції
у справі N 287/4-04 господарського суду Київської області
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 28.01.2005 року
за позовом Українсько-російського спільного підприємства
"Партнер-СП" у формі товариства з обмеженою відповідальністю,
м. Біла Церква
до
Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції
Білоцерківського відділення державного казначейства
про стягнення 71779 грн.
Українсько-російське спільне підприємство "Партнер-СП" у
формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - СП
"Партнер-СП") звернулося до господарського суду Київської області
з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової
інспекції та Білоцерківського відділення державного казначейства
про стягнення 71779 грн. бюджетної заборгованості з податку на
додану вартість. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за
результатами звітного періоду позивача (червень 2004 року) сума
податку на додану вартість, яка відображена в поданій податковій
декларації, має від'ємне значення і становить 101 208 грн.
Заявлена до відшкодування сума 71779 грн. податку на додану
вартість за експортними операціями підлягає відшкодуванню протягом
30 календарних днів з дня подання податкової декларації. Станом на
день звернення з позовною заявою надмірно сплачена сума податку на
додану вартість позивачеві не відшкодована, і відповідно до
приписів підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ця сума є бюджетною
заборгованістю.
Рішенням господарського суду Київської області від
26.11.2004 року (суддя Попікова О.В.) позовні вимоги задоволені
повністю. Рішення суду мотивоване доведеністю матеріалами справи
факту існування суми бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість на підставі декларації за червень 2004 року, що підлягає
відшкодуванню відповідно до вимог підпункту 7.7.3 пункту 7.7
статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та не відшкодування цієї суми позивачеві у
встановлені Законом терміни. Доводи податкової служби щодо
зменшення позивачу заявлених до відшкодування з бюджету сум
податку на додану вартість за червень 2004 року матеріалами справи
не підтверджені.
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
постановою від 28.01.2005 року (судді Лобань О.І., Сибіга О.М.,
Самусенко С.С.) перевірене рішення господарського суду Київської
області від 26.11.2004 року залишив без змін з тих самих підстав.
Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція
звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить рішення та постанову у справі N 287/4-04
скасувати, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне
застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права,
а саме, приписів підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6,
підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Скаржник посилається на те, що СП
"Партнер-СП" не мало підстав для застосування нульової ставки,
оскільки відповідно до зовнішньоекономічних контрактів,
укладених з нерезидентами ТОВ "Брос", ОДО "Ракан круп'яний дім",
ІП "Агробалтаїс", поставка товару (крупа гречана) здійснювалась
ним до кордону України на умовах поставки DAF - Іллічівськ та
Горностаївка. Крім того скаржник зазначив, що позивачем не було
надано податкових накладних на підтвердження сум, заявлених до
відшкодування, за червень 2004 року.
Від СП "Партнер-СП" надійшов відзив на касаційну скаргу, в
якому підприємство просить залишити без змін судові акти у справі
з мотивів, у них викладених. Від Білоцерківського відділення
державного казначейства відзив на касаційну скаргу судом не
отримано.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г. та пояснення
представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в постанові Київського міжобласного господарського
суду та рішенні господарського суду Київської області, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.3 пункту 7.7 статті 7
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
у
разі, коли за результатами звітного періоду різниця між загальною
сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким
продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та
сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення,
така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного
бюджету України протягом місяця, наступного після подачі
декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки
податкової декларації за звітний період. Відшкодування
здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з
бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку,
що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який
приймається до оплати (погашення) будь-якими банківськими
установами.
Суми, що не відшкодовані платнику протягом зазначеного
строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної
заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від
облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення,
протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку
має право у будь-який момент після виникнення бюджетної
заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з
бюджету.
Пунктом 8.1 статті 8 зазначеного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що платник податку, який здійснює операції з
вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної
території України (експорт) і подає розрахунок експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня
подання такого розрахунку.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що СП
"Партнер-СП" надало до Білоцерківської об'єднаної державної
податкової інспекції декларації з податку на додану вартість за
червень 2004 року, сума податку на додану вартість має від'ємне
значення і складає 101208 грн., з яких сума бюджетного
відшкодування, що повертається протягом 30 календарних днів з дати
подання декларації шляхом перерахування на рахунок в установі
банку становить 71779 грн., шляхом зарахування в рахунок інших
платежів - 21440 грн., шляхом відшкодування після погашення
податкових зобов'язань платника протягом 3 наступних звітних
періодів шляхом перерахування на рахунок в установі банку -
7989 грн.
Крім того, під час здійснення судового провадження
господарськими судами встановлено та підтверджено матеріалами
справи правомірність заявленої до відшкодування даної суми податку
на додану вартість, що підтверджується даними податкової
декларації, розрахунком експортного відшкодування,
вантажно-митними деклараціями N 125010000/4/111380,
N 125010000/4/111486, N 125010000/4/111579, N 125010000/4/111606,
N 125010000/4/111616, платіжними дорученнями, банківськими
додатками до виписок про надходження валютної виручки,
залізничними накладними, інвойсами.
На виконання приписів Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивачем 19.07.2004 року був поданий до
Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції
розрахунок експортного відшкодування за червень 2004 року разом з
вантажними митними деклараціями, які містять напис відповідальної
особи Північної регіональної митниці про вивезення задекларованих
товарів за межі митної території України відповідно до вимог
Постанови Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення механізму
відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану
вартість за операціями з експорту продукції" від 01.03.2002 року
N 243 ( 243-2002-п ) (243-2002-п)
.
Отже, господарські суди попередніх інстанцій, встановивши
факт неперерахування на банківський рахунок позивача
задекларованих сум бюджетного та експортного відшкодування в
строки, встановлені чинним законодавством, дійшли правильного
висновку про наявність у позивача права на стягнення бюджетної
заборгованості в загальній сумі 71779,00 грн.
Стосовно доводів Білоцерківської об'єднаної державної
податкової інспекції, про проведення позапланової документальної
перевірки з питань правильності визначення сум податку на додану
вартість, заявлених до відшкодування з бюджету по податковій
декларації за червень 2004 року, в наслідок чого встановлено
позивачу зменшення від'ємного значення сум податкових зобов'язань,
касаційна інстанція зазначає, що будь яких доказів проведення
перевірки та встановлення факту порушення позивачем приписів
чинного законодавства, стосовно відшкодування податку на додану
вартість матеріали справи не містять, а тому не приймаються до
уваги касаційною інстанцією.
Відтак, ухвалені у справі судові рішення ґрунтуються на
правильному застосуванні норм матеріального права та підлягають
залишенню без змін як законні та обґрунтовані.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9,
статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Київської області від
26.11.2004 року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 28.01.2005 року у справі N 287/4-04
залишити без змін, а касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної
державної податкової інспекції без задоволення.