ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 02.06.2005                                         Справа N 5/181
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 04.08.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Дерепи В.І.   -   головуючого   (доповідача),   Стратієнко   Л.В.,
Чабана В.В.
     за участю повноважних представників
     позивача -
     відповідача - Кайдаш С.І.,
     розглянувши у відкритому засіданні
     касаційну скаргу  Кіровського  відділу  державної  виконавчої
служби Дніпропетровського міського управління юстиції
     на ухвалу  від  14  жовтня  2004  року  господарського   суду
Дніпропетровської області
     та постанову  від  3  лютого  2005  року   Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
     у справі N 5/181
     за позовом ВАТ "Запорізький абразивний комбінат"
     до Державного   підприємства   "Придніпровська    залізниця",
Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського
міського управління юстиції
 
     про   стягнення 50767,25 грн.,
 
                           В С Т А Н О В И В:
 
     Ухвалою господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
14 жовтня  2004  року  задоволено  скаргу  державного підприємства
"Придніпровська залізниця" на неправомірні дії  Відділу  державної
виконавчої   служби   Кіровського  районного  управління  юстиції.
Зобов'язано ВДВС Кіровського РУЮ повернути  неправомірно  стягнуту
суму 4295,31 грн. на рахунок ДП "Придніпровська залізниця".
 
     Постановою Дніпропетровського   апеляційного   господарського
суду від 3 лютого 2005 року ухвалу суду залишено без змін.
 
     У касаційній скарзі Кіровський  відділ  державної  виконавчої
служби  Дніпропетровського  міського  управління  юстиції  просить
вказані ухвалу  та  постанову  суду  скасувати,  оскільки  при  їх
прийнятті  були  порушені  норми  матеріального  і  процесуального
права.
 
     Заслухавши пояснення   представників   сторін,    перевіривши
матеріали  справи  та  на  підставі  встановлених  в ній фактичних
обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими
судами    при   прийнятті   оскаржуваних   судових   рішень   норм
матеріального і процесуального права,  суд  вважає,  що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Як вбачається  з  матеріалів  справи,  на  виконання  рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2004  року
у  даній  справі позивачу був виданий відповідний наказ,  який був
надісланий  до  виконання  відділу  державної  виконавчої   служби
Кіровського  районного  управління  юстиції.  На  виконання наказу
суду, 13 серпня 2004 року ВДВС Кіровського РУЮ виніс постанову про
відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виданого
наказу.
 
     Враховуючи, що боржник у  добровільному  порядку  не  виконав
рішення господарського суду від 06.07.2004 року,  відділ державної
виконавчої  служби  Кіровського   районного   управління   юстиції
25.08.2004  року  виставив  платіжну  вимогу  N В2-651 на списання
стягненої судом суми 42953,14 грн.  в примусовому порядку,  яка  і
була списана з відповідача в повному обсязі.
 
     Окрім того, 2 вересня 2004 року ВДВС Кіровського РУЮ виставив
платіжну  вимогу  N  В2-682  на  списання  з  ДП   "Придніпровська
залізниця" 4295,31 грн.
 
     При цьому,  у зазначеній платіжній вимозі призначення платежу
також  вказано  "Стягується  згідно  наказу  господарського   суду
Дніпропетровської  області  N  5/181 від 19.07.2004 року - залишок
боргу.
 
     За таких обставин,  апеляційний господарський суд прийшов  до
правильного висновку, що оскільки ВДВС Кіровського РУЮ посилається
на те,  що платіжною вимогою N В2-682 проводилось  списання  з  ДП
"Придніпровська  залізниця"  виконавчого  збору,  то у призначенні
платежу ВДВС повинно було вказати фактичне призначення  платежу  -
виконавчий збір   на   підставі   постанови   ВДВС   N   404   від
25.08.2004 року.
 
     Відповідно до  Закону  України  "Про  виконавче  провадження"
( 606-14  ) (606-14)
         у разі не виконання рішення в строк,  встановлений для
добровільного його виконання,  з  боржника  постановою  державного
виконавця,  що  затверджується  начальником  відповідного  відділу
державної виконавчої служби,  стягується виконавчий збір у розмірі
10% від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.
 
     У випадку, коли виконавче провадження закінчене, а виконавчий
збір  не  стягнуто,  постанова  про  стягнення  виконавчого  збору
виділяється  в  окреме провадження і підлягає виконанню в порядку,
встановленому законом "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        .
 
     Розглядаючи справу,  суди правильно встановили,  що  Відділом
державної   виконавчої  служби  Кіровського  районного  управління
юстиції була винесена  постанова  N 404 від  25.08.2004  року  про
стягнення  з  боржника виконавчого збору,  на підставі якої ВДВС і
повинно було здійснювати списання виконавчого збору з боржника.
 
     Виходячи з викладеного,  суди першої та апеляційної інстанцій
дійшли   правильного   висновку   про   неправомірність  дій  ВДВС
Кіровського РУЮ  по  списанню  виконавчою  службою  з  відповідача
залишку боргу після виконання ним судового рішення.
 
     Суди першої   та   апеляційної  інстанцій  повно  і  всебічно
з'ясували та перевірили всі обставини справи, дали належну правову
оцінку  всім  доказам  та  прийняли  законні  судові рішення,  які
необхідно залишити без змін.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11 ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
 
     Ухвалу господарського   суду  Дніпропетровської  області  від
14 жовтня 2004 року та постанову  Дніпропетровського  апеляційного
господарського  суду  від 3 лютого 2005 року залишити без змін,  а
касаційну скаргу Кіровського відділу державної  виконавчої  служби
Дніпропетровського міського управління юстиції - без задоволення.