ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 01.06.2005                                        Справа N 12/262
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 18.08.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
[...]
     розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Києві
касаційну скаргу Відкритого  акціонерного  товариства  "Лохвицький
цукровий    завод"    на    постанову    Київського   апеляційного
господарського суду від 03.03.2005 р. у справі за позовом Суб'єкта
підприємницької діяльності  -  фізичної  особи [...] до Відкритого
акціонерного товариства "Лохвицький цукровий завод" 
 
про   стягнення сум
 
     Заслухавши пояснення   представників   сторін,    перевіривши
матеріали справи,   обговоривши   доводи  касаційної  скарги,  суд
У С Т А Н О В И В:
 
     У вересні 2004  року  Суб'єкт  підприємницької  діяльності  -
фізична особа  [...]  пред'явила  в  господарському  суді позов до
Відкритого акціонерного товариства "Лохвицький цукровий завод" про
стягнення  77037,5  грн.,  в  т.ч.  75000 грн.  основного боргу та
2037,5 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язань згідно
договору на  надання  послуг  від  01.08.2003  р.,  укладеного між
сторонами.
 
     Рішенням господарського   суду   Полтавської   області    від
24.12.2004 р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
 
     Позивач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
 
     Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду від
03.03.2005   р.   апеляційну   скаргу   Суб'єкта   підприємницької
діяльності -   фізичної   особи  [...]  було  задоволено,  рішення
господарського  суду  Полтавської  області   від   24.12.2004   р.
скасовано,  прийнято нове рішення,  яким позовні вимоги задоволені
повністю,  з відповідача на користь позивача стягнуто  75000  грн.
основного боргу та 2037,5 грн. 3% річних.
 
     У касаційній  скарзі  відповідач  просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2005  р.,  а
рішення  господарського суду Полтавської області від 24.12.2004 р.
залишити в силі,  посилаючись на порушення апеляційним судом  норм
матеріального та процесуального права.
 
     Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Предметом спору  є  стягнення  заборгованої суми та річних за
договором від 1.08.2003 р.,  за яким позивач  зобов'язався  надати
відповідачу інформацію та провести роботи по залученню господарств
по  заготівлі  цукрової  сировини  для  ВАТ  "Лохвицький  цукровий
завод", а останній розрахуватись.
 
     Виконання своїх   зобов'язань   позивач  обґрунтовував  актом
виконаних робіт від 01.12.2003 р.,  підписаного сторонами, а також
платіжним документом.
 
     Відповідно до ст.ст.  32, 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         доказами
у справі є будь-які фактичні дані,  на підставі яких господарський
суд   у   визначеному  законом  порядку  встановлює  наявність  чи
відсутність обставин,  на яких ґрунтуються  вимоги  і  заперечення
сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного
вирішення господарського спору.
 
     Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона
посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
 
     Як встановлено  судом  першої  інстанції,  з  огляду положень
п.п. 9.4.6-9.4.7 статуту ВАТ "Лохвицький цукровий завод", вказаний
акт з боку відповідача було підписано заступником директора [...],
який таких повноважень не мав,  доручення на  вчинення  зазначених
дій останньому не видавалось.
 
     Отже, суд обґрунтовано не поклав згадуваний акт,  як доказ, в
основу рішення.
 
     При цьому суд за обставин того,  що відповідач оспорював факт
надання позивачем обумовлених договором послуг, правильно зважив і
на те,  що належних доказів на  спростування  доводів  відповідача
позивач не надав.
 
     Відтак, за  встановлених дійсних обставин,  господарський суд
підставно відмовив у задоволенні позову.
 
     Суд другої інстанції на зазначене належної уваги не  звернув,
фактично вдався    у   переоцінку   акту   виконаних   робіт   від
01.12.2003 р.,  і поза увагою залишив питання недоведеності з боку
позивача   іншими   доказами,   які  мають  значення  для  справи,
фактичного виконання узятих ним за договором зобов'язань.
 
     Щодо платіжних документів на суму 25 000 грн.,  то за умовами
договору,  вони  мали  авансовий характер,  що не заперечувалось і
позивачем.
 
     Доводи касаційної скарги не спростовують правильності рішення
господарського суду.
 
     За таких   обставин,  постанова  апеляційного  суду  підлягає
скасуванню,  а  рішення  господарського   суду,   як   законне   і
обґрунтоване, залишенню без змін.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу     Відкритого    акціонерного    товариства
"Лохвицький цукровий завод" задовольнити.
 
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
03.03.2005 р. скасувати, а рішення господарського суду Полтавської
області від 24.12.2004 р. залишити без змін.