ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.06.2005 Справа N 22/409д
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 18.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М.,
Палій В.М., за участю представника позивача Д. Корепіна (дов. від
28.01.05), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну
скаргу торговельно-промислової транснаціональної корпорації
"Кераміст" на рішення від 12 січня 2005 року господарського суду
Запорізької області у справі N 22/409д за позовом Управління
комунальної власності Запорізької міської ради та Управління у
справах приватизації Запорізької міської ради до
торговельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст",
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -
товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжспецтрансгаз",
про визнання угоди недійсною
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 12 січня 2005 року господарського суду
Запорізької області (суддя Ю.Скиданова) позов Управління
комунальної власності Запорізької міськради та Управління у
справах приватизації Запорізької міськради, а також позов
товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжспецтрансгаз"
задоволені: визнано недійсною, укладену між Управлінням
комунальної власності Запорізької міськради та
торгівельно-промисловою транснаціональною корпорацією "Кераміст",
додаткову угоду від 1 вересня 2004 року до договору від
12 листопада 2002 року N 978 оренди.
Торгівельно-промислова транснаціональна корпорація "Кераміст"
просить рішення скасувати з підстав не застосування господарським
судом до спірних правовідносин частини 6 статті Закону України
"Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу
приватизації)" ( 2171-12 ) (2171-12)
, статті 146 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, неправильного застосування статті 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
направити справу на новий розгляд.
Управління у справах приватизації Запорізької міськради та
товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжспецтрансгаз"
проти доводів касаційної скарги заперечують і в її задоволенні
просять відмовити.
Сторони, третя особа належним чином були повідомлені про час
і місце судового засідання, проте представники відповідача,
третьої особи в судове засідання не з'явились.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом встановлено, що 12 листопада 2002 року
між Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради
(орендодавець) та торгівельно-промисловою транснаціональною
корпорацією "Кераміст" (орендар) було укладено договір оренди,
відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення від
30 вересня 2002 року виконкому Запорізької міської ради передає, а
орендар приймає в строкове платне користування, окремо стоячу
будівлю (літ. "А-2") загальною площею 538,6 кв. м та басейн на
вул. Панфіловців, 13-а в м. Запоріжжі.
1 вересня 2004 року між Управлінням комунальної власності
Запорізької міської ради та торгівельно-промисловою
транснаціональною корпорацією "Кераміст" було укладено додаткову
угоду б/н до вказаного договору про внесення змін до пункту 10.9
розділу 10 "Строк дії та умови зміни, розірвання договору оренди
будівлі та споруди" та визначено однією з підстав припинення
договору момент приватизації об'єкта оренди саме орендарем.
Зазначену додаткову угоду було укладено сторонами без
відповідного дозволу органу приватизації.
Також судом встановлено, що 22 листопада 2004 року між
Управлінням у справах приватизації Запорізької міської ради і
товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжспецтрансгаз"
було укладено договір за N 117/153 купівлі-продажу об'єкта права
комунальної власності, предметом якого є передача права власності
на комунальне майно м. Запоріжжя, яке перебуває у віданні
Управління комунальної власності Запорізької міської ради, шляхом
приватизації за конкурсом на підставі рішення від 31 березня
2004 року N 34 Запорізької міської ради та відповідно до наказів
органу приватизації від 26 травня 2004 року N 140 і від
18 листопада 2004 року N 589. Об'єктом приватизації є нежитлова
будівля (літера "А-2") загальною площею 538,6 кв. м та басейн, а
також паркани (літери NN 1, 3, 4, 5) і замощення, які розташовані
на вул. Панфіловців, 13-а в м. Запоріжжі.
Пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве
самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
встановлено, що прийняття
рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна та
затвердження місцевих програм приватизації тощо належить до
виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Господарським судом встановлено, що правовідносини щодо
відчуження майна комунальної власності м. Запоріжжя регулюються
рішенням від 26 червня 1998 року Запорізької міської ради N 26
"Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності
м. Запоріжжя" (надалі скорочено - Програма приватизації), із
змінами, внесеними згідно з рішенням від 28 січня 2004 року
Запорізької міської ради N 60.
Відповідно до пункту 2.1 Програми приватизації та рішення від
31 березня 2004 року Запорізької міської ради N 34 будівлю та
басейн на вул. Панфіловців, 13-а було включено до переліку
об'єктів комунальної власності м. Запоріжжя, що підлягають
приватизації і функції з управління даними об'єктами було передано
Управлінню у справах приватизації Запорізької міськради, як органу
приватизації, що підтверджується актом від 16 квітня 2004 року.
Окрім того, пунктом 2.11 розділу 2 Програми приватизації, в
редакції додатку до рішення міської ради від 28 січня 2004 року
N 60, передбачено, що після отримання рішення сесії міської ради
про затвердження переліку об'єктів комунальної власності
м. Запоріжжя, що піддягають приватизації, Управління у справах
приватизації Запорізької міськради забезпечує виконання
повноважень органу приватизації, встановлених законами України,
зокрема, надає дозволи та узгоджує дії орендодавців та орендарів,
пов'язані зі змінами в договорах оренди об'єктів приватизації.
На виконання вказаного положення Програми приватизації, а
також приписів статті 12 Закону України "Про приватизацію
державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, рішенням від 30 листопада 1998 року
виконавчого комітету Запорізької міської ради N 642 було
затверджено Порядок отримання дозволу органу приватизації на дії
щодо майна об'єктів, включених у перелік об'єктів, що
приватизуються, відповідно до якого укладання додаткових угод до
діючих договорів оренди, пов'язаних з об'єктом приватизації, має
відбуватися лише за умови отримання дозволу органу приватизації.
Факт укладання сторонами спірної додаткової угоди без
отримання дозволу органу приватизації підтверджується матеріалами
справи.
За таких обставин господарський суд дійшов правомірного
висновку про задоволення позовних вимог позивачів та третьої особи
з самостійними вимогами.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, а
також обставини справи, які відповідно до законодавства повинні
бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть
підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції,
колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її
обставини були встановлені господарським судом на підставі
всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів,
висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до намагань
відповідача надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить
вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення від 12 січня 2005 року господарського суду
Запорізької області у справі N 22/409д залишити без змін, а
касаційну скаргу торгівельно-промислової транснаціональної
корпорації "Кераміст" без задоволення.