ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2005 Справа N 25/490
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 04.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Добролюбової Т.В.
суддів: Гоголь Т.Г., Уліцький А.М.
за участю представників сторін котрі
позивача - Михайленко С.В. дов. від 01.04.2005 року
відповідача - Куліченко М.В. дов. від 10.12.2004 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва
у справі N 25/490
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.12.2004 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Інженерно-технічний центр"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі
міста Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний
центр" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від
27.09.2004 року N 0001062308/1, яким визначено, що позивачем
завищено суму бюджетного відшкодування на 14578000 грн. та
відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зменшено у картці
особового рахунку платника податків позивача суму завищеного
бюджетного відшкодування.
Господарський суд міста Києва рішенням від 01.12.2004 року
(судді Морозов С.М., Хрипун О.О., Євсіков О.О.) позов задовольнив,
визнав недійсним рішення Державної податкової інспекції у
Печерському районі міста Києва від 27.09.2004 року N 0001062308/1,
з посиланням на те що факт експорту придбаного позивачем товару та
факт сплати у складі ціни придбання товару податку на додану
вартість, яка відповідає заявленій позивачем сумі експортного
відшкодування, підтверджується матеріалами справи.
Київський апеляційний господарський суд постановою від
25.05.2004 року (судді Муравйов О.В., Сотніков С.В., Кот С.В.)
рішення господарського суду міста Києва залишив без змін з тих
самих підстав.
Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва
просить Вищий господарський суд України здійснити перегляд
матеріалів справи у касаційному порядку, рішення господарського
суду та постанову у справі скасувати і прийняти нове рішення, яким
відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на
порушення господарськими судами норм матеріального та
процесуального права, а саме підпункту, пункту 5.1 статті 5,
підпунктів 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., присутніх в судовому
засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні господарського суду міста Києва
та постанові Київського апеляційного господарського суду у даній
справі, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанцій. Відповідно до вимог частини 2 статті 111-5
Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція
використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для
перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2004 року,
було встановлено та підтверджено постановою Київського
апеляційного господарського суду від 24.12.2004 року, що Державною
податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва була
здійснена документальна перевірка заявленого Товариством з
обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр" до
відшкодування податку на додану вартість за квітень 2004 року за
результатами якої складено акт від 19.08.2004 року
N 114-23/8-32555971.
В акті перевірки зазначено що на підставі договору комісії
N 20/04-4 від 20.04.2004 року з товариства з обмеженою
відповідальністю "Ювенал" та зовнішньоекономічного контракту ТОВ
"Ювенал" з "NORKA GmbH" (Німеччина), в квітні 2004 року Товариство
з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр"
експортувало Антикорозійну комплексну композицію (АКК "ОРОСТ К") в
кількості 18,5 т. компанії "NORKA GmbH" на імпортно-експортний
термінал VT 0004 в м. Вільнюс, Литва.
Посилаючись на те, що позивачем придбавалась експортована
продукція (АКК "ОРОСТ К") за завищеною ціною, в акті перевірки
Державна податкова інспекція визначила, що у товариства з
обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр" відсутнє
право вимагати бюджетне відшкодування.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у
Печерському районі міста Києва прийнято податкове
повідомлення-рішення від 27.09.2004 року N 0001062308/1, яким
визначено, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на
14578000 грн. відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4
статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, зменшено у картці особового рахунку платника
податків позивача суму завищеного бюджетного відшкодування.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено що
20 квітня 2004 року між позивачем та Товариством з обмеженою
відповідальністю "Ювенал" було укладено договір N 20/04-4, за
умовами якого ТОВ "Ювенал" зобов'язалось за відповідну винагороду
здійснити продаж на експорт продаж товару згідно з специфікацією
N 1 від 20 квітня 2004 року, в якій зазначено найменування
продукції - Антикорозійна комплексна композиція "ОРОСТ К"; одиниця
виміру - тонна; кількість - 18,5; ціна за одиницю товару -
3951000,00 грн.; загальна вартість - 73093500,00 грн.
Факт передачі товару за зазначеним договором засвідчений
актом прийому-передачі товару від 22 квітня 2004 року за яким
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний
центр" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю
"Ювенал" прийняло на комісію товар (АКК "ОРОСТ К") загальною
вартістю 73093500,00 грн.
