ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.06.2005 Справа N 2728-12/131
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г., Бур'янової С.С.
за участю представників: ВАТ "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат" - Чобанюк Т.М.; ВАТ "Сумського
машинобудівного науково-виробничого об'єднання ім. М.В. Фрунзе" -
Скубири О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення господарського суду Сумської області від
09.09.2004 р. та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 24.11.2004 р. по справі N 2728-12/131 за
позовом відкритого акціонерного товариства "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат" до відкритого акціонерного
товариства "Сумського машинобудівного науково-виробничого
об'єднання ім. М.В. Фрунзе", третя особа на стороні позивача, що
не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відкрите акціонерне
товариство "Дніпропетровський металургійний комбінат
ім. Дзержинського"
про стягнення 199 427,01 грн.
В С Т А Н О В И В:
26 квітня 2004 р. позивач - ВАТ "Південний
гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до господарського суду
Сумської області з позовом до ВАТ "Сумського машинобудівного
науково-виробничого об'єднання ім. М.В. Фрунзе", про стягнення
199 427,01 грн. заборгованості за договором поставки
N 8/69-34/569-д від 25.11.1998 р., що складається з
103 020,86 грн. - вартості поставленої продукції, 71 546,47 грн. -
інфляційних збитків, 3% - річних в сумі 9 204,14 грн.
17.03.2003 р. позивач подав до господарського суду заяву про
зміну позовних вимог, в якому просив суд стягнути з відповідача
суму основного боргу за платіжним дорученням N 2314 від
13.04.1999 р. - 103 020,86 грн., індекс інфляції в сумі -
7 1596,47 грн., 3 % річних в сумі 9204,14 грн.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Сумської області від
09 вересня 2004 р. по справі N 2728-12/131 /суддя І.В. Малафеєва/
в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
24 листопада 2004 р. по справі N 2728-12/131 /судді
В.В. Афанасьєв, А.І. Бухан, І.І. Шепітько/ рішення господарського
суду Сумської області від 09.09.2004 р. залишено без змін, а
апеляційна скарга ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
без задоволення.
В касаційній скарзі позивач - відкрите акціонерне товариство
"Південний гірничо-збагачувальний комбінат" просить скасувати
рішення господарського суду Сумської області від 09.09.2004 р. та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
24.11.2004 р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
норм процесуального та матеріального права та прийняти нове
рішення по справі, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення
представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на
наступне.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарські суди
попередніх інстанцій виходили з того, що ВАТ "Дніпропетровський
металургійний комбінат ім. Дзержинського", відповідно до
залізничних квитанцій від 21.03.1999 р. NN 47578335 - 47578338
відвантажено ВАТ "Сумського машинобудівного науково-виробничого
об'єднання ім. М.В. Фрунзе" чавун ливарний загальною нетто вагою
277 тон;
- з поданого позивачем прибуткового ордеру 322 від
06.04.1999 р. неможливо з'ясувати, ким він виданий і чи має
відношення цей ордер до спірної поставки та до домовленості
позивачеві прав на чавун;
- подані ВАТ "Дніпропетровський металургійний комбінат
ім. Дзержинського" документи свідчать лише про наявність
договірних відносин по поставці чавуну у позивача з третьою
особою;
- платіжна вимога N 2314 від 13.04.1999 р. на суму
185 862,86 грн. та акт про залік зустрічних вимог N 5155 від
28.08.2000 р., на які посилається позивач, не підтверджують
наявність заборгованості відповідача, а навпаки, в платіжній
вимозі вказано, що вона виставлена по договору N 569д від
14.12.1998 р., який між позивачем та відповідачем не укладався і
не пов'язаний з предметом позовних вимог;
- в акті про залік відсутня вказівка на наявність
заборгованості відповідача перед позивачем за договором;
- поданий позивачем лист N 8/5-108 від 09.03.1999 р. з
підтвердженням отримання відповідачем чавуну ливарного, не містить
позначок про те, від кого отримано чавун, та про особу, що його
підписала і печатки, крім того, в цьому листі міститься посилання
на неіснуючий договір.
Таким чином, господарський суд першої та апеляційної
інстанції, дійшли до висновку, що оскільки позивач в порушення
вимог ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не надав суду належні докази
в підтвердження своїх вимог, то позовні вимоги є не є
обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Але з такими висновками суду погодитись не можна.
Згідно ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним
тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства
і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова
апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.
Так, суди попередніх інстанцій, належним чином не з'ясували
дійсні обставини справи, не дали належної оцінки всім зібраним по
справі доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином
законодавчо не обґрунтували свої висновки.
Судами попередніх інстанцій не виконані вимоги, які зазначені
в постанові Вищого господарського суду України від 04 грудня
2003 р. по справі N 2728-12/131, належним чином не з'ясоване
питання стосовно того, чи відбувалась поставка чавуна позивача
відповідачу у березні 1999 р. у кількості 277 т., і якщо так, то
за якими підставами ця поставка мала місце.
Відповідно до ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
якщо подані
сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний
витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі
у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Господарські суди передніх інстанції, в порушення вимог
закону, відхиляючи надані позивачем докази, не зобов'язали його
надати оригінали документів, а отже постановили судові рішення по
справі без всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх
обставин справи та доказів, які мають суттєве значення для
правильного вирішення спору.
Таким чином, судами попередніх інстанції було порушено
статтю 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої
вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є
обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду
справи.
За таких обставин, рішення господарського суду Сумської
області від 09.09.2004 р. та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 24.11.2004 р. по справі N 2728-12/131 не
можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи
і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа
направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати вище
викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини
справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та
запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог
закону постановити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Південний гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від
09.09.2004 р. та постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 24.11.2004 р. по справі N 2728-12/131
скасувати. Справу направити на новий розгляд до господарського
суду першої інстанції.