ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2005 Справа N 157/3-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 04.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Усенко Є.А.
суддів: Бакуліної С.В., Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
касаційної скарги Васильківської об'єднаної державної податкової
інспекції Київської області
на постанову від 04.02.2005 року Київського міжобласного
апеляційного господарського суду
у справі N 157/3-2004 господарського суду Київської області
за позовом Приватного підприємства "Біогран"
до Васильківської ОДПІ
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
N 0001302340/0 від 15.12.2003 р.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: Кучма С.В. (довіреність від 10.01.2005 р.
N 182/10-02)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Київської області (суддя
Поляк О.І.) від 29.11.2004 року, залишеним без змін постановою
Київського міжобласного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Лобань О.І., судді - Самусенко С.С.,
Шевченко В.Ю.) від 04.02.2005 року, по справі N 157/3-2004 позов
задоволено частково; визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення Васильківської ОДПІ N 0001302340/0 від
15.12.2003 року в частині стягнення штрафних санкцій з ПП
"Біограф" в сумі 46 730,00 грн. та визнано недійсними податкові
вимоги Васильківської ОДПІ від 02.08.2004 року N 1/191 та від
02.09.2004 року N 2/216; стягнуто з відповідача на користь
позивача 42,50 грн. витрат по сплаті держмита, 59,00 грн. витрат
на інформацій-нотехнічне забезпечення судового процесу.
В касаційній скарзі Васильківська ОДПІ просить скасувати
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 04.02.2005 року та частково рішення від 29.11.2004 року в
частині визнання недійсним оскаржуваного податкового
повідомлення-рішення щодо стягнення штрафних санкцій з позивача в
сумі 46 730,0 грн. та визнання недійсними оскаржуваних податкових
вимог від 02.08.2004 року N 1/191 та від 02.09.2004 року N 2/216,
прийняти в цій частині нове рішення про відмову позивачу в
задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права, а саме: пп. 7.4.5 п. 7.4
ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 9 Інструкції про порядок застосування та
стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної
податкової служби, затвердженої наказом ДПА України N 110
( z0268-01 ) (z0268-01)
від 17.03.2001 року.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь
в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника
відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши
повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної
оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія
суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція виходить із обставин, встановлених у справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
За результатами поданої до Васильківської об'єднаної
державної податкової інспекції Київської області декларації з
податку на додану вартість ПП "Біогран" за червень 2003 року, сума
податку на додану вартість має від'ємне значення і складає
200 309 грн.
19.02.2003 року укладено договір N 11 між ЗАТ "КЕМЗ "Зварка"
та ПП "Біогран", відповідно до умов якого ЗАТ "КЕМЗ "Зварка"
прийняло зобов'язання поставити ПП "Біогран" турбогенератор
синхронний Т-12-2УЗ. Згідно з додатковою угодою N 2 від
27.05.2003 року до договору від 19.02.2003 року N 11, договірна
вартість турбогенератора синхронного Т-12-2УЗ складає
560 760 гривень, з урахуванням ПДВ. На виконання умов договору ЗАТ
"КЕМЗ "Зварка" здійснило поставку на користь ПП "Біогран"
турбогенератор синхронний Т-12-2УЗ вартістю 560 760 грн., з
урахуванням ПДВ, за видатковою накладною від 24.06.2003 року
N 000000102.
ЗАТ "КЕМЗ "Зварка" на дату виникнення податкових зобов'язань
за договором від 19.02.2003 року N 11 оформило і видало
ПП "Біогран" податкові накладні N 421 від 09.06.2003 року і N 422
від 24.06.2003 року на загальну суму ПДВ 93 460 грн. відповідно до
приписів підпункту 7.2.1 пункту 7.2 Закону України "Про податок на
додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією за
результатами комплексної документальної перевірки дотримання вимог
податкового законодавства приватного підприємства "Біогран" за
період діяльності з 01.01.2000 року по 30.07.2003 року був
складений акт від 11.12.2003 року за N 1300. На підставі вказаного
вище акту перевірки Васильківською ОДПІ винесено
повідомлення-рішення N 0001302340/0 від 15.12.2003 року, визначено
суму податку на додану вартість в розмірі 140 190 грн.
Відповідно до розділів 2.5 та 3 акту документальною
перевіркою встановлено, що в порушення вимог підпункту 7.2.1
пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" від 03.1997 року N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(зі змінами і
доповненнями) (далі - Закон України "Про ПДВ") до податкового
кредиту в червні 2003 року зайво включена сума податку на додану
вартість 93 460 грн. на підставі податкових накладних N 421 від
09.06.2003 року та N 422 від 24.06.2003 року, які не містять таких
обов'язкових реквізитів, як опис (номенклатура) товарів (робіт,
послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).
Суди встановили, що ЗАТ "КЕМЗ видало позивачу податкові
накладні з браком форми, встановленої пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7
Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Зробивши висновок, що
відсутність цих реквізитів позбавляє покупця (позивача) права на
включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на
додану вартість на підставі таких накладних, а також враховуючи,
що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про те, що
ПП "Біогран", згідно з частиною другою підпункту 7.2.6 пункту 7.2
Закону України "Про ПДВ", зверталося до Васильківської об'єднаної
ДПІ з відповідною заявою, суди зробили висновок про правомірність
донарахування основного платежу за зобов'язанням по податку на
додану вартість в сумі 93 460 грн.
В частині відмови у задоволенні вимог у вищенаведеній частині
ухвалені по справі акти не оскаржуються.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення про донарахування позивачу
штрафних санкцій за вищенаведеним епізодом суди виходили із
приписів п. 9 Інструкції про порядок застосування штрафних
(фінансових) санкцій органами податкової служби, затвердженої
наказом Державної податкової адміністрації України від
17.03.2001 року N 110 ( z0268-01 ) (z0268-01)
(далі - Інструкція), відповідно
до якого у разі, якщо в результаті перевірки зменшується сума
податку на додану вартість, заявлена до відшкодування, яка не була
відшкодована з бюджету, штрафні санкції не застосовуються.
Суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для
нарахування ПП "Біогран" суми штрафу згідно пп. 17.1.3 п. 17.1
ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
внаслідок зменшення за результатами перевірки
заявленого в податковій декларації від'ємного значення суми
податку на додану вартість, яка не була відшкодована з бюджету.
Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
у разі коли
контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового
зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у
підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону,
такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі
десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового
зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для
такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з
податкового періоду, на який припадає така недоплата, та
закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким
платником податків податкового повідомлення від контролюючого
органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за
весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів,
що минули.
Згідно з пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
контролюючий орган
зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання
платника податків у разі якщо дані документальних перевірок
результатів діяльності платника податків свідчать про заниження
або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у
податкових деклараціях.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
відповідальність за правильність
обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових
платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники
податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів
України.
Приписи абзацу 5 пункту 9 Інструкції ( z0268-01 ) (z0268-01)
звужують
встановлені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
підстави відповідальності.
Оскільки податковим органом позивачу було визначено податкове
зобов'язання у вигляді податку на додану вартість у зв'язку з
порушенням ним законодавчо встановлених приписів щодо формування
податкового кредиту, у суду, за наявності встановленого факту
правомірності донарахування податкового зобов'язання за основним
платежем, не було жодних підстав для висновку про неправомірне
нарахування ПП "Біогран" штрафних санкцій.
Щодо задоволення позову про визнання недійсними податкових
вимог від 02.08.2004 року N 1/191 та від 02.09.2004 року N 2/216,
суди зазначили, що оскільки, податкове повідомлення-рішення
N 0001302340/0 від 15.12.2004 року в частині стягнення штрафних
санкцій прийнято відповідачем в порушення норм чинного
законодавства, то і вказані вище податкові вимоги вважаються
такими що не відповідають нормам чинного законодавства.
При цьому ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не
було встановлено підстав формування вищенаведених податкових
вимог. Так, суди не звернули уваги на те, що сума штрафних санкцій
в спірному рішенні (46 730 грн.) і сума основного зобов'язання (а
не штрафних санкцій) в спірних податкових вимогах (44 631 грн.) не
співпадають, та виставлені через великий проміжок часу після
спірного податкового повідомлення-рішення.
Таки чином, судами не встановлені обставини, які б давали
підстави для висновку про те, що спірні податкові вимоги
виставлені саме на суму штрафу, зазначеного в спірному податковому
повідомленні рішенні.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства
в їх сукупності, судові акти підлягають залишенню без змін лише в
частині визнання недійсним спірного податкового
повідомлення-рішення від 15.12.2003 року N 00013-2340/0 щодо
донарахування податкового зобов'язання за платежем - податок на
додану вартість, по основному платежу - 93 460 грн. В іншій
частині позовних вимог рішення та постанова підлягають скасуванню
з передачею справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1, п. 3 ч. 1
ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Васильківської ОДПІ від 28.02.2005 року
N 1622/10/10-11 на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 04.02.2005 року у справі N 157/3-2004
задовольнити частково.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 04.02.2005 року та рішення Господарського суду Київської
області від 29.11.2004 року у справі N 157/3-2004 скасувати в
частині визнання недійсними: податкового повідомлення-рішення
Васильківської ОДПІ N 0001302340/0 від 15.12.2003 року на суму
штрафних санкцій - 46 730 грн. та податкових вимог Васильківської
ОДПІ від 02.08.2004 року N 1/191 та від 02.09.2004 року N 2/216.
Справу в цій частині позовних вимог передати на новий розгляд
до Господарського суду Київської області.
В іншій частині постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від 04.02.2005 року у справі
N 157/3-2004 - залишити без змін.