ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2005 Справа N 304/16-2004
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 11.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...] за участю представників: [...]
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Київського обласного відділення Фонду соціального
захисту інвалідів
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 23.12.2004 р. по справі N 304/16-2004 за
позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту
інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "Саварський Агроцентр"
про стягнення 2347,62 грн.
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Київське обласне відділення Фонду соціального
захисту інвалідів 30.08.2004 р. звернувся з позовом до суду до
СТОВ "Саварський Агроцентр" про стягнення 2347,62 грн. штрафних
санкцій за незайняті інвалідами робочі місця в 2003 р.
Рішенням господарського суду Київської області від 04
листопада 2004 р. по справі N 304/16-2004 позов було задоволено,
стягнуто з відповідача на користь позивача 2347,62 грн. грн.
штрафних санкцій, в доход державного бюджету - 51 грн. -
державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 23 грудня 2004 р. по справі N 304/16-2004
рішення господарського суду Київської області від 04.11.2004 р.
було скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач - Київське обласне відділення
Фонду соціального захисту інвалідів просить скасувати постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
23.12.2004 р., посилаючись на те, що вона постановлена з
порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення
господарського суду Київської області від 04.11.2004 р. залишити
без змін.
Заслухавши доповідь судді [...], пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої
інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 19 Закону України
"Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від
форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих
місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі
чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо
працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця,
якщо інше не передбачено законом;
- Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів" ( 875-12 ) (875-12)
, передбачено сплату штрафних
санкцій підприємствами /об'єднаннями/, установами і організаціями,
відповідним відділенням Фонду України соціального захисту
інвалідів, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено
нормативом;
- норматив робочих місць на 2003 р. для забезпечення
працевлаштування інвалідів для відповідача становив 2 робочих
місць, фактично на підприємстві відповідача у 2003 р. працював
1 інвалід;
- чинне законодавство не ставить сплату штрафних санкцій за
невиконання встановленого нормативу щодо створення робочих місць,
призначених для працевлаштування інвалідів у залежність від
наявності чи відсутності у підприємства прибутку.
Апеляційна постанова, якою скасовано рішення суду першої
інстанції, мотивована тим, що відповідачем були виконані вимоги
Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів"
( 875-12 ) (875-12)
, зокрема, про наявність вакантних робочих місць для
працевлаштування інвалідів відповідач інформував відповідні органи
належним чином, шляхом подачі статистичної звітності, а також з
того, що на підприємство відповідача інваліди відповідними
органами у 2003 р. СТОВ "Саварський Агроцентр" не направлялись, та
не було і безпосередніх звернень самих інвалідів до щодо
працевлаштування.
Вакантні робочі місця для інвалідів атестуються, згідно
інструкції, при надходженні заяв інвалідів про їх
працевлаштування, з урахуванням стану здоров'я і рекомендації МСЕК
про те, які види робіт може виконувати працівник - інвалід.
Про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та
наявність вакантних робочих місць, відповідач належним чином
інформував відповідні органи соціального захисту інвалідів, шляхом
подачі державної статистичної звітності.
Пунктами 5, 10-14 Положення про робоче місце інваліда і про
порядок працевлаштування інвалідів ( 314-95-п ) (314-95-п)
, передбачено, що
підприємства інформують центри зайнятості, державні органи
соціального захисту населення та відділення Фондів про створення
робочих місць для працевлаштування інвалідів, а працевлаштування
інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами
Міністерств соціального захисту, місцевими радами народних
депутатів, громадськими організаціями інвалідів, з урахуванням
рекомендацій МСЕК, побажань інвалідів, їхніх професійних навичок і
знань відповідно до висновків МСЕК.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
, працевлаштування
інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з
питань праці та соціальної політики, органами місцевого
самоврядування, громадськими організаціями інвалідів (далі -
органи працевлаштування інвалідів).
Аналіз зазначених положень Закону про захист інвалідів
( 875-12 ) (875-12)
дає підстави для висновку про те, що обов'язок
підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не
супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати
інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається
на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій
статті 18 цього Закону. Це підтверджується і змістом абзацу
другого пункту третього Положення про Фонд соціального захисту
інвалідів (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України
N 1434 ( 1434-2002-п ) (1434-2002-п)
від 26 вересня 2002 року), згідно з яким,
завданням Фонду є здійснення контролю за додержанням
підприємствами нормативів робочих місць для забезпечення
працевлаштування інвалідів, а також підпункту 3 пункту 4 та
підпункту 3 пункту 5 цього Положення, якими Фонду надано право
здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами
штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для
забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідач належним чином виконав всі обов'язки, передбачені
законом по створенню робочих місць для інвалідів, належним чином
повідомляв відповідні органи про створені робочі місця для
інвалідів, про наявні вакансії для працевлаштування інвалідів, а
органами Міністерства праці України, Міністерства соціального
захисту населення України, міською Радою народних депутатів,
громадськими організаціями інвалідів для працевлаштування інваліди
до відповідача не направлялись і суд апеляційної інстанції прийшов
до правильного висновку, що відповідач не може нести
відповідальність за неналежне працевлаштування інвалідів.
Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції, дійшов
до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги Київського обласного
відділення Фонду соціального захисту інвалідів до СТОВ "Саварський
Агроцентр" задоволенню не підлягають.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що
постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 23.12.2004 р. по справі N 304/16-2004 відповідає вимогам
закону та фактичним обставинам справи і підстав для її скасування
не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 -
111-11, Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України, - П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Київського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 23.12.2004 р. по справі N 304/16-2004 залишити без змін.