ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 31.05.2005                                Справа N 26/260-04-7214
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 18.08.2005
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
головуючого, судді   Кузьменка   М.В.,   суддів   Васищака   І.М.,
Палій В.М.,   за   участю  представника  позивача  П.  Понаморьова
(дов. від 28.12.04),  розглянувши у відкритому судовому  засіданні
касаційну     скаргу     відкритого     акціонерного    товариства
"Енергопостачальна компанія  "Одесаобленерго"   на   рішення   від
16 листопада  2004  року  господарського  суду Одеської області та
постанову  від  18  січня   2005   року   Одеського   апеляційного
господарського суду у справі N 26/26-04-7214 за позовом відкритого
акціонерного      товариства      "Енергопостачальна      компанія
"Одесаобленерго"  в особі Біляївського району електричних мереж до
селянського фермерського господарського "Чуваково"  
 
про   стягнення 1 866,40 грн.
 
                            В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням від  16  листопада  2004  року  господарського  суду
Одеської  області  (суддя  М.  Никифорчук),  залишеним  без   змін
постановою   від   18   січня  2005  року  Одеського  апеляційного
господарського суду, в позові відмовлено з мотивів недоведеності.
 
     Позивач просить судові рішення у справі скасувати  з  підстав
неправильного  застосування  господарськими судами приписів статей
11,  525, 526, 629 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,
пунктів  6.1,  6.2,  8.5 Правил користування електричною енергією,
затверджених постановою від 31 липня 1996 року N 28 ( z0417-96  ) (z0417-96)
        
Національної комісії     регулювання    електроенергетики    (далі
скорочено - Правила),  та  ухвалити  нове  рішення,  яким  позовні
вимоги задовольнити.
 
     Відповідач проти  доводів  касаційної скарги заперечує і в її
задоволенні просить відмовити.
 
     Сторони належним чином  були  повідомлені  про  час  і  місце
судового   засідання,   проте  представник  відповідача  в  судове
засідання не з'явився.
 
     Колегія суддів  вважає,  що  касаційна  скарга  не   підлягає
задоволенню з наступного.
 
     До господарського    суду    подано   позов   про   стягнення
заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання
у серпні 2002 року на загальну суму 1 866,40 грн. і господарськими
судами встановлено,  що 10 січня 2002 року між сторонами  укладено
договір  за N 568,  відповідно до умов якої позивач зобов'язується
постачати електроенергію,  а  відповідач  своєчасно  проводити  її
оплату.
 
     Умовами договору    передбачено,   що   у   разі   споживання
електроенергії  понад  обсяги,   обумовлені   цим   договором   на
розрахунковий    період,   споживач   сплачує   енергопостачальній
організації чотирикратну вартість різниці між фактично спожитою  і
договірною величинами електроенергії.
 
     У разі  необхідності  додаткового  споживання електроенергії,
споживач може  звернутися  до  енергопостачальної  організації  за
відповідним     збільшенням     договірної    величини    відпуску
електроенергії  у  межах  дозволеної  до  використання  технічними
умовами  при оплаті повного обсягу очікуваного електроспоживання у
розрахунковому періоді.
 
     Додатком до договору сторони обумовили  щомісячне  споживання
електроенергії в обсязі 3 180 кВт/год.
 
     На виконання  умов  договору  відповідач  26 серпня 2002 року
надав позивачу відомості  про  обсяги  спожитої  електроенергії  у
серпні 2002 року - 4 002 кВт/год.
 
     Господарськими судами    встановлено,   що   відповідачу   за
розрахунковий період виставлено рахунок від 30  серпня  2002  року
N 11/568  за  спожиту  електроенергію  у  серпні  2002 року,  який
відповідачем був оплачений.
 
     Пунктом 3.5.1 договору розрахунковий період визначено в  один
місяць  без  зазначення  дати і за цієї обставини днем остаточного
розрахунку слід вважати останній день  місяця.  Отже  господарські
суди  дійшли обґрунтованого висновку про те,  відповідач своєчасно
розрахувався за спожиту ним в серпні 2002 року електроенергію.
 
     Пункт 5.3 Правил ( z0417-96 ) (z0417-96)
         встановлює,  що  за  підсумками
розрахункового     періоду     договірна    величина    споживання
електроенергії  коригується  постачальником  до   рівня   фактично
оплаченої   за   цей   розрахунковий   період   величини  спожитої
електроенергії.
 
     За таких  обставин  господарськими   судами   правомірно   не
прийнято  до  уваги  твердження  позивача про те,  що відповідачем
спожито електроенергію понад визначений обсяг, оскільки відповідач
своєчасно   розрахувався   в  серпні  2002  року  за  спожиту  ним
електроенергію.
 
     За обставин відсутності  порушення  користування  електричною
енергією   господарські  суди  дійшли  правомірного  висновку  про
відмову в задоволенні позову.
 
     Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального     кодексу     України     ( 1798-12   ) (1798-12)
        ,     суд
П О С Т А Н О В И В:
 
     Рішення від  16  листопада  2004  року  господарського   суду
Одеської  області  та  постанову  від 18 січня 2008 року Одеського
апеляційного господарського суду у справі N  260-04-7214  залишити
без  змін,  а  касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі  Біляївського
району електричних мереж без задоволення.