ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.05.2005 Справа N 27/10
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 18.08.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
[...]
розглянув касаційну скаргу Міністерства освіти і науки
України
на постанову від 27.01.05 Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 27/10 господарського суду м. Києва
за позовом Львівської державної залізниці
до Міністерства і освіти України
Міністерство фінансів України
3-тя особа: Державне казначейство України
про стягнення 1 840 709,92 грн.
У справі взяли участь представники сторін: [...]
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.04.2004,
залишеним без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 27.01.2005, позовні вимоги задоволено і з
Міністерства освіти і науки України стягнуто на користь позивача
1840709 грн. 92 коп. заборгованості по компенсації витрат за
пільгове перевезення студентів залізничним транспортом. Рішення
мотивоване ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт"
( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
, умовами договору сторін. В задоволенні позовних
вимог до Мінфіну України відмовлено.
В поданій касаційній скарзі Міністерство освіти і науки
України просить скасувати прийняті у справі судові акти і в
задоволенні позову відмовити. Зобов'язання перед залізницями за
2003 рік, як бюджетне зобов'язання минулих часів, на облік у
Держказначействі України не взято і тому такий борг не міг бути
виконаний Міністерством освіти і науки видатками бюджету у
2004 році. Судом не застосовані Закон України "Про державний
бюджет України на 2003 рік" ( 380-15 ) (380-15)
та постанова КМУ від
05.04.1999 N 541 ( 541-99-п ) (541-99-п)
"Про затвердження порядку надання
пільгового проїзду студентам навчальних закладів I-IV рівнів
акредитації та учням професійно-технічних закладів" (далі -
Порядок).
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Суди попередніх інстанцій встановили наступне.
Підставою для надання послуги по пільговому переведенню
студентів і учнів у залізничному транспорті були договір
N Л/Л-03123/НЮ від 26.05.2003 та Порядок ( 541-99-п ) (541-99-п)
, де в п. 4
передбачено, що кошти на пільговий проїзд передбачаються
централізовано у Державному бюджеті для Міністерства освіти і
науки України.
На день подання позову (26.02.2004) заборгованість
відповідача N 1 за надані послуги становить 1840709,92 грн.
Відповідачу, як головному розпоряднику бюджетних коштів за
програмою "Пільговий проїзд студентів і учнів на залізничному
транспорті станом на 31.12.2003 виділялась загальна сума
асигнувань, спрямованих на зазначену мету, 23600 тис. грн. або
100% річних призначень. Строк виконання зобов'язання з розрахунку
за отримані по договору послуги настав.
Відповідач проти наявності заборгованості по договору не
заперечив.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України "Про залізничний
транспорт" ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
для захисту інтересів окремих категорій
громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських,
можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного
транспорту загального користування від їх використання
відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих
бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо
введення відповідних пільг.
Згідно ч. 5 ст. 9 Закону України "Про сприяння соціальному
становленню розвитку молоді в Україні" ( 2998-12 ) (2998-12)
для учнів і
студентів денної форми навчання загальноосвітніх,
професійно-технічних та вищих навчальних закладів державою
гарантуються протягом року пільги на проїзд по території України
залізничним, водним, автомобільним, міським (крім таксі)
транспортом. Відповідні кошти передбачаються у Державному бюджеті
України окремим рядком. Порядок надання таких пільг визначається
Кабінетом Міністрів України.
Останній своєю постановою від 05.04.1999 р. затвердив Порядок
( 541-99-п ) (541-99-п)
. У п. 4 Порядку передбачені кошти на пільговий проїзд
студентів та учнів у міському транспорті у відповідних місцевих
бюджетах, у приміському і міжміському автомобільному транспорті у
кошторисах доходів і видатків навчальних закладів,
у і залізничному транспорті - централізовано у державному бюджеті
і для Міносвіти.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України
( 2542-14 ) (2542-14)
головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути
виключно за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про
Державний бюджет України, зокрема, міністерства в особі їх
керівників, в даному випадку головний розпорядник - Міністерство
освіти і науки України. Відповідно до п. 2 ст. 21 Бюджетного
кодексу України кошти бюджету, які отримують фізичні особи та
юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі
бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних
коштів. Згідно ст. 42 Закону України "Про Державний бюджет України
на 2004 рік" ( 1344-15 ) (1344-15)
розпорядники коштів державного бюджету
України вправі брати бюджетні зобов'язання у 2004 р., враховуючи
необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, взятих
на облік в органах Державного казначейства України, в, межах
виділених їм асигнувань. Таким чином, відсутність у Державному
бюджеті України коштів не є підставою для звільненій відповідача
від виконання своїх обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
одностороння
відмова від виконання зобов'язання чи зміна умов договору не
допускається, за винятком випадків передбачених законом.
Ч. 1 ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
регламентує, що
зобов'язання повинно виконуватися належним чином і в встановлений
строк.
В договорі не передбачений строк виконання зобов'язання, а
отже повинна застосовуватися ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
відповідно до якої у випадку не встановлення терміну виконання
зобов'язання, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі
провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке
зобов'язання в семиденний термін із дня пред'явлення вимоги
кредитором. Тобто, зобов'язання відшкодувати витрати позивача,
понесені ним у зв'язку із пільговим перевезенням студентів та
учнів наступило у відповідача з моменту пред'явлення
рахунків-фактур і своє зобов'язання відповідач порушив після
закінчення семиденного терміну з моменту пред'явлення
рахунків-фактур. Оскільки діюче законодавство України не містить
будь-яких особливих вимог до договорів, які укладаються суб'єктами
підприємницької діяльності із бюджетними установами, то і
виконання вищевказаного договору повинно здійснюватися на
загальних підставах.
Правовідносини між міністерством та залізницею з своєю суттю
є цивільно-правовими та свідчать про невиконання договірних вимог
Міністерством освіти. Останнє не позбавлене права достягнути
наявну заборгованість у регресному порядку.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити
без задоволення, а рішення господарського суду від 20.04.2004 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
27.01.2005 у справі N 27/10 - без змін.