Також господарськими судами в ході розгляду справи
досліджено, що 23.04.2004 року Товариство з обмеженою
відповідальністю "Ювенал" уклало з компанією "NORKA GmbH" контракт
N 19, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю
"Ювенал" зобов'язалось продати, а компанія "NORKA GmbH"
зобов'язалась купити товар в кількості, визначеній у специфікації,
наведеної в додатку N 1 до цього договору. Датою поставки
сторонами визначено дату доставки товару до міста призначення.
Загальна ціна товару сторонами визначена у сумі
13723300,00 дол. США.
Факт здійснення експорту товару за вказаним контрактом
підтверджується належним чином засвідченою копією вантажної митної
декларації, з якої вбачається, що 27.04.2004 року було здійснено
експорт АКК "ОРОСТ К" в кількості 18,5 тонн, митною вартістю
87690200,00 грн. та зазначено, що експортером товару є ТОВ
"Інженерне-технічний центр", а одержувачем (імпортером) є компанія
"NORKA GmbH" (Німеччина).
Відповідно до підпункту 3.1.3 статті 3, пунктів 7.1, 7.2.
статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
об'єктом оподаткування цим податком є операції
платників податків вивезення товарів за межі митної території
України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за
межами митної території України; особа-продавець, яка
зареєстрована як платник податку на додану вартість, зобов'язана
на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг)
нараховувати покупцю податок на додану вартість та складати і
видавати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення
вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового
кредиту.
Згідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податкова накладна складається в момент виникнення
податкового зобов'язання продавця у двох примірниках. Оригінал
податкової накладної надається покупцеві, копія залишається у
продавця товарів (робіт, послуг). Вимоги щодо оформлення
податкової накладної містяться в підпункті 7.2.1 пункту 7.2
статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", де,
зокрема, зазначено, що податкова накладна має містити зазначені
окремими рядками порядковий номер та дату виписування податкової
накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові
фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану
вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця);
місце розташування юридичної особи; опис (номенклатуру) товарів
(робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву
отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та
відповідну суму податку у цифровому значенні і загальну суму
коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
встановлено, що датою
виникнення права платника податку на податковий кредит вважається
дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника
податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки
відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з
використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт
придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
За приписами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по
сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
В пункті 8.1 статті 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
вказано, що платник податку, який здійснює
операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі
митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня
подання такого розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом
із такими документами:
а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення
(експортування) товарів за межі митної території України,
відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом),
який засвідчує передання права власності на роботи (послуги),
призначені для їх споживання за межами митної території України;
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про
перерахування платником податку коштів на користь іншого платника
податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з
урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при
вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених
(імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною
декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх
вільного використання на митній території України.
В пункті 8.2 статті 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
вказано, що для визначення суми
експортного відшкодування. згідно з пунктом 8.4 цієї статті до
складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично
сплачені платником податку - експортером коштами у складі ціни
придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку -
постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає
амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та
закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування,
включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) такий товарів
(робіт, послуг) - суми податку, сплачені у такий самий період до
бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені
у податковому векселі, виданому протягом такого місяця згідно з
пунктом 11.5 статті 11 цього Закону, але не погашеному до дня
подання такого розрахунку.
Попередні судові інстанції в процесі розгляду справи
встановили факт експорту придбаного позивачем товару та факт
сплати у складі ціни придбання товару податку на додану вартість,
наявність у платника податку належно оформлених податкових
накладних та, виходячи із встановлених доказів, вірно застосували
приписи чинного податкового законодавства, що регулює спірні
правовідносини, а відтак у касаційної інстанції відсутні підстави
для задоволення касаційної скарги податкової інспекції та
скасування ухвалених у цій справі судових рішень.
Доводи відповідача стосовно невідповідності придбаної
позивачем у АТЗТ "Енергоспецбуд" хімічної речовини, задекларованої
у ВМД на експорт як АКК "ОРОСТ К" технічним умовам спростовуються
висновками, які викладені в ухвалених у цій справі судових
рішеннях, інших доводів не наведено.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2004 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.12.2004 року у справі N 25/490 залишити без змін, а касаційну
скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі
міста Києва - без задоволення